Рішення

від 09.12.2019 по справі 420/863/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.12.2019

ЄУ № 420/863/19

Провадження №2/420/536/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах, рівному для всіх колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства Айдар Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_3 , 1924 року народження (рідна сестра його батька ОСОБА_4 ). Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) по КСП Айдар Новопсковського району Луганської області, про наявність якого він дізнався в серпні 2018 року. Позивач посилається на те, що оскільки його батько ОСОБА_4 , як спадкоємець другої черги, закликаний до спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_3 , помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, то він має право в порядку ст. 551 ЦК України 1963 року на спадкування права на земельну частку (пай), яку б мав успадкувати його покійний батько після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_3 . Своєю сім`єю за життя тітка не обзавелася, на час смерті проживала одна, але останнім часом він доглядав за нею, здійснив її поховання, таким чином вступив в управління та володіння спадковим майном, в тому числі предметами домашньої обстановки та вжитку, в нього на руках знаходяться правовстановлюючі документи тітки. Отже, позивач стверджує, що він є спадкоємцем за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті тітки ОСОБА_3 та є таким, що прийняв спадщину. Інших спадкоємців будь-якої попередньої черги за законом та які мають обов`язкову частку у спадщині або за заповітом не має. В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за законом після смерті тітки ОСОБА_3 , однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) та документи, що підтверджують факт родинних відносин. За життя спадкодавець не встигла отримати сертифікату на право на земельну частку (пай). Позивач вказує на те, що тітка була членом колгоспу Айдар Новопсковського району Луганської області з 1960 по 1996 роки, працювала в колгоспі майже все своє життя до виходу на пенсію (1980), при цьому залишалася членом даного колгоспу і надалі. 13.06.1994 Новопсковською Радою народних депутатів КСП Айдар був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3100000001, до списку якого була включена ОСОБА_3 під №91 (пенсіонери). Таким чином, позивач посилається на те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на земельну частку (пай) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах по КСП Айдар Новопсковського району Луганської області.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 04.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, призначено підготовче засідання на 04.07.2019.

04.07.2019 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання призначено на 02.08.2019.

02.08.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.09.2019 у зв`язку з витребуванням доказів, продовжено строк проведення підготовчого провадження до 02.09.2019 включно.

02.09.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.10.2019.

02.10.2019 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Судове засідання призначено на 31.10.2019.

31.10.2019 судове засідання відкладено до 27.11.2019 у зв`язку з витребуванням нових доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до суду надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з позовними вимогами не згодна, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо наявності поважності причини пропуску строку позовної давності та доказів звернення до відповідача з заявою про видачу (витребування) сертифікату на право на земельну частку (пай) у 1996-1998 роках. Крім того, зазначила, що виділити земельну ділянку з земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу та резервного фонду) райдержадміністрація не має можливості у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 122 ЗК України землями сільськогосподарського призначення державної власності з 01.01.2013 розпоряджається центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, яким в Луганській області є Головне управління Держгеокадастру у Луганській області. Крім того, вважає, що Новопсковська райдержадміністрація не є належним відповідачем у справі. Справу просить розглядати без її участі на підставі наявних матеріалів справи.

Від представника відповідача Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області надійшла заява про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згодні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до суду надав пояснення з приводу позовної заяви, в якому проти позову заперечував, справу просив розглядати за його відсутності. В своїх поясненнях представник третьої особи зазначив, що згідно інформації Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Ковальова М.П. дійсно внесена в списки (пенсіонери), що додані до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ № 3100000001 від 13.06.1994 по КСП Айдар . Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не отримувала, тому при вирішенні справи необхідно з`ясувати чи набула за життя спадкодавець ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у КСП Айдар , а також обставини щодо прийняття спадщини позивачем. Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 повинна була дізнатися про порушення своїх прав в 1994 році і використати своє право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), проте позивачем не надано доказів щодо поважних, обґрунтованих та засвідчених належним чином підстав, через які пропущений строк позовної давності протягом більш ніж 23 років. Просив застосувати позовну давність у зазначеній цивільній справі та відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 22.09.1998, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Закотне Новопсковського району Луганської області.

