Рішення

від 04.12.2019 по справі 916/3027/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3027/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А );

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Адвантаж (90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м.Виноградів, вул. Перемоги, буд.9; 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21);

про стягнення 39 408, 65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Уніка" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3101/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Адвантаж", в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 39 408,65 грн. а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія УНІКА на підставі Договору добровільного страхування на транспорті №016393/4017/0000058 від 29.08.2016 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля CITROEN C4 ОСОБА_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 138 898, 65 грн., а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу ГАЗ 330210 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у ПрАТ СК Універсальна , відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ9426055 встановлено ліміт відповідальності у сумі 100 000 грн., франшиза - 510 грн. У зв`язку з чим, ПрАТ СК Універсальна було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 99 490 грн. Позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача, оскільки водій транспортного засобу ГАЗ 330210 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебував у трудових відносинах з ним.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року відкрито провадження у справі №916/3027/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначене судове засідання для розгляду справи по суті на "18" листопада 2019 р. о 10:30.

У судовому засіданні від 18.11.2019 року оголошено перерву до 04.12.2019 року.

29.11.2019 року до суду від позивача надійшла заява (вх.ГСОО№24735/19), відповідно до якої він просить суд розглянути справу №916/3027/19 без участі представника, на підставі наявних в матеріалах справи доказах; позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання від 04.12.2019 року представники сторін не з`явились. При цьому, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 09.12.2019 року.

Представник відповідача у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав. Однак, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Перемоги, буд. 9. Однак, конверти разом з ухвалами суду були повернуті поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення та за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду Одеської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

29 серпня 2016 року між ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування на транспорті №016393/4017/0000058, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль CITROEN С4, державний номерний знак НОМЕР_1 .

21 березня 2017 року у м.Одесі по вул. Мечнікова, 30 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу ГАЗ 330210 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою УПП у м. Одесса №3017095365840549 від 21.03.2017 року та постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/6144/17 від 20 червня 2017 року.

При цьому, постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/6144/17 від 20 червня 2017 року, винною особою в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2017 року визнано ОСОБА_3

22.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" із заявою №00219830 про подію, що має ознаки страхового випадку. При цьому, в заяві зазначено, що про подію страхову компанію повідомлено засобами телефонного зв`язку 21.03.2017 року о 11:05. Разом з тим страхувальник у вказаній заяві просить виплати страхове відшкодування згідно рахунку СТО - ТОВ Автомир Техно .

На підставі звіту №03-025 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля CITROEN C4 від 04.05.2017 року, проведеної суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 встановлено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля CITROEN C4 Cactus, державний номер НОМЕР_1 становить 144 385, 85 грн.

Страховим актом №00219830 від 29.05.2017 року позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування за мінусом франшизи (5 487, 20 грн.) у сумі 138 898, 65 грн.

Відповідно до заяви страхувальника наказом позивача №00219830 від 29.05.2017 року визначено виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 138 898, 65 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ АВТОМИР-ТЕХНО .

На підставі вищевказаних документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобілю CITROEN C4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , в розмірі 138 898, 65 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №022115 від 30.05.2017 року із зазначенням призначення платежу: страхове відшкодув. зг. дог. №016393/4017/0000058 від 29.08.2016р. .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК Універсальна , згідно полісу АІ/9426055 (ліміт відповідальності 100 000 грн., франшиза - 510 грн.).

20.06.2017 року ПрАТ СК Універсальна сплатила на користь позивача відшкодування у розмірі 99 490 грн.

Так, різниця між розміром страхового відшкодування, виплаченого позивачем (138 898, 65грн.) та сумою, відшкодованою позивачу ПрАТ СК Універсальна (99 490 грн.), становить 39 408, 65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні Малиновського районного суду міста Одеси від 21.05.2019 року у справі №521/9250/18 за позовом ПрАТ СК Уніка до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в відшкодування майнової шкоди, встановлено, що 05.09.2016 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу до транспортного відділу на посаду водія-експедитора до ТОВ ТК Адвантаж , та на момент скоєння вищевказаного ДТП від 21.03.2017 року керування автомобілем ГАЗ 330210 за державним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_3 було пов`язано із виконанням службових обов`язків.

