Постанова

від 03.12.2019 по справі 908/2516/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2516/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.Н.,

представників учасників справи:

від позивача: Кузьмич-Браток Р.А.,

від відповідача: Зареченкський С.Г., Цукало О.І.,

від третьої особи: Цукало О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коваль Л.А., Білецька Л.М., Чередко А.Є.

від 27.06.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про визнання договору дійсним та підтвердження права власності на земельну ділянку,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (далі - Позивач, Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про:

- визнання дійсним договору, без подальшого нотаріального посвідчення, укладеного між учасником Товариства Відповідачем та Товариством, з передачі права власності Товариству на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2310700000:02:022:0012 (далі - Земельна ділянка-1), оформленого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №2/06 від 10.06.2008 (далі - Збори-1), актом приймання-передачі від 10.08.2008 (далі - Акт) та Статутом Товариства, викладеним у новій редакції згідно з рішенням Зборів-1 та зареєстрованим державним реєстратором виконкому Мелітопольської міської ради 15 липня 2008 року;

- підтвердження за Товариством права власності (права володіння, користування, розпорядження) на Земельну ділянку-1.

2. Позов мотивований посиланням на обставини передання Відповідачем у власність Товариства Земельної ділянки-1 як внеску до статутного капіталу Товариства, але невчинення ним дій, необхідних для оформлення Товариством права власності на Земельну ділянку-1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення мотивоване тим, що рішення Зборів-1, Акт і Статут Товариства не є правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Водночас, за висновком суду першої інстанції, внесок Земельної ділянки-1 до статутного капіталу Товариства вважається здійсненим належним чином лише з дати видачі Товариству державного акту на право власності на земельну ділянку, що не було здійснено на момент вирішення цього спору.

5. Крім того, суд дійшов висновку про пропуск Позивачем позовної давності при зверненні з позовом у даній справі.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, позов задоволено.

7. Постанова мотивована наявністю підстав для задоволення позову в частині визнання дійсним договору з огляду на те, що дії Позивача та Відповідача у спірних правовідносинах (збільшення статутного капіталу Товариства шляхом внесення земельної ділянки) спрямовані на перехід права власності від Відповідача до Позивача на земельну ділянку. За висновком суду апеляційної інстанції, фактично між сторонами вчинений правочин, який нотаріально не посвідчений, що унеможливлює здійснення Позивачем державної реєстрації права власності на Земельну ділянку-1.

8. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підтвердження права власності на Земельну ділянку-1 є ефективним способом захисту порушеного права Позивача, адже Верховний Суд України у постановах від 14.09.2016 у справі №6-1219цс16, від 24.05.2017 у справі №6-1388цс16, від 26.10.2016 у справі №6-1625цс16, від 13.09.2017 у справі №761/32495/15-ц, від 12.10.2016 у справі №6-504цс16 зазначив, що стаття 392 Цивільного кодексу України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності.

9. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що Позивач дізнався про невизнання Відповідачем його права власності на Земельну ділянку-1 лише у жовтні 2016 року після реєстрації у державному реєстрі права власності на земельну ділянку за Відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

10. Відповідач і ОСОБА_2 (далі - Третя особа) подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. Касаційні скарги мотивовані посиланням на залишення судом апеляційної інстанції поза увагою доводів Відповідача щодо моменту здійснення внеску у вигляді Земельної ділянки-1 та пропуску позовної давності Позивачем.

12. Скаржники заперечують проти висновку суду апеляційної інстанції про визнання рішення Зборів-1 та Акту правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а також застосування до цих документів положень частини 2 статті 220 цього Кодексу. На думку скаржників, наведений висновок суду апеляційної інстанції суперечить вимогами статей 210, 640 Цивільного кодексу України та правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-1288цс17.

13. Скаржники посилаються на неврахування судом апеляційної інстанції положень частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", а також обставин, встановлених господарськими і адміністративними судами під час розгляду відповідних справ, які мають преюдиційне значення для даної справи.

14. Позивач надав відзив на касаційні скарги, в якому просить відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін постанови суду апеляційної інстанції.

15. Позивач вважає необґрунтованими та невідповідними фактичним обставинам справи аргументи скаржників щодо відсутності відповідного правочину. На думку Позивача, наведені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції обставини та висновки відповідають обставинам, встановленим під час розгляду інших справ.

