Рішення

від 09.12.2019 по справі 204/8440/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/8440/19

Провадження № 2-о/204/161/19 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: П`ята донецька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просила встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Нижній Тагіл, Свердловська область, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бунге (до 2016 року - Юнокомунарівськ) Донецької області, Україна. В обґрунтування своєї заяви вказала на те, що вона є донькою покійної ОСОБА_2 . Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бунге (до 2016 року - Юнокомунарівськ), що знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Заявниця звернулася до Чечелівського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для отримання Свідоцтва про смерть матері, але у зв`язку з тим, що державні органи на території України не визнають документів виданих на території не підконтрольній Україні, їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про смерть. Встановлення даного факту їй необхідне для оформлення своїх спадкових прав.

В судове засідання заявниця не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала до суду заяву, в якій підтримала свою заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території та просила розглянути справу за її відсутності без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник П`ятої донецької державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Представник Чечелівського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляпченко Л.О. в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та вказала, що повністю покладається на рішення суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню по наступним підставам.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з частинами 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України..

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: свідоцтвом про народження заявниці Серії НОМЕР_1 , виданим 24.11.1961 року ЗАГС селищної ради ш. Юнком м. Єнакієво; та свідоцтвом про укладання шлюбу Серії НОМЕР_2 , виданим повторно 21.07.1982 року відділом ЗАГС м. Єнакієво Донецької області (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого 15.09.2015 року Єнакієвським міським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції так званої Донецької Народної Республіки, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Юнокомунарівськ Донецької області (а.с.12).

Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Юнокомунарівськ (нині м. Бунге), що у Донецькій області, підтверджується лікарською довідкою про причини смерті № 109 від 10.09.2015 року до форми № 106/у, що видається для поховання (а.с.13).

Чинне законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому, видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Заявниця звернулася до Чечелівського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про реєстрацію смерті своєї матері.

Однак, з відмови провідного спеціаліста Чечелівського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Балака Я.О. від 27.11.2019 року за № 1900/14.6-82, наданої заявниці, випливає, що наданий заявницею документ підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв`язку з чим їй відмовлено у державній реєстрації смерті її матері.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Однак, м. Бунге (до 2016 року - Юнокомунарівськ) у Донецькій області, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року за № 1085-р, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала на території саме м. Бунге, що у Донецькій області, тобто на території якої нині жодний орган державної влади України не працює і проводиться антитерористична операція, суд погоджується з тим, що отримати свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України - є неможливим.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України для заявниці має юридичне значення, тому що створює для неї відповідні правові наслідки.

Таким чином, оскільки реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті ОСОБА_2 неможлива, то суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявниці, які є доведеними і обґрунтованими.

Під час розгляду даної справи судом не було встановлено третіх осіб, права і інтереси яких можуть бути порушені встановленням даного факту, у зв`язку з чим суд вважає можливим задовольнити дану заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає можливим встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Нижній Тагіл, Свердловська область, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бунге (до 2016 року - Юнокомунарівськ) Донецької області, Україна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , ст. ст. 10, 12, 13, 76-83, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 294, 317-319, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: П`ята донецька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території - задовольнити повністю.

Встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Нижній Тагіл, Свердловська область, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бунге (до 2016 року - Юнокомунарівськ) Донецької області, Україна.

На підставі ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення суду у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України не зупиняє його виконання.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

П`ята донецька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02888260, місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 111.

Чечелівський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33339831, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 67.

Суддя В.В. Самсонова