Рішення

від 02.12.2019 по справі 914/1767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 справа № 914/1767/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РГК ТРЕЙДІНГ ,

м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво ,

м. Львів,

про : стягнення заборгованості 653 077,01 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивач: Мачічка О.О.-представник;

відповідач: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю РГК ТРЕЙДІНГ до Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 02.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/1767/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2019 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою суду від 28.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі №914/1767/19, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019 р.

Ухвалою суду від 11.11.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 25.11.2019 р.

Ухвалою суду від 25.11.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 02.12.2019 р.

В судове засідання 02.12.2019 р. представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 02.12.2019 р. представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений на адресу, зазначену в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Докази отримання відповідачем ухвали суду від 25.11.2019р. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення з ухвалою суду від 02.09.2019р., надіслане на адресу відповідача Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 16) 06.09.2019р. не вручене під час доставки з "інших причин".

З метою належного повідомлення учасника справи про подальші судові засідання судом на адресу Відділення поштового зв`язку МВПЗ №53 м.Львів Львівської дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" було скеровано лист від 26.09.2019р. з проханням надати суду інформацію про конкретні причини невручення поштового відправлення №7901412687640 Приватному підприємству Бетонне та асфальтне виробництво (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 16).

Згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ юридичною адресою Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво вказана: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 16.

Судом встановлено, що поштові відправлення з ухвалами суду від 02.09.2019р., 30.09.2019р., 16.10.2019р., надіслані на адресу відповідача Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 16) повернулись до суду із зазначенням причин невручення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Застосовуючи статтю 3 ГПК України , статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Зважаючи на те, що суд вчинив всі необхідні дії для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.12.2019 р. за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення вимог законодавства та умов Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №КС-02-2018-73 від 27 грудня 2017р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю РГК Трейдінг та Приватним підприємством Бетонне та асфальтне виробництво не здійснив оплату за отриманий природний газ у повному розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 519 420,47 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 98 456,63 грн - пені, 11 276,47 грн - 3% річних та 23 923,44 грн - інфляційних втрат.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Між ТОВ РГК ТРЕЙДІНГ (далі - Позивач , Постачальник ) та ПП Бетонне та асфальтне виробництво (далі - Відповідач , Споживач ) 27.12.2017 року був укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № КС-02-2018-73 (далі - Договір ).

До Договору було підписано Додаткові угоди № 1 від 25 червня 2018 р., № 2 від 25 липня 2018 р., № 3 від 22 серпня 2018 р. №4 від 21 вересня 2018 р. №5 від 26 жовтня 2018 р., № 6 від 04 грудня 2018 р., №7 від 20 грудня 2018 р.

Відповідно до умов Договору, зі змінами, внесеними Додатковими угодами, Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2018-2019 роках природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, передбачені Договором.

Відповідно до п.9.1 Договору, Договір діє в частині передачі природного газу до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків за переданий природний газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 3.2. Договору сторони узгодили ціну газу на момент укладення Договору, а у відповідності до п. 3.3. Договору домовились, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткових угод до Договору.

Згідно до п. 2.7.1. Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Споживача та копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно до п. 4.2. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа, наступного за звітним місяцем.

Позивач свої обов`язки за Договором виконав в повному обсязі та своєчасно, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу:

1. Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2018 року за переданий в квітні 2018 р. природний газ обсягом 1, 551 тис. куб. м. на загальну суму 15 848,12 грн.;

2. Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2018 року за переданий в травні 2018 р. природний газ обсягом 0,009 тис. куб. м. на загальну суму 91,97 грн.;

3. Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2018 року за переданий в червні 2018 р. природний газ обсягом 1,594 тис. куб. м. на загальну суму 16 287,49 грн.;

4. Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2018 року за переданий в липні 2018 р. природний газ обсягом 3,278 тис. куб. м. на загальну суму 35 075,92 грн;

5. Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2018 року за переданий в серпні 2018 р. природний газ обсягом 8.402 тис. куб. м. на загальну суму 91 588,52 грн.;

6. Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2018 року за переданий в вересні 2018 р. природний газ обсягом 10.091 тис. куб. м. на загальну суму 138 250,74 грн.;

7. Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2018 року за переданий в жовтні 2018 р. природний газ обсягом 25.472 тис. куб. м. на загальну суму 317 342,91 грн. (без ПДВ);

8. Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2018 року за переданий в листопаді 2018 р. природний газ обсягом 7,513 тис. м на загальну суму 96 917,70 грн.;

9. Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 року за переданий в грудні 2018 р. природний газ обсягом 11,019 тис. куб. м. на загальну суму 142 145,10 грн;

10. Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2019 року за переданий в січні 2019 р. природний газ обсягом 0,003 тис. куб. м. на загальну суму 34,50 грн;

11. Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2019 року за переданий в лютому 2019 р. природний газ обсягом 0,003 тис. куб. м. на загальну суму 34,50 грн.

Відповідачем частково оплачено отриманий природний газ в розмірі 397 665,58 грн.

Неоплаченою є заборгованість за постачання природного газу в розмірі 519 420,47 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання Позивачем нараховано 98 456, 63 грн. пені, 11 276, 47 грн. 3% річних та 23 923,44 грн. інфляційних втрат.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою Договір № КС-02-2018-73 від 27.12.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідністю РГК ТРЕЙДІНГ та Приватним підприємством Бетонне та асфальтне виробництво є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог шодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Основні зобов`язання, що виникли у Позивача внаслідок укладення договору - це поставка природного газу, у Відповідача - прийняття газу та його оплата.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаних змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання за Договорами не виконав, не здійснив в повному обсязі, оплату за отриманий природний газ відповідно до умов Договору.

Внаслідок цього у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по оплаті Товару у розмірі 519 420, 47 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не втсановлений догвоором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо нарахування пені, 3%річних та інфляційних втрат суд зазначає, що Позивачем неправильно визначено періоди заборгованості, за які підлягають нарахуванню пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до п. 4.2. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній в Постанові від 08.10.2018 року, прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Таким чином, нарахування Позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат з 10 числа, наступного за звітним місяцем є невірним, адже зважаючи на вищенаведене, 10 число наступного за звітним місяцем є останнім днем, коли Відповідач повинен був сплатити заборгованість за місяць, що передував нарахуванню заборгованості, тобто заборгованість підлягає нарахуванню з 11 числа наступного за звітним місяцем.

За другий період (травень 2018 року) Позивачем нараховано заборгованість з 10.06.2018 р., однак початком виникнення заборгованості слід вважати 12.06.2018 р. (оскільки 10.06.2018 р.-вихідний).

Крім того, Позивачем нараховано заборгованість за четвертий період (липень 2018 року), однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 30.07.2018р. здійснено оплату боргу в сумі 20 000 грн., внаслідок чого виникла переплата 3620,54 грн. станом на 30.07.2018р.

Оплату за природний газ, спожитий у четвертому періоді (липні 2018 року) здійснено 10.08.2018р., отже заборгованості за оплату природного газу, спожитого у липні місяці не було. 10.08.2018 року було здійснено оплату у розмірі 32000,00 грн., внаслідок чого станом на 10.08.2018 р. виникла переплата у розмірі 544,62 грн.

За п`ятий період (серпень 2018 року) Позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість з 10.09.2018р. по 18.09.2018 р. в сумі 91 043,89 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість підлягала нарахуванню з 11.09.2018р. по 18.09.2018р. на суму 91043, 90 грн. (з урахуванням переплати, що виникла станом на 10.08.2018р.). 19.09.2018р. Відповідачем було сплачено 91 566, 72 грн., внаслідок чого станом на 19.09.2018 р. виникла переплата 522, 82 грн.

За шостий період (вересень 2018 р.) Позивачем нараховано заборгованість з 10.10.2018 р. по 15.10.2018 р. на суму 137 727,91 грн. та у період з 16.10.2018р. по 23.10.2018р. на суму 54 227, 91 грн.

