Рішення

від 08.12.2019 по справі 491/852/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/852/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гула О.Р.,

сторін у справі:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ананьїв Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області

Зі змісту заяви вбачається, що 8 квітня 2019 року заявник звернувся до Любашівського об`єднаного управління ПФУ Одеської області з приводу призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як учаснику АТО відповідно до ч.4 ст.115 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначає заявник, було направлено адвокатський запит до Любашівського об`єднаного управління ПФУ Одеської області (адвокат Пивовар Ю.О.) щодо можливості зарахування трудового стажу з подальшим визначенням розміру пенсії за віком на пільгових умовах за період роботи в МП «АВИА-С» з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року.

Стаж роботи на даному підприємстві неможливо підтвердити архівними довідками, а відтиск печатки, що посвідчує запис в трудовій книжці НОМЕР_1 №22 від 31 жовтня 1996 року не читається.

Згідно архівної довідки від 22 березня 2019 року №113 КП Ананьївської районної ради «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району» документи з кадрових питань (особового складу) МП «АВИА - С» станом на 22 березня 2019 року на зберігання до КП «Трудовий архів» не надходили.

Також, згідно архівної довідки від 21 червня 2019 року №253 КП Ананьївської районної ради «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району» - документи з кадрових питань (особового складу) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Інтерагротехсервіс» станом на 21 червня 2019 року на зберігання до КП «Трудовий архів» не надходили.

Листом від 17 квітня 2019 року №1087/03 Любашівським об`єднаним управлінням ПФУ Одеської області відмовлено у врахуванні до стажу період роботи з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року в МП «АВИА-С», «Агрофірма «Інтерагротехсервіс» Ананьївського району Одеської області за записами в трудовій книжці, та запропоновано звернутись до суду для встановлення факту роботи за зазначений період.

Як зазначає ОСОБА_1 , його загальний стаж роботи, згідно записів у трудовій книжці, становить більш як 25 років (період з 01 вересня 1977 року по 14 квітня 2008 року).

Відповідно до ч.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення. Після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Отже, як зазначає заявник, являючись учасником АТО та досягнувши 55 річного віку та маючи в наявності 25 років стажу він можу претендувати на призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, наявність трудового стажу у разі відсутності архівних даних може бути встановлена на підставі показань не менше двох свідків , які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як зазначає заявник, належними та допустимими доказами, які можуть підтвердити обставини, які викладені в заяві (факт перебування в трудових відносинах), є покази осіб, що можуть бути допитані в якості свідків. Такими особами, на думку заявника, є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає ОСОБА_1 встановлення факту роботи необхідно йому для реалізації права на отримання пенси за пільговими умовами.

Враховуючи викладене заявник звернувся до суду та просить встановити факт його роботи з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року в МП «АВИА-С», «Агрофірма «Інтерагротехсервіс».

Ухвалою суду від 7 листопада 2019 року заінтересовану особу у справі Любашівське об`єднане управління пенсійного фонду України Одеської області було замінено її правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, яке розташоване за адресою: 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83.

9 грудня 2019 року представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою у «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення…» (а.с.58), про отримання 11 листопада 2019 року листа суду за вихідним №491/852/19/9357/2019, яким на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було направлено судову повістку.

При цьому, 2 грудня 2019 року на адресу суду надійшов лист від 26 листопада 2019 року за вихідним №1425/08-06 (а.с.62-67) представника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Медведенко Ю.В., яка діє на підставі довіреності від 3 червня 2019 року №9505/07 (а.с.47, 66), яким представником заінтересованої особи на адресу суду направлено копію заперечення від 26 вересня 2019 року №820/08-06 на заяву ОСОБА_1 .

В матеріалах справи містяться заперечення заінтересованої особи головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 вересня 2019 року №819/08-06 (а.с.44-46), яке надійшло на адресу суду 1 жовтня 2019 року. В зазначеному запереченні представник заінтересованої особи зазначає, що на його думку в даному випадку вбачається, що між ОСОБА_1 та головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається спір про право, у зв`язку з чим просить залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин без розгляду або відмовити в її задоволенні в повному обсязі. Також, у вказаних запереченнях міститься клопотання представника заінтересованої особи про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою представника заінтересованої особи у судове засідання, судом було поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності заінтересованої особи.

