Рішення

від 06.12.2019 по справі 471/42/18-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/42/18-ц

Провадження №2/471/11/19

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2019 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/42/18-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,05 га, кадастровий номер кадастровий номер: 4821480400:07:000:0087, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 12.12.2016 року в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оформлення спадкових прав позивач дізнався, що існує договір оренди даної земельної ділянки укладений нібито між його покійним батьком та ОСОБА_3 . Так, як в документах батька договору оренди не збереглося, позивач звернувся до відділу Держгеокадастру в Братському районі Миколаївської області та отримав копію договору, який 25 серпня 2011 року був укладений між ОСОБА_4 та орендарем фізичною особою ОСОБА_3 терміном на 49 років. Вказаний договір оренди було зареєстровано у відділі Держкомзему у Братському районі Миколаївської області 21.12.2011 року за № 482140004000939. Проте ознайомившись з копією договору позивач помітив, що підпис від імені ОСОБА_4 вчинила інша особа. Тому просить суд визнати договір оренди земельної ділянки від 25 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району Миколаївської області 21.12.2011 року за № 482140004000939, недійсним.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у заяві та просив суд про задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, двічі поштові повідомлення поверталися до суду із відміткою за не запитом , поштове повідомлення про виклик у судове засідання на 06.12.2019 року вручено адресату 26.11.2019р. Також повідомлявся про розгляд справи й представник відповідача, поштове повідомлення йому було вручено 22.11.2019р., проте у судове засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,05 га, кадастровий номер кадастровий номер: 4821480400:07:000:0087, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 12.12.2016 року в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 серпня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 9,05 га, термін дії якого становить 49 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району 21.12.2011 року за № 482140004000939.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі є Закон України «Про оренду землі» .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з нормами ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції закону, дійсній на час укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про суд практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема п.8 визначено, що відповідно до ч. 1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Отже, зважаючи на те, що висновком експерта підтверджено те, що підпис виконаний не самим ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про те, що на момент укладення договору він не відповідав волі орендодавця.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи встановлюються на підставі, зокрема висновків експертів.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Як вбачається з висновку експерта № 18-915 від 26.10.2018 року за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної за ухвалою суду від 11.09.2018 року, підписи у обох примірниках договору оренди землі та додатками до договору від 25.08.2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , виконано не самим ОСОБА_4 , а іншою особою.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язки, передбачені законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, під час судового розгляду позивачами надано належних доказів на підтвердження своїх позовної вимог, щодо недійсності договору оренди землі, що підтверджено також і висновком експерта, натомість відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію позивача, тому суд дійшов висновку проте те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 6 ст. 139, ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 5491, 20 грн. та судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити повністю.

Визнати договір оренди земельної ділянки від 25 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району Миколаївської області 21.12.2011 року за № 482140004000939, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та витрати понесені за проведення експертизи у розмірі 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня 20 копійок.

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: с. Ганнівка Братського району Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.Б. Скарницька

Повний текст судового рішення виготовлено 10.12.2019 року