Однак, вірним є період нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 11.10.2018р. по 15.10.2018р. на суму боргу 137 727,93 грн. З урахуванням оплати Відповідачем 16.10.2018р. заборгованості в розмірі 83 500, 00 грн. пеня, 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню у період з 16.10.2018р. по 23.10.2018р. на суму боргу 54 277,93 грн.

24.10.2018р. Відповідачем було сплачено заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 54 750, 74 грн., внаслідок чого станом на 24.10.2018р. виникла переплата в сумі 472,83 грн.

Пеню, 3% річних та інфляційні втрати за сьомий період (жовтень 2018 року) Відповідачем нараховано з 10.11.2018 року по 11.12.2018 року на суму боргу 380 288, 66 грн. та з 12.12.2018 року по 09.05.2019 р. на суму 280 288, 66 грн.

Однак, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за сьомий період мало бути здійснено з 13.11.2018 р. (оскільки, 10.11.2018р.-вихідний) по 11.12.2018р. на суму боргу 380 338, 67 грн. та з 12.12.2018 року по 10.05.2019р. на суму боргу 280338, 67 грн., з урахуванням оплати Відповідачем боргу 12.12.2018 р. в сумі 100 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 98 456, 63 грн. пені , суд зазначає наступне. Розглянувши розрахунок позивача та перевіривши правильність нарахування заявленої суми, судом встановлено, що наданий розрахунок є неправильним.

За шостий (вересень 2018 року) та сьомий період (жовтень 2018 року) при здійсненні розрахунку судом пені встановлено, що правильним є нарахування 428,28 грн. за несвоєчасну оплату поставленого газу у вересні 2018 року та 41178, 33 грн. за жовтень 2019р.

За 30.09.2018 137727.93 11.10.2018 - 15.10.2018 5 18.0000 % 0.099 %* 679.21 54277.93 16.10.2018 - 23.10.2018 8 18.0000 % 0.099 %* 428.28 За 31.10.2018 380338.67 13.11.2018 - 11.12.2018 29 18.0000 % 0.099 %* 10878.73 280338.67 12.12.2018 - 13.12.2018 2 18.0000 % 0.099 %* 553.00 280338.67 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 13548.42 280338.67 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 11612.93 280338.67 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 11612.93 280338.67 26.04.2019 - 10.05.2019 15 17.5000 % 0.096 %* 4032.27

Однак, відповідно до вимог ст.14 Господарського процесуального кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Отже, суд не вправі виходити за межі вимог, заявлених позивачем.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного у мотивувальній частині рішення, судом проведено наступний розрахунок пені:

Видаткова накладнаСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення За 30.04.2018 15848.12 11.05.2018 - 24.05.2018 14 17.0000 % 0.093 %* 206.68 15848.12 25.05.2018 - 05.06.2018 12 17.0000 % 0.093 %* 177.15 За 31.05.2018 91.97 12.06.2018 - 12.07.2018 31 17.0000 % 0.093 %* 2.66 91.97 13.07.2018 - 29.07.2018 17 17.5000 % 0.096 %* 1.50 За 30.06.2018 За 31.07.2018 - За 31.08.2018 91043.90 11.09.2018 - 18.09.2018 8 18.0000 % 0.099 %* 718.37 За 30.09.2018 137727.93 11.10.2018 - 15.10.2018 5 18.0000 % 0.099 %* 679.21 54277.93 16.10.2018 - 23.10.2018 427,75 (згідно розрахунку Позивача) За 31.10.2018 380338.67 13.11.2018 - 11.12.2018 29 18.0000 % 0.099 %* 10878.73 280338.67 12.12.2018 - 10.05.2019 41 178,33 (згідно розрахунку Позивача) За 30.11.2018 96917.70 11.12.2018 - 13.12.2018 3 18.0000 % 0.099 %* 286.77 96917.70 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 4683.91 96917.70 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 4014.78 96917.70 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 4014.78 96917.70 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 3903.26 96917.70 07.06.2019 - 10.06.2019 4 17.5000 % 0.096 %* 371.74 За 31.12.2018 142145.10 11.01.2019 - 31.01.2019 21 18.0000 % 0.099 %* 2944.16 142145.10 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 5888.31 142145.10 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 5888.31 142145.10 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 5724.75 142145.10 07.06.2019 - 10.07.2019 34 17.5000 % 0.096 %* 4634.32 За 31.01.2019 34.50 12.02.2019 - 14.03.2019 31 18.0000 % 0.099 %* 1.05 34.50 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 1.43 34.50 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1.39 34.50 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1.39 34.50 19.07.2019 - 10.08.2019 23 17.0000 % 0.093 %* 0.74 За 28.02.2019 34.50 12.03.2019 - 14.03.2019 3 18.0000 % 0.099 %* 0.10 34.50 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 1.43 34.50 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1.39 34.50 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1.39 34.50 19.07.2019 - 10.08.2019 23 17.0000 % 0.093 %* 0.74 Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 98 456,63 грн. є необґрунтованими, підлягають до задоволення в сумі 96 636, 52 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 23 923, 44 грн. індексу інфляції , суд зазначає наступне.