При цьому, заявник проти розгляду справи за відсутності заінтересованої особи не заперечував.

У відповідності до положень ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення заінтересованої особи про дату, час та місце розгляду справи, наявність в матеріалах справи письмових заперечень заінтересованої особи, в яких висловлено позицію щодо заяви, з урахуванням думки заявника та відсутності, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності заінтересованої особи.

9 грудня 2019 року заявник у судовому засіданні доводи, викладені в заяві, підтримав та просив задовольнити заяву та встановити той факт, що факт його роботи з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року в МП «АВИА-С», «Агрофірма «Інтерагротехсервіс».

В подальшому за клопотанням заявника у судовому засіданні було здійснено допит свідків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , склавши присягу та будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, пояснив, що пояснив, що працював з ОСОБА_1 на підприємстві «АВІА-С». Як зазначив свідок ОСОБА_1 на зазначеному підприємстві працював приблизно 8 років з 1992 року по 1998 рік.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , склавши присягу та будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, пояснив, що він працював на підприємстві «АВІА-С» з 1992 року, через деякий час на роботу у підприємство влаштувався ОСОБА_1 . Як зазначив ОСОБА_3 він пропрацював до 1999 року після чого звільнився, та на скільки пам`ятає ОСОБА_1 на той час ще працював.

В подальшому у судовому засіданні було досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідків та пояснення учасників судового засідання, приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факт трудових відносин слід відмовити з наступних підстав.

З приводу викладених в запереченні заінтересованої особи - головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 вересня 2019 року №819/08-06 (а.с.44-46) доводів про те, що в даному випадку між заінтересованою особою та ОСОБА_1 виник спір про право щодо призначення та визначення розміру пенсій суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

З наведеного вбачається, що факт трудових відносин, який просить встановити ОСОБА_1 , є лише підставою для виникнення права на призначення дострокової пенсії за віком. До прийняття судом рішення про становлення зазначеного факту ОСОБА_1 формально, за наведених у заяві обставин, станом на 9 грудня 2019 року не має права на призначення достроково пенсії за віком, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, таке право не може бути предметом спору.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених в частині 1 даної статті, також, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При розгляді справи встановлено:

Заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області 6 грудня 2013 року (а.с.4).

Заявник є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого начальником управління персоналу заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_4 11 вересня 2015 року (а.с.5).

Як зазначає заявник він звернувся до Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з приводу призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, як учаснику АТО відповідно до ч.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що було направлено відповідний адвокатський запит (а.с.10), в якому ставилося питання про можливість зарахування до страхового стажу заявнику за період його роботи в МП «АВИА-С» з 30 жовтня 1992 року по 28 червня 1998 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

З доданого до заяви листа Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 17 квітня 2019 року №1087/03 (а.с.11), вбачається, ОСОБА_5 звертався до управління в порядку консультації стосовно призначення пенсії за віком. При огляді трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , дата заповнення 5 вересня 1977 року, було встановлено, що трудова книжка заповнена з порушенням вимог п.2.26, п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Також, в зазначеному листі зазначено, що період роботи ОСОБА_1 з 30 грудня 1992 року по 31 жовтня 1996 року на МП «АВИА-С» та з 1 листопада 1996 року по 28 червня 1998 року в Агрофірмі «Інтерагротехсервіс» Ананьївського району Одеської області рекомендовано підтвердити уточнюючими довідками. Проте, згідно інформації комунального підприємства «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району» від 22 березня 2019 року №113 документи вказаних підприємств на зберігання до архівної установи не надходили. У зв`язку з викладеним, а саме неможливістю врахування стажу періоду роботи з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року на підприємствах МП «АВИА-С», Агрофірмі «Інтерагротехсервіс» Ананьївського району Одеської області за записами в трудовій книжці Любашівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області вказаним листом ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту роботи та належності документів.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до положень ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