Позивач є рідним племінником ОСОБА_3 , 1924 року народження, що підтверджується рішенням Новопсковського районного суду Луганської області ЄУ №420/1906/18 (провадження № 2-о/420/6/19) від 08 січня 2019 року, яке набрало законної сили 08 лютого 2019 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03 січня 1996 року Закотненською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 71 рік в с. Закотне Новопсковського району Луганської області, про що зроблено запис №1.

З довідки, виданої виконкомом Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області 19.06.2018 за вих. № 418, вбачається, що ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1960 року по 03.01.1996 та була виписана у зв`язку зі смертю. На день смерті проживала та була зареєстрована одна.

14 вересня 2018 року позивач написав заяву, завірену сільським головою Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області Комісаренко О.М., та адресовану компетентним органам України, про те, що він приймає спадщину після смерті своєї рідної тітки ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що 27 вересня 2018 року приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу Куліковою Я.В. була заведена спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за №63059086 (номер у нотаріуса 62/2018), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53467943 від 27.09.2018.

З дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 заповіту не складала, будь-які особи, окрім позивача, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталися.

В судовому засідання встановлено, що 02 жовтня 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Кулікової Я.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , однак постановою нотаріуса від 02.10.2018 про відмову у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та документів, які б підтверджували факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.

Позивач вказує на те, що в даний час бажає реалізувати своє право на спадщину за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_3 , однак не може цього зробити, так як за життя спадкодавець не встигла отримати сертифікату на право на земельну частку (пай).

З урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, до зазначених правовідносин мають застосовуватися положення ЦК УPCP 1963 року, оскільки на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 (ст. 525 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст. 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що він є спадкоємцем за законом в порядку спадкової трансмісії після смерті тітки ОСОБА_3 (ст. 551 ЦК УРСР), оскільки його батько ОСОБА_4 , як спадкоємець другої черги, закликаний до спадкоємства за законом після ОСОБА_3 , помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти.

Однак, посилання позивача на положення ст. ст. 551, 549 ЦК України УРСР є безпідставними з огляду на таке.

Статтею 551 ЦК УРСР передбачено, що якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

За змістом ст. 549 ЦК УРСР дії, що свідчать про прийняття спадщини (фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; подача державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини) повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому строк прийняття спадщини після неї сплив 04 липня 1996 року .

В той же час, батько позивача і брат спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Закотненською сільською радою Новопсковського району Луганської області 11.08.2011, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто після спливу шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3 , тому спадкова трансмісія не виникла.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача про те, що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті тітки ОСОБА_3 .

Так, ЦК УРСР передбачав дві черги спадкування за законом. Відповідно до ч.1 ст529, ст. 530 ЦК УРСР 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід і бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст.531 ЦК УРСР).

З наведеного вбачається, що племінники не входили до кола спадкоємців за законом згідно законодавства, чинного станом на день смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що позивач не мав права закликатись до спадкування після смерті своєї рідної тітки ОСОБА_3 ні в порядку спадкової трансмісії, ні в порядку черговості за законом.

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем та його представником в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а тому в позові слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з вищезазначених підстав, суд вважає недоцільним робити аналіз доводам позивача та його представника щодо входу до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) у КСП Айдар Новопсковського району Луганської області.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір, понесений позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, відмовити повністю.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 22.09.1998, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001465 від 30.10.2017, договору про надання правової допомоги №17/05 від 17.05.2019, ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 103131 від 17.05.2019, місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код ЄДРПОУ: 04051589, місце знаходження: пров. Історичний, 1, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області.

Відповідач: Закотненська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336553, місце знаходження: вул. Айдарська, 8, с. Закотне Новопсковського району Луганської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ: 39771244, місце знаходження: проспект Центральний, 17, корп. 2. м. Сєвєродонецьк Луганської області .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 листопада 2019 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 09 грудня 2019 року.

Суддя: В.В. Пронька