З огляду, на встановленні рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 21.05.2019 року у справі №521/9250/18 обставинами та те, що полісом АІ9426055 ОСОБА_3 встановлено ліміт відповідальності за шкоду спричинену майну у розмірі 100 000 грн. та франшизу у розмірі 510 грн., позивач і звернувся з даним позовом про стягнення збитку у сумі різниці між виплаченим страховим відшкодуванням (138 898, 65 грн) та сумою, відшкодованою ПрАТ СК Універсальна (99 490 грн.) до ТОВ ТК АДВАНТАЖ .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА підлягають задоволенню, з таких підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивачем на виконання зобов`язань за Договором добровільного страхування на транспорті №016393/4017/0000058 від 29.08.2016 року (надалі - Договір), предметом якого є страхування транспортного засобу CITROEN C4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було відшкодовано на користь страхувальника 138 898, 65 грн.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування , відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому порядку постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2017 року у справі №522/6144/17, у скоєнні ДТП від 21.03.2017 року визнано винним ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом ГАЗ 330210 , державний номерний НОМЕР_2 .

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом 18 статті 9 Закону України Про страхування передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п.9.3 Договору, розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного Страхувальником (Вигодонабувачем) та розміру страхової суми, зазначеної в Договорі.

У разі виплати Страхувальнику страхового відшкодування Страховик набуває права регресу до винуватців страхового випадку. (п.9.4 Договору)

Згідно п.10.1 Договору, виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно з умовами Договору на підставі заяви Страхувальника (його спадкоємця/правонаступника або особи, яка має належним чином оформлене повноваження від Страхувальника/письмової згоди) та письмового погодження Вигодонабувача і страхового акта, що складається Страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 10 цього Договору.

Відповідно до п. 10.3 Договору, розмір збитку може визначатися судовим експертом або оцінювачем, призначеним на вимогу та за рахунок Страховика.

Звітом №03-025 про оцінку вартості матеріального збитку, вчиненого в результаті пошкодження автомобіля CITROEN C4 Cactus від 04.05.2017 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу CITROEN C4 Cactus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 144 385 грн. 85 коп.

Відповідно до Страхового акту №00219830 від 29.05.2017 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобілю CITROEN C4, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , в розмірі 138 898, 65 грн., що підтверджується наказом ПрАТ "Страхова Компанія"Уніка" № 00219830 від 29.05.2017 року та платіжним дорученням №022115 від 30.05.2017 року із зазначенням призначення платежу: страхове відшкодування зг. дог. №016393/4017/0000058 від 29.08.2016р.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9426055 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК Універсальна та встановлено ліміт відповідальності у розмірі 100 000 грн., франшиза - 510 грн.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.9.1, 9.2, 9.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України. дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як встановлено рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 21.05.2019 року у справі №521/9250/18 з 05.09.2016 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу до транспортного відділу на посаду водія-експедитора до ТОВ ТК АДВАНТАЖ , та на момент скоєння вищевказаного ДТП від 21.03.2017 року керування автомобілем ГАЗ 330210 за державним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_3 було пов`язано із виконанням службових обов`язків.

Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу CITROEN C4, державний номерний знак НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Між тим, як було вищезазначено, відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9426055 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК Універсальна та встановлено ліміт відповідальності у розмірі 100 000 грн., франшиза - 510 грн.

Так, 20.06.2017 року ПрАТ СК Універсальна сплатила на користь позивача відшкодування у розмірі 99 490 грн.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9426055, а тому саме на відповідача покладається обов`язок відшкодувати суму страхового відшкодування у розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, яке було сплачено позивачем (138 898, 65 грн.) та сумою, що відшкодована ПрАТ СК Універсальна (99 490 грн.), що становить 39 408, 65 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягає до стягнення з відповідача майнова шкода у розмірі 39 408, 65 грн. в порядку суброгації.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до приписів статі 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладуться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Адвантаж (90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Перемоги, буд. 9; код ЄДРПОУ 40044965) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; код ЄДРПОУ 20033533) 39 408 /тридцять дев`ять тисяч чотириста вісім/ грн 65 коп. страхового відшкодування та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 грудня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська