Рішення від 10.12.2019 по справі 926/2261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 926/2261/19 м. Чернівці

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Лунгул І.О., розглянувши матеріали справи,

за позовом Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство", смт. Берегомет

до фізичної особи-підприємця Штефюка Василя Олексійовича, смт. Берегомет

про стягнення заборгованості у сумі 68536,52 грн.

Суддя М.О. Гурин

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Берегометське лісомисливське господарство" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Штефюка Василя Олексійовича про стягнення заборгованості у сумі 68536,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.03.2018 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини № 08-08-04-01/58, згідно умов якого позивач зобов`язувався за результатами проведення відкритих публічних торгів на електронному майданчику ТБ "Буковинська універсальна біржа", які відбулися 05.03.2018 року, передати у власність відповідача пиловник хвойних порід (далі - товар), а відповідач зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість. Проте, відповідач умови договору не виконав, заборгованість за поставлений товар не сплатив, тому позивач просить стягнути з відповідача 68536,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.10.2019 року.

Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 22.10.2019 року та 07.11.2019 року підготовче судове засідання відкладалось, востаннє на 26.11.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2019 року.

Сторони у судове засідання 10.12.2019 року не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце судового засідання.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, явку уповноваженого представника не забезпечив, поштова кореспонденція, яка відправляється відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повертається на адресу суду з зазначенням "інші причини". Відповідач відзив на позов не надав.

Також, для належного повідомлення відповідача про слухання справи на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області 22.10.2019 року, 08.11.2019 року та 26.11.2019 року розміщувалися судом оголошення про виклик до суду відповідача із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи. Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Також, з цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направляється судом на адресу, вказану у ЄДРЮО може свідчити про зловживання правами учасника справи (постанова КГС ВС від 17.04.2019 № 922/1714/18).

Отже, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (частина 1, 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами. 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, надавши можливість відповідачу реалізувати своє право на захист, одночасно, запобігаючи, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2018 року на електронному майданчику ТБ Буковинська універсальна біржа проведено відкриті публічні (аукціонні) торги із продажу необробленої деревини заготівлі 2-го кварталу 2018 року (пиловник хвойних порід), продавець - державне підприємство "Берегометське лісомисливське господарство", покупець - фізична особа-підприємець Штефюк Василь Олексійович, про що видано свідоцтво переможця № 2359. Згідно вказаного свідоцтва відповідач купив загалом 120 м 3 необробленої деревини (пиловник хвойних порід) І-ІІІ ґатунків на загальну суму 237084,00 грн.

За результатами вказаного аукціону між сторонами було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 08-08-04-01/58 від 05.03.2018 року, у пункті 1.1 якого обумовлено, що за результатами проведення відкритих публічних (аукціонних) торгів на електронному майданчику ТБ Буковинська універсальна біржа , які відбулися 05.03.2018 року, продавець (позивач) передає у власність на умовах покупцю (відповідачу) згідно свідоцтва переможця № 2359 на умовах франко-склад продавця (франко-верхній, ДВС с. Д.Шепіт, франко-нижній смт. Берегомет) пиловник хвойних порід (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (далі - договір).

У пункті 3 названого договору вказано характеристики товару - назва, порода, ґатунок, геометричні розміри, об`єми і вартість, загальна ціна договору складає 237084,00 грн.

Пунктом 4 договору передбачено, що поставка товару по даному договору здійснюється подекадно рівномірними частинами (1/9 від об`єму лісопродукції придбаної на торгах) на умовах франко- склад продавця (додаток № 1).

Згідно пункту 6.1 договору розрахунки по цьому договору проводяться на початку кожної декади згідно графіка (додаток № 1) шляхом 100% попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок продавця. Терміном оплати являється:

квітень місяць 2018 року: перша декада - 02, 03 квітня, друга декада - 10, 11 квітня, третя декада - 20, 23 квітня;

травень місяць 2018 року: перша декада - 02, 03 травня, друга декада - 10, 11 травня, третя декада - 21, 22 травня;

червень місяць 2018 року: перша декада - 01, 04 червня, друга декада - 11, 12 червня, третя декада - 20, 21 червня.

Сума гарантійного внеску, перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини, зараховується продавцю в якості частини оплати за проданий товар (пункт 6.2 договору).

У свою чергу, позивач на виконання договору купівлі-продажу від 05.03.2018 року відпустив відповідачеві: 25.04.2018 року необроблену деревину - пиловник ялиці І-ІІІ ґатунків у кількості 19,990 м 3 на суму 36898,48 грн з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії № ЧЦА № 062903 від 25.04.2018 року, пункт навантаження Берегометське лісництво, Франко-трель, яка отримана відповідачем згідно довіреності № 7 від 25.04.2018 року; 27.04.2018 року необроблену деревину - пиловник ялиці І-ІІІ ґатунків у кількості 18,285 м 3 на суму 33231,55 грн з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії № ЧЦА № 741476 від 27.04.2018 року, пункт навантаження Гірсько-Кутське лісництво, Франко-трель, яка отримана відповідачем згідно довіреності № 8 від 27.04.2018 року.

Отже, заборгованість відповідача за фактично отриману лісопродукцію становить 70130,03 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача - 68536,52 грн.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

24 червня 2019 року позивач надіслав відповідачеві претензію за № 358, в якій вимагав сплатити заборгованість за отриману та неоплачену лісопродукцію на суму 68536,52 грн, однак відповіді не отримав.

У ході судового розгляду спору відповідач не надіслав до суду заперечень проти позову або доказів про сплату заборгованості за отриману лісопродукцію, яка (заборгованість) є предметом спору в даній справі.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевказані обставини, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 68536,52 грн за договором № 08-08-04-01/58 від 05.03.2018 року є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані відповідачем, інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом не встановлено тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі згідно з позовною заявою - 68536,52 грн.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Штефюка Василя Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" (59233, смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, вул. Центральна, 55, р/р НОМЕР_2 у філії АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, код ЄДРПОУ 21438976) 68536,52 грн боргу та 1921,00 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 11.12.2019 року.

Суддя М.О. Гурин