ОСОБА_1 у заяві просить встановити факт його трудової діяльності у період часу з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Питання обрахунку стажу трудової діяльності, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання законної сили Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII преамбулою якого визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У відповідності до положень ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як вбачається з заяви та листа Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 17 квітня 2019 року №1087/03 (а.с.11) підтвердити трудовий стаж ОСОБА_1 у період його роботи у МП «АВИА-С» та Агрофірмі «Інтерагротехсервіс» з 30 жовтня 1992 року по 28 червня 1998 року за трудовою книжкою неможливо, у зв`язку з невідповідністю записів в ній вимогам «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Заявником на підтвердження відомостей щодо роботи з 30 грудня 1992 року по 28 червня 1998 року в МП «АВИА-С», «Агрофірма «Інтерагротехсервіс» до заяви додано копію трудової книжки НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата заповнення 5 вересня 1977 року (а.с.6-9).

При цьому, вбачається, що дійсно записи за вказаний період, зокрема: запис №21 від 28 лютого 1995 року про переведення на посаду водія ТПП «Агротехсервис» у зв`язку з ліквідацією МП «АВИА-С», запис №24 від 14 липня 1997 року про переведення на посаду водія ЗАТ «АФ Інтерагротехсервіс», запис №25 від 6 липня 1998 року про переведення на посаду водія ТОВ «АФ Інтерагротехсервіс» та запис №26 від 28 червня 2019 року про звільнення з посади водія ТОВ «АФ Інтерагротехсервіс», не відповідають вимогам пунктів 2.26, 2.27, 2.28 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, оскільки не містять формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Суд також звертає увагу на те, що трудова книжка ОСОБА_1 щодо відомостей про роботу в Агрофірмі «Інтерагротехсервіс» містить суперечливі відомості, а саме запис №25 від 6 липня 1998 року про переведення на посаду водія ТОВ «АФ Інтерагротехсервіс» та запис №26 від 28 червня 2019 року про звільнення з посади водія ТОВ «АФ Інтерагротехсервіс».

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як вбачається з заяви та листа Любашівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 17 квітня 2019 року №1087/03 (а.с.11) згідно інформації комунального підприємства «Об`єднаний трудовий архів міста і сіл Ананьївського району» від 22 березня 2019 року №113 документи МП «АВИА-С», «Агрофірма «Інтерагротехсервіс» на зберігання до архівної установи не надходили.

З наведеного вбачається, що дійсно підтвердити трудовий стаж ОСОБА_1 з 30 грудня 1992 року по 31 жовтня 1996 року на МП «АВИА-С» та з 1 листопада 1996 року по 28 червня 1998 року в Агрофірмі «Інтерагротехсервіс» Ананьївського району Одеської області за записами в його трудовій книжці та за довідками архівної установи не є можливим.

При цьому, відповідно до пункту 17 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

Відповідно до пункту 18 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, з урахуванням п.2 Порядку таке підтвердження має здійснюватися органами Пенсійного фонду.

З наведеного вбачається, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» та затвердженим на його виконання «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» визначено процедуру підтвердження трудового стажу за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних.

З доданого до заяви листа адвоката Пивовар Ю.О. від 8 квітня 2019 року (а.с.10) вбачається, що адвокат, посилаючись на п.18 Порядку повідомив Любашівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про можливість забезпечення ОСОБА_1 явки двох свідків з відповідними документами для підтвердження стажу їхньої роботи та просив проінформувати про час, місце та порядок проведення процедури підтвердження трудового стажу.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів відмови Полякову органами Пенсійного фонду у підтвердженні трудового стажу в порядку визначеному пунктом «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 , на запитання головуючого у справі, зазначив, що до органів Пенсійного фонду з двома свідками для підтвердження трудового стажу він не звертався.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено, що 1. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналогічну правову позицію виловлено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звернуто увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин слід відмовити оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок встановлення такого факту.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено «11» грудня 2019 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі:

Заявник:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;Заінтересована особа:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке знаходиться за адресою: 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 7283653.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення набуло законної сили "____"