Ухвала

від 09.12.2019 по справі 821/216/17

ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 821/216/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

при секретарі Миценко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля подання Головного державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції про вирішення питання про тимчасове обмеження керівника ТОВ Колос-2012 Ляшевського Владислава Миколайовича у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання зобов`язань, покладеного рішенням суду.

в с т а н о в и в:

До Високопільського районного суду Херсонської області звернувся головний державний виконавець відділу ДВС Високопільського районного управління юстиції в Херсонській області Коваленко Т.А. з поданням про тимчасове обмеження керівника ТОВ Колос-2012 ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорту, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, зазначивши у поданні про те, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Високопільського РУЮ знаходиться виконавче провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа № 821/216/17 виданого 30.03.2017 року Херсонським окружним адміністративним судом, про стягнення з ТОВ Колос-2012 витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на користь ГУ ПФУ в Херсонській області в сумі 47933,18 грн., а також зобов`язання боржника подати декларацію про доходи та майно.

06.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що боржник неодноразово перетинав державний кордон України. На підставі викладеного заявник просив суд тимчасово обмежити керівника ТОВ Колос-2012 ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань.

В судовому засіданні представник Відділу держаної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції в Херсонській області заяву підтримав в повному обсязі, просив задовольнити її з зазначених підстав.

Вислухавши головного державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свободі пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Вирішення питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 441 ЦПК України, та за поданням державного виконавця на підставі п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України ).

Так, п. 5 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина за кордон, його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ст.ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів подання і це встановлено судом, виконавчий лист № 136 2017р., виданий 30.03.2017 року за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-2012 витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Бериславського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в сумі 47933,18 грн.

06.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника, а саме ТОВ Колос-2012 зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".

Згідно зі ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Звертаючись до суду з вказаним поданням, заявником не було надано доказів, які б об`єктивно свідчили про цілеспрямоване ухилення ОСОБА_1 від виконання покладеного на нього судовим рішенням зобов`язань при наявності у нього такої можливості та про намір останнього вибути за межі України саме з цією метою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань не встановлений, доказів підтверджуючих дані обставини державним виконавцем суду не надано, так само не надано і будь - яких доказів про те, що заявник вживав хоча б якісь спроби щодо виконання рішення суду.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

Аналізуючи чинне законодавство, з`ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення заявника, суд приходить до наступного, виходячи із положень ч.1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосовано лише до фізичної особи, яке може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. У виконавчому листі виданому 30.03.2017 року боржником зазначено ТОВ Колос-2012 , не виконаних рішень боржником ОСОБА_1 , із матеріалів наданих до суду, судом не вбачається.

В матеріалах судового провадження відсутні будь-які докази свідомого ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, коли він мав змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робив цього без поважних причин; відсутні відомості про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання; про характер та розмір невиконаних зобов`язань; про направлення до суду подання щодо встановлення відносно боржника тимчасового обмеження у праві виїзду.

Враховуючи наведене, в задоволенні подання Відділу ДВС слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 441 ЦПК України, Законом України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України" суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання Головного державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції про вирішення питання про тимчасове обмеження керівника ТОВ Колос-2012 ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання зобов`язань, покладеного рішенням суду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Високопільський районний суд Херсонської області шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Повна копія ухвали суду виготовлена 11.12.2019 року.

Суддя О.О. Дамчук