16. Позивач зазначає про неправильне застосування положень статті 52 Закону України "Про господарські товариства" судом першої інстанції, який вийшов за межі судового розгляду в цій справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. 10 червня 2008 року проведені загальні Збори-1, на яких були присутні: ОСОБА_3 , Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел". Протокол Зборів-1 підписаний Відповідачем як головою зборів та ОСОБА_3 як секретарем зборів.

18. Відповідно до порядку денного Збори-1 ухвалили наступні рішення:

- прийняти ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" до складу учасників Товариства;

- збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 1200000,00 грн. за рахунок внесків учасниками об`єктів основних фондів та грошових коштів з метою їх використання у виробничій діяльності Товариства;

- ТОВ "Технік Машинес Інтеренешенел" здійснює внесок грошовими коштами у розмірі 600000,00 грн.;

- ОСОБА_3 здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 278000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 22000,00 грн., раніше повністю внесена ним;

- Відповідач здійснює внесок до статутного капіталу Товариства належного йому на праві приватної власності майна: земельну ділянку площею 1035,40 м 2 , розташовану за адресою АДРЕСА_2, державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010826200001 (далі - Земельна ділянка-2), та Земельну ділянку-1. Вартість двох земельних ділянок встановлюється оцінкою сторін у розмірі 278000,00 грн. Цей внесок вважається здійсненим належним чином з дати видачі Товариству державних актів на право власності на відповідні земельні ділянки. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 22000,00 грн., раніше повністю внесена ним;

- зазначені внески нових учасників використовувати у виробничій діяльності Товариства. Статутний фонд Товариства розподілений між учасниками таким чином: ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" - розмір внеску 600000,00 грн., частка в статутному капіталі 50%, ОСОБА_3 - розмір внеску 300000,00 грн., частка в статутному капіталі 25%, Відповідач - розмір внеску 300000,00 грн., частка в статутному капіталі 25%, усього 1200000,00 грн. - 100 %;

- внести зміни та доповнення до Статуту Товариства шляхом викладення у новій редакції. Доручити директору подати зміни та доповнення до Статуту Товариства шляхом викладення у новій редакції для державної реєстрації та здійснити усі пов`язані з такою реєстрацією дії.

19. 10 червня 2008 року між Товариством (новий власник) та Відповідачем (первісний власник) підписаний Акт. Згідно з Актом Відповідач передає в якості внеску до статутного капіталу Товариства, а Товариство приймає належне Відповідачу на праві приватної власності майно: Земельну ділянку-2 і Земельну ділянку-1. Вартість двох земельних ділянок, що передаються відповідно до пункту 2 Акту, встановлюється оцінкою сторін у розмірі 278000,00 грн. У пункті 3 Акту зазначено, що з дати його підписання зазначені в пункті 1 земельні ділянки переходять у власність Товариства. У пункті 4 Акту сторони зазначили, що вони не мають взаємних претензій з приводу передачі зазначених в Акті земельних ділянок.

20. Відповідні зміни внесені до Статуту Товариства 15 липня 2008 року, номер запису 11011050001001992.

21. 17 березня 2009 року проведені загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №3/02 (далі - Збори-2). На Зборах-2 були присутні: ОСОБА_3 (25% статутного капіталу); Відповідач (25% статутного капіталу); ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" (50% статутного капіталу).

22. Відповідно до порядку денного Збори-2 ухвалили такі рішення:

- збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 1500000,00 грн. за рахунок внесків учасниками об`єкту незавершеного будівництва та грошових коштів з метою їх використання у виробничій діяльності Товариства;

- ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 150000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 600000,00 грн.;

- ОСОБА_3 здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 75000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 300000,00 грн.;

- Відповідач здійснює внесок до статутного капіталу Товариства належного йому на праві приватної власності майна: незакінчену будівництвом будівлю торгово-виставкового центру загальною площею 510 м 2 з проектно-кошторисною документацією, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Вартість незакінченої будівництвом будівлі торгово-виставкового центру загальною площею 510 м 2 з проектно-технічною документацією встановлюється оцінкою сторін у розмірі 75000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 300000,00 грн., раніше внесена майном: Земельна ділянка-1 і Земельна ділянка-2 загальною вартістю 278 000,00 грн. та грошовими коштами в розмірі 22000,00 грн.

23. 2 квітня 2010 року проведені загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №4/04 (далі - Збори-3).

24. Відповідно до порядку денного Збори-3 ухвалили такі рішення:

- збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 2100000,00 грн. за рахунок внесків учасниками грошових коштів;

- ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 300000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 750000,00 грн.;

- ОСОБА_3 здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 150000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 375000,00 грн.;

- Відповідач здійснює внесок грошовими коштами в розмірі 150000,00 грн. Йому також належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 375000,00 грн., раніше внесена майном: Земельна ділянка-2 і Земельна ділянка-1 загальною вартістю 278000,00 грн та незакінчена будівництвом будівля торгово-виставкового центру загальною площею 510 м 2 з проектно-кошторисною документацією, розташована за адресою АДРЕСА_2, загальною вартістю 75000,00 грн., а також грошовими коштами в розмірі 22000,00 грн.;

- зазначені внески учасників використовувати в господарській діяльності Товариства; статутний капітал Товариства розподілений між учасниками наступним чином: ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" - 1050000,00 грн. (50% частки в статутному капіталі), ОСОБА_3 - 525000,00 грн. (25% частки в статутному капіталі), Відповідач - 525000,00 грн. (25% частки в статутному капіталі). Усього 2100000,00 грн. - 100%.

25. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства є: ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного капіталу - 525000,00 грн.), Відповідач (розмір внеску до статутного капіталу - 525000,00 грн.), ТОВ "Технік Машинес Інтеренешенел" (розмір внеску до статутного капіталу - 1050000,00 грн.). Дата закінчення формування статутного капіталу Товариства та його розмір: 31 грудня 2011 року; 2100000,00 грн.

26. Водночас Позивач не надав суду доказів, що Товариство видало Відповідачу свідоцтво про те, що він повністю вніс свій вклад до статутного капіталу Товариства у відповідності до рішення Зборів-1.

27. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчужень об`єктів нерухомого майна №71169304 9 вересня 2016 року Земельна ділянка-1 зареєстрована на праві приватної власності за Відповідачем (підстави виникнення права власності: Державний акт на право власності на земельну ділянку серія І-ЗП №059070, виданий 23 жовтня 2000 року Мелітопольською міською радою).

28. 18 жовтня 2016 року у державному реєстрі вчинений запис про інше речове право щодо Земельної ділянки-1, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіція №2 від 17.10.2016, укладеного між Відповідачем та Третьою особою.

29. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/2214/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017, відмовлено в задоволенні первісного позову Товариства до Відповідача про визнання права власності на Земельну ділянку-1 та зустрічного позову Відповідача до Товариства про визнання недійсним статуту, затвердженого рішенням Зборів-1.

30. Під час розгляду справи №908/2214/16 суди дійшли висновку, що Товариство повинно здійснити державну реєстрацію права власності на Земельну ділянку-1 у порядку, встановленому Земельним кодексом України, а правових підстав для визнання права власності на Земельну ділянку-1 в судовому порядку немає. Водночас згідно зі статутними документами Товариства та рішенням Зборів-1 передача Відповідачем Земельної ділянки-1 як внеску до статутного капіталу Товариства відбулась за правилами, встановленими Законом України "Про господарські товариства", тому підстав для задоволення зустрічного позову також немає.

31. При цьому Господарський суд Запорізької області у справі №908/2214/16 виходив з такого:

- між Товариством та Відповідачем виникли корпоративні правовідносини;

- Відповідач як учасник Товариства, добровільно погоджуючись зі збільшенням статутного капіталу Товариства за рахунок внесків учасників, передав до статутного капіталу Товариства Земельну ділянку-1 і Земельну ділянку-2;

- вартість зазначених земельних ділянок визначена оцінкою сторін та становить 278000 ,00 грн.;

- 21 липня 2011 року рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №137/39 оформлено за Товариством право власності на нежитлову будівлю загальною площею 662,2 м 2 основною площею 540,3 м 2 , розташовану по АДРЕСА_2;

- 1 жовтня 2012 року Товариство одержало державний акт серії ЯИ №9273930 на право власності на Земельну ділянку-1;

- згідно зі статутними документами Товариство є законним користувачем Земельної ділянки-1;

- статутні документи Товариства свідчать про те, що Відповідач є повноправним учасником Товариства із часткою в статутному капіталі 25%, що становить 525000,00 грн.