Розглянувши розрахунок позивача та перевіривши правильність нарахування заявленої суми, судом встановлено, що наданий розрахунок здійснено невірно.

З урахуванням вищенаведеного у мотивувальній частині рішення, судом проведено наступний розрахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.06.2018 - 30.06.2018 15.84812 1.000 0.00 15.85 01.07.2018 - 31.07.2018 91.97 0.993 -0.64 91.33 01.08.2018 - 31.08.2018 16287.49 1.000 0.00 16287.49 01.12.2018 - 31.12.2018 380338.67 1.008 3042.71 383381.38 01.01.2019 - 31.08.2019 280338.67 1.027 7611.33 287950.00 01.01.2019 - 31.08.2019 96917.70 1.027 2631.36 99549.06 01.02.2019 - 31.08.2019 142149.10 1.017 2413.79 144562.89 01.03.2019 - 31.08.2019 34.50 1.012 0.41 34.91 01.04.2019 - 31.08.2019 34.50 1.003 0.10 34.60

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в розмірі 23 923,44 грн. є необґрунтованими, підлягають до задоволення в сумі 15 699,06 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 11 276, 47 грн. 3% річних , суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 3 статті 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розглянувши розрахунок позивача та перевіривши правильність нарахування заявленої суми, судом встановлено, що наданий розрахунок є неправильним.

З урахуванням вищенаведеного у мотивувальній частині рішення, судом проведено наступний розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 15848.12 11.05.2018 - 05.06.2018 26 3 % 33.87 91.97 12.06.2018 - 29.07.2018 48 3 % 0.36 91043.90 11.09.2018 - 18.09.2018 8 3 % 59.86 137727.93 11.10.2018 - 15.10.2018 5 3 % 56.60 54277.93 16.10.2018 - 23.10.2018 8 3 % 35.69 380338.67 13.11.2018 - 11.12.2018 29 3 % 906.56 280338.67 12.12.2018 - 13.08.2019 245 3 % 5645.18 96917.70 11.12.2018 - 13.08.2019 246 3 % 1959.60 142145.10 11.01.2019 - 13.08.2019 215 3 % 2511.88 34.50 12.02.2019 - 13.08.2019 183 3 % 0.52 34.50 12.03.2019 - 13.08.2019 155 3 % 0.44

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 11 276,47 грн. є необґрунтованими, підлягають до задоволення в сумі 11 210,56 грн.

Як встановлено ст. ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 519 420,47 грн, а вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню згідно розрахунку, проведеному судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво ( 79053, м. Львів, вул. В. Великого, будинок 16, ідентифікаційний код 38965935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РГК ТРЕЙДІНГ ( 01601, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2-А, 21 поверх, ідентифікаційний код 38863790) 519 420,47 грн основного боргу, 96 636,52 грн пені, 11 210,56 грн 3% річних, 15 699,06 грн інфляційних втрат.

3. Стягнути з Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво ( 79053, м. Львів, вул. В. Великого, будинок 16, ідентифікаційний код 38965935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РГК ТРЕЙДІНГ ( 01601, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2-А, 21 поверх, ідентифікаційний код 38863790) 9 644,50 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2019.

Суддя Синчук М.М.