Рішення

від 11.12.2019 по справі 428/13137/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/13137/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.

за участю секретаря судового засідання Бондаренка К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд про визнання припиненими трудових відносин, третя особа - Сєвєродонецький міський центр зайнятості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд (місцезнаходження: Україна, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ізотова, будинок 2) про визнання припиненими трудових відносин, третя особа - Сєвєродонецький міський центр зайнятості (місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 116).

28.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із уточненою позовною заявою.

В обґрунтування уточненого позову зазначено, що 22.04.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд , яке зареєстроване за адресою: Україна, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ізотова, будинок 2, на посаду вантажника, про що в його трудовій книжці зроблено запис № 1. У вересні 2016 року, у зв`язку із проведенням антитерористичної операції та активними бойовими діями в м. Горлівка, він був звільнений з вказаного підприємства за власним бажанням на підставі наказу № 6/к від 23.09.2016 року, про що зроблений запис у його трудовій книжці № 2. 25 жовтня 2019 року він звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості з питання надання допомоги у працевлаштуванні. 08 листопада 2019 року йому була надана відмова Сєвєродонецького міського центру зайнятості, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру ПОУ він до теперішнього часу знаходиться у трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд . Отже, позивач позбавлений права у встановленому законом порядку працевлаштуватися на іншу роботу. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду і просить визнати припиненими трудові відносини між ним та відповідачем з 23.09.2016 року за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Представник третьої особи Сєвєродонецького міського центру зайнятості в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Під час допиту за правилами допиту свідків позивач ОСОБА_1 пояснив, що 2.04.2013 він вступив у трудові відносини з Державним відкритим акціонерним товариством Шахтопрохідне управління № 10 , він працевлаштувався на посаду вантажника. З 2014 року, коли почалися бойові дії, всіх працівників цього підприємства розпустили у безоплатну відпустку. У вересні 2016 року працівникам повідомили, що підприємство далі працювати не буде, у зв`язку із чим він звільнився з 23.09.2016 за власним бажанням. Для оформлення свого звільнення він прийшов до відділу кадрів підприємства за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Ізотова , 2. Запис про звільнення в його трудову книжку вносила начальник відділу кадрів Возякова, її імені та по-батькові він не пам`ятає. В місті Сєвєродонецьку у Центрі зайнятості йому повідомили, що він продовжує вважатися таким, що перебуває у трудових відносинах із відповідачем.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши позивача в якості свідка, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 (російською), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.04.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд на посаду вантажника. 23.09.2016 року позивач був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

З копії відповіді Сєвєродонецького міського центру зайнятості № 13/Д-12-13-/02-2959-01-17 від 08.11.2019 року на звернення ОСОБА_1 вбачається, що під час його реєстрації у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості було з`ясовано, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру ПОУ ОСОБА_1 до теперішнього часу знаходиться у трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд , йому було роз`яснено, що для його реєстрації як безробітної особи, слід вирішити питання про припинити трудових відносин з вищевказаним підприємством.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша, друга, шоста).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , на території м. Горлівка Донецької області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 14), Протоколі № 12 до цієї Конвенції (статті 1), ратифікованих Україною, та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7); гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод (абзаци четвертий, п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

У § 49 Рішення у справі „Пічкур проти України" від 7 листопада 2013 року Європейський суд з прав людини акцентував увагу на тому, що відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимної мети або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною метою.

Конституційний Суд України вказував, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі працівників повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими (абзац сьомий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004).

З огляду на це Конституційний Суд України зазначає, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя . (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок про те, що наявність у ЄДРПОУ інформації щодо позивача як про працівника підприємства відповідача відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України, серед яких такі як угода сторін, закінчення строку такого договору, його розірвання з ініціативи працівника або з ініціативи власника тощо. Позивач просив припинити трудові правовідносини з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - з ініціативи працівника.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи та факт порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави суму судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. за задоволені судом вимоги про визнання припиненими трудових відносин, від сплати судового збору за якими позивач був звільнений в силу п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір . При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору, а також суд виходить з того, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (ч. 3 ст. 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд про визнання припиненими трудових відносин, третя особа Сєвєродонецький міський центр зайнятості - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Державним відкритим акціонерним товариством Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд , з 23.09.2016 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства Шахтопрохідне управління № 10 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія Трест Горлівськвуглебуд , код 00180108, місцезнаходження: Україна, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ізотова, будинок 2, в дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за наступними реквізитами для оплати: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі рішення складено та підписано 12 грудня 2019 року.

Суддя Д.Б. Баронін