- 10 листопада 2016 року Відповідач направив Товариству письмову вимогу про усунення Третій особі перешкод у користуванні Земельною ділянкою-1.

32. Донецький апеляційний господарський суд у постанові від 28.08.2017 у справі №908/2214/16 також дійшов висновку, що Товариство повинно здійснити державну реєстрацію права власності на Земельну ділянку-1 у порядку, встановленому Земельним кодексом України, шляхом звернення до відповідного органу реєстрації, і в разі відмови від проведення такої реєстрації оскаржити зазначені дії в суді. Враховуючи викладене, підстав для визнання права власності за Товариством на Земельну ділянку-1 в судовому порядку на час розгляду справи немає.

33. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2017 у справі №320/706/17, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2018, позов ОСОБА_2 (Третя особа) до Товариства про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволений частково, вирішено усунути перешкоди в користуванні Земельною ділянкою-1, зобов`язано Товариство звільнити Земельну ділянку-1.

34. У справі №320/706/17 суди виходили з того, що Товариство не зареєструвало право власності на Земельну ділянку-1 у передбаченому законом порядку та, виходячи з положень закону право власності на Земельну ділянку-1 не набуло, тоді як Третя особа набула право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

35. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №808/1253/17, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, відмовлено в задоволенні позову Товариства до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

36. Суди у справі №808/1253/17 встановили таке:

- 7 квітня 2017 року державний реєстратор прийняв рішення №3479107 про відмову в державній реєстрації права власності на Земельну ділянку-1 за Товариством. Зазначене рішення мотивоване тим, що відповідно до поданих Товариством документів неможливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а право власності на Земельну ділянку-1 зареєстроване за іншим суб`єктом;

- згідно з реєстраційною справою №1026837423107, звертаючись до державного реєстратора, Товариство подало як правовстановлюючий документ рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/3314/16. Позивач не надав державному реєстратору інших документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності.

37. Суди у справі №808/1253/17 дійшли висновку, що приймаюче оскаржуване рішення, державний реєстратор діяв відповідно до положень законодавства, оскільки зазначене рішення суду не є правовстановлюючим документом в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", адже його резолютивна частина не містить вказівок щодо визнання права власності на Земельну ділянку-1 за Позивачем.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

38. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини; …

4) інші юридичні факти. …

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; …

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. …

Стаття 115. Майно господарського товариства

1. Господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; …

Стаття 181. Нерухомі та рухомі речі

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, …

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. …

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). …

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. …

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

… 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. …

Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину

1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. …

Стаття 215. Недійсність правочину

… 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. …

Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору

1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 321. Непорушність права власності

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. …

Стаття 328. Підстави набуття права власності

1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. …

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. …

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Стаття 373. Земля (земельна ділянка) як об`єкт права власності

… 2. … Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. …

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 392. Визнання права власності

1. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

39. Господарський кодекс України

Стаття 20. Захист прав суб`єктів господарювання та споживачів

1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

2. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними … актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; …

іншими способами, передбаченими законом. …

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …

3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

40. Земельний кодекс України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб

1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; …

Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою

1. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. …

Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку

1. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. …

Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод

1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

41. Земельний кодекс України (у редакції, чинній станом на момент вирішення спору судом першої інстанції)

Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб

1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; …

Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

42. Закон України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 11. Обов`язки учасників товариства

Учасники товариства зобов`язані: …

б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; …

Стаття 12. Власність на майно товариства

Товариство є власником:

майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; …

Стаття 13. Вклади учасників та засновників товариства

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. …

Стаття 52. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. …

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. …

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. …

Стаття 59. Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: …

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

43. Зі змісту заявлених у справі позовних вимог Суд вбачає, що Позивач звернувся з позовом за захистом своїх прав, які він вважає такими, що виникли у зв`язку з переданням Відповідачем Земельної ділянки-1 до статутного капіталу Товариства. Тобто спір у даній справі є перш за все корпоративним спором, адже виник з корпоративних правовідносин між Товариством та Відповідачем як його учасником.

44. Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема в судовому порядку. При цьому особа, право або законний інтерес якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений договором або законом (чи судом у визначених законом випадках).

45. Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

46. Такий спосіб захисту порушених прав як визнання дійсним договору, від нотаріального посвідчення якого ухилилася одні зі сторін, передбачений статтею 220 Цивільного кодексу України. Однак Суд вважає, що апеляційний господарський суд помилково застосував положення наведеної норми закону до спірних у справі правовідносин, оскільки встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини не свідчать про укладення між сторонами у справі договору.

47. Так, суд апеляційної інстанції у постанові по суті правильно зазначив, що дії Позивача і Відповідача у спірних правовідносинах (збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення земельної ділянки) спрямовані на перехід права власності від Відповідача до Позивача на Земельну ділянку-1, проте безпідставно ототожнив вчинення сторонами справи зазначених дій щодо внесення Відповідачем вкладу до статутного капіталу Товариства з укладенням договору (угоди про перехід права власності на земельну ділянку).

48. Апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що положення як Цивільного, так і Земельного кодексу України передбачають укладення договору лише як одну з підстав для виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків, зокрема щодо земельних ділянок. Відповідно до пункту (б) частини 1 статті 82 Земельного кодексу України внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу є окремою підставою та особливою формою набуття права власності на земельну ділянку.

49. Внесення земельних ділянок засновниками юридичної особи до її статутного капіталу регламентується цивільним та господарським законодавством, установчими документами відповідної юридичної особи та має наслідком набуття засновником (учасником) права власності на частку в статутному капіталі відповідної юридичної особи та відповідних корпоративних прав. При цьому реалізація учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей з управління товариством, отримання частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації товариства здійснюється пропорційно до належної йому частки у статутному капіталі.

50. Суд погоджується з наведеним у рішенні суду першої інстанції твердженням про те, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує відповідні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

51. Тобто рішення загальних зборів учасників (акціонерів) не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

52. Водночас статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є локальним нормативним актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників. Тобто статут не є правочином і до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

53. Також не є правочином в розумінні наведених правових норм Акт приймання-передачі, оскільки він посвідчує саме факт передачі відповідного майна (майнових прав) на виконання, зокрема, правочину, акту ненормативного характеру тощо. Акт приймання-передачі як такий не є домовленістю сторін щодо встановлення (зміни, припинення) відповідних прав і обов`язків чи їх частини.

54. Отже, рішення Зборів-1, Акт і Статут Товариства як кожен окремо, так і в сукупності не можуть бути визнані правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, тому підстави для застосування до них положень статей 203, 215, 220 зазначеного Кодексу відсутні.

55. З огляду на наведене Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання дійсним договору, без подальшого нотаріального посвідчення, укладеного між учасником Товариства Відповідачем і Товариством, з передачі права власності Товариству на Земельну ділянку-1, оформленого рішенням Зборів-1, Актом та викладеним у новій редакції Статутом Товариства.

56. Крім того, Суд вважає хибними висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції щодо позовних вимог про підтвердження за Товариством права власності (права володіння, користування, розпорядження) на Земельну ділянку-1, як ефективного способу захисту порушеного права Позивача.

57. Погодившись з доводами Позивача про наявність його порушеного права власності на Земельну ділянку-1 та задовольняючи наведену позовну вимогу, апеляційний господарський суд виходив з того, що статті 392 Цивільного кодексу України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

58. Тобто по суті у мотивувальній частині оскаржуваної постанови наведене обґрунтування наявності підстав для задоволення позовної вимоги саме про визнання права власності Позивача на Земельну ділянку-1 без урахування того, що згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами Господарський суд Запорізької області у справі №908/2214/16 між тими ж сторонами вже відмовив Товариству у визнанні за ним права власності на Земельну ділянку-1 з підстав невиникнення у Товариства на момент вирішення спору права власності на Земельну ділянку-1 через його неоформлення у встановленому земельним законодавством порядку.

