Рішення

від 10.12.2019 по справі 526/1122/19

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1122/19

Провадження № 2/526/498/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л.І.

з участю секретаря Синепол С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У позовній заяві позивач вказує, що 18.12.2018 згідно наказу № 119-КГ від 18.12.2019, він буз звільнений за угодою сторін з посади сиросолільника сироробного цеху ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна .

На час його звільнення у ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна існувала заборгованість по виплаті йому заробітної плати, за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року.

У порушення вимог ст. 116 КЗпП України розрахунок по заробітній платі з ним проведено не вдень звільнення, а лише 15 травня 2019 року. Інформації щодо належних йому до виплати сум, він не отримав.

Беручи до уваги те, що відповідач не виплачував заробітну плату, починаючи з вересня 2018 року до травня 2019 року та враховуючи положення Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати , загальна сума компенсації, яка належить йому до виплати складає 93483 грн 38 коп.

Через затримку по виплаті заробітної плати йому довелось звільнитися з роботи. У зв`зку з цим він відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, був змушений економити на харчах та одязі, не мав змоги купити хоча б якийсь подарунок його малолітній дитині, що призвело до значних душевних переживань. Завдана йому моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення його законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням його прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів. Вказаними незаконними діями керівництво ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна йому спричинило моральну шкоду, яку він оцінив у 10000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні , що складає 93483 грн 38 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Під час підготовки справи до розгляду, ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.06.2019, на підставі клопотання позивача, уповноважену особу ТОВ Торговий дім Гадячсир-Україна зобов`язано надати довідку про середній заробіток за час затримки розрахунку ОСОБА_1 , який був звільнений 18.12.2018 року. Проте відповідач жодним чином не відреагував на дану ухвалу та не виконав заявлені у ній вимоги.

18 жовтня 2019 року, до початку першого судового засідання, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він збільшив позовні вимоги, а саме просить стягнути з відповідача середній заробіток на весь час затримки розрахунку при звільненні, що згідно його розрахунку складає 158 429 грн 47 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23.10.2019 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 проти заочного розгляду справи не заперечує, про що направив заяву. Клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін не заявляв.

Представник відповідача ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна у встановлений судом строк відзиву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляв, направлене на юридичну адресу відповідача повідомлення про дату розгляду справи разом з копією заяви про уточнення позовних вимог, повернуто до суду без вручення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України - учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду доказів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Торговий дім Гадячсир-Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2018, на підставі наказу № 119-КГ від 18.12.2019 ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін з посади сиросолільника сироробного цеху ТОВ Торговий Дім Гадячсир-Україна , про що свідчить запис у його трудовій книжці.

Відповідно до довідки про доходи, виданої ТОВ Торговий дім Гадячсир-Україна , позивачу ОСОБА_1 , за період з січня по вересень 2018 року, нараховано заробітну плату у загальному розмірі 62442,96 грн.

Згідно розрахункових листів, борг підприємства по відношенню до ОСОБА_1 на кінець вересня 2018 року складав 8661,63 грн, на кінець жовтня 2018 року - 10707,43 грн, на кінець листопада 2018 року - 10136,28 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, розрахунок по заробітній платі з ним проведено не вдень звільнення 18.12.2018, а лише 15 травня 2019 року.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 , середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За розрахунком позивача, сума середнього заробітку за період невиплати заробітної плати (з вересня 2018 року по грудень 2018 року, що становить 109 днів, з урахуванням інфляційних складає 158429,47 грн.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вказаний розрахунок не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум у день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи те, що відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем по заробітній платі на час звільнення, що підтверджується наявними у справі доказами, суд приходить до висновку що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з18 грудня 2018 року (дата звільнення) по 15 травня 2019 року (дата повного розрахунку заборгованості по заробітній платі) включно.

Таким чином, відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, беручи до уваги розрахункові листи позивача за останні два місяці, що передували його звільненню, зокрема за жовтень та листопад 2018 року, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 18 грудня 2018 року по 15 травня 2019 року, у розмірі 21622,59 грн, виходячи з розрахунку: 9610,31 грн (нарахована заробітна плата за жовтень, листопад 2018 року) : 44 робочих дні у жовтні, листопаді 2018 року = 218,41 грн (середньоденна заробітна плата) х 99 (число робочих днів за період з18 грудня 2018 року по 15 травня 2019 року) = 21622,59 грн, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці - задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України - у разі допущення власником або уповноваженим ним органом порушення законних прав працівника, якщо такі порушення призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя, на власника або уповноважений ним орган покладається обов`язок відшкодувати працівнику завдану моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 ЦПК України , предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У зв`язку з тим, що відповідачем протягом п`яти місяців після звільнення не проводився розрахунок з позивачем при звільненні, позивачу ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у докладанні додаткових зусиль для організації свого життя, відсутністю коштів на одяг, тобто позбавленням засобів для існування.

Враховуючи тривалість терміну порушення законних вимог та прав позивача, обґрунтування заподіяних йому моральних страждань та обґрунтування розміру моральної шкоди, який суд вважає є співмірним із доведеним порушенням відповідача, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка підлягає до стягнення з відповідача, але в меншому розмірі, ніж заявлено ним, з підстав необґрунтованості такого розміру позивачем.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , суд вважає, що судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18 грудня 2018 року по 15 травня 2019 року включно, у розмірі 21622 (двадцять одну тисячу шістсот двадцять дві) грн. 59 коп., з обов`язковим відрахуванням при виплаті усіх обов`язкових податків і зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна на користь держави судові витрати в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. пов`яані зі сплатою судового збору.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна , код ЄДРПОУ 35692080, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 82, оф. 21, м. Гадяч Полтавської області.

Головуючий Л. І. Тищенко