59. Суд апеляційної інстанції у даній справі задовольнив позовну вимогу про підтвердження права власності Позивача на Земельну ділянку-1 (ототожнюючи її з визнанням права власності), не встановивши наявність інших підстав позову, ніж розглядались у справі №908/2214/16, що є необхідним з огляду на принцип правової певності та неприпустимість повторного вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого вже є рішення, що набрало законної сили.

60. З огляду на згаданий принцип правової певності Суд також вважає за необхідне зазначити про хибність висновків, наведених в рішенні суду першої інстанції всупереч обставинам, встановленим судовими рішеннями у справах №908/2214/16, №320/706/17, №808/1253/17, які мають преюдиційне значення при розгляду даної справи з огляду на положення частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

61. Зокрема, твердження суду першої інстанції про відсутність вчинення Відповідачем дій щодо передачі Земельної ділянки-1 до статутного капіталу Товариства суперечить обставинам, встановленим судами у справі №908/2214/16 щодо добровільного передання Відповідачем Земельної ділянки-1 як внеску до статутного капіталу Товариства за встановленими Законом України "Про господарські товариства" правилами, а також набуття Відповідачем корпоративних прав у Товаристві, які визначаються часткою в статутному капіталі в розмірі 25% (525000,00 грн.).

62. При цьому Суд зазначає, що сама лише відсутність доказів видачі Відповідачеві свідоцтва Товариства, передбаченого частиною 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", не є достатньою підставою для висновку про відсутність внесення ним свого вкладу до статутного капіталу без урахування інших доказів, що підтверджують відповідні обставини фактичного вчинення учасником і господарським товариством усіх необхідних дій, спрямованих на передання відповідного майна до статутного капіталу господарського товариства, та отримання натомість учасником корпоративних прав, які визначаються відповідною часткою в статутному капіталі товариства.

63. Водночас Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги з огляду на таке.

64. Суд звертає увагу, що у статті 14 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип диспозитивності господарського судочинства, який включає в себе самостійне обрання позивачем способу захисту права (інтересу), за захистом якого він звертається. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.10.2019 у справі №904/51/19, роль суду зведена до організації господарського процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов`язків, і суд не повноважний визначати спосіб захисту без відповідного звернення зацікавленої особи, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

65. З огляду на положення наведеної процесуальної норми спір у даній справі підлягав вирішенню судами саме відповідно до заявлених Позивачем позовних вимог, одна з яких сформульована ним як підтвердження (а не визнання) права власності на Земельну ділянку-1.

66. Проте такий спосіб захисту права власності не передбачений законодавством, зокрема статтею 16 та главою 29 Цивільного кодексу України. Водночас встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу в господарському процесі, адже розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин. Тобто задоволення відповідної вимоги, яка зводиться до встановлення (підтвердження) певного факту, не здатне призвести до захисту прав господарським судом, а лише може бути використане для захисту інших прав (інтересів) або тих самих прав у інший спосіб.

67. Отже, підтвердження права власності на Земельну ділянку-1 як таку, що внесена до статутного капіталу Позивача, не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав Позивача у правовідносинах між ним та одним з його учасників, тому відповідна позовна вимога не підлягала задоволенню.

68. З огляду на викладене Суд не приймає до уваги доводи сторін та висновки судів, які стосуються позовної давності, адже вона не може бути застосовна в разі відсутності правових підстав для захисту прав (інтересів), за захистом яких Позивач звернувся до суду (зокрема у випадку відсутності порушеного права, неправильного обрання способу захисту).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права до встановлених судами обставин, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

70. Касаційні скарги слід задовольнити.

Судові витрати

71. Зважаючи на задоволення касаційних скарг, понесені Відповідачем і Третьою особою у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача.

Висновки про правильне застосування норм права

72. Рішення загальних зборів учасників господарського товариства, статут господарського товариства та акт приймання-передачі як кожен окремо, так і в сукупності не можуть бути визнані правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, тому підстави для застосування до них положень статей 203, 215, 220 зазначеного Кодексу відсутні.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі №908/2516/18 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/2516/18 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (75311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14Г, код ЄДРПОУ 35238712) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (75311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14Г, код ЄДРПОУ 35238712) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Мамалуй