Рішення

від 11.12.2019 по справі 711/3259/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3259/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кондрацької Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут адвоката Стріховської Юлії Сергіївни до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ Добробут адвокат Стріховська Ю.С.звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. В обґрунтування позовної заяви вказала, що з 10 липня 2003 року на підставі Договору оренди земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталією Василівною, та зареєстровано в реєстрі за № 9993 (надалі по тексту Договір), ТОВ Добробут орендує земельну ділянку площею 622,88 кв.м кадастровий номер 7110136400:02:032:0022. Згідно п.1.1. зазначеного Договору Черкаська міська рада, на підставі рішення від 06 червня 2003 року № 3-393 передає, а товариство з обмеженою відповідальністю Добробут приймає в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 622, 66 кв.м для благоустрою з метою утримання в належному санітарному стані із встановленням декоративної металевої огорожі не вище 1 м та влаштуванням газону із земель Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , згідно плану земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 49 років з дати набуття чинності цього договору. Пункт 3.1. Договору передбачає, що Орендар - ТОВ Добробут сплачує орендну плату у грошовій формі. На момент укладання Договору в 2003 році орендодавець стверджував, що земельна ділянка не відчужена будь-яким способом, не знаходиться у заставі, під арештом, не є предметом судового спору, не передана у користування, не обмежена будь-якими правами інших фізичних, юридичних осіб або будь-яким іншим правом, що закріплено пунктом 6.1. Договору. Проте всупереч законного та дійсного Договору, на земельній ділянці яка знаходиться в оренді ТОВ Добробут , невстановленими особами розташовано торгівельні споруди, та здійснюється торгівельна діяльність. По цьому факту, нею, як адвокатом в інтересах ТОВ Добробут було направлено заяву в Управління інспектування ЧМР від 09 січня 2019 року про проведення перевірки законності розташування споруд на земельній ділянці, наданій в оренду ТОВ Добробут по АДРЕСА_1 . Відповіддю Управління інспектування ЧМР № 506-01-21 від 14 січня 2019 року, на заяву ОСОБА_2 від 09 січня 2019 року, роз`яснено що споруди, які розміщені на земельних ділянках, переданих в оренду ТОВ Добробут по АДРЕСА_1 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як нежитлові будівлі ОСОБА_1 .

На підставі викладеного вище просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням земельну ділянку площею 622,88 грн., кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, яка розташована на території Придніпровського району АДРЕСА_1 .

В судове засідання Представник позивача ТОВ Добробут адвокат Стріховська Ю.С.не з`явилася, до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про причину не явки суду не повідомив, був повідомленим про день та час розгляду справи рекомендованими листами.

Суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2003 року земельна ділянка за кадастровим номером № 7110136400:02:032:0022, площею: 0,0623 га, передана в оренду до ТОВ ДОБРОБУТ .

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору Черкаська міська рада, на підставі рішення від 06 червня 2003 року № 3-393 передає, а товариство з обмеженою відповідальністю Добробут приймає в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 622, 66 кв.м для благоустрою з метою утримання в належному санітарному стані із встановленням декоративної металевої огорожі не вище 1 м та влаштуванням газону із земель Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 2.1. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 49 років з дати набуття чинності цього договору. Пункт 3.1. Договору передбачає, що Орендар - ТОВ Добробут сплачує орендну плату у грошовій формі.

Згідно відповіді Управління інспектування ЧМР № 506-01-21 від 14 січня 2019 року, на заяву адвоката Стріховської Ю.С. від 09 січня 2019 року, споруди, які розміщені на земельних ділянках, переданих в оренду ТОВ Добробут по АДРЕСА_1 , зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як нежитлові будівлі ОСОБА_1 .

За приписами ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як наголошує ч.1, 3, 5 ст.126 ЗК України (в редакції 2002 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель : самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними .

У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено: Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача ОСОБА_1 із самовільного зайняття земельної ділянки порушують права ТОВ Добробут , як користувача земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею, так як ОСОБА_1 незаконно користується земельною ділянкою площею 622,88 грн., кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, яка розташована на території Придніпровського району АДРЕСА_1 ,що знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні. За таких обставин необхідно зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 622,88 грн., кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, що розташована на території Придніпровського району АДРЕСА_1 , яка згідно договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2003 року передана в оренду до ТОВ ДОБРОБУТ , шляхом приведення до стану придатного для використання за цільовим призначеннямвказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

А тому до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ Добробут підлягає судовий збір в сумі 1921 грн., сплачений при подачі позову до суду (платіжне доручення № 111 від 11.04.2019).

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 81, 141, 240, 263-265, 285 ЦПК України, ст. ст. 125, 152, 158, 212 Земельного Кодексу України (в редакції 2002 року), суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут адвоката Стріховської Юлії Сергіївни до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 622,88 грн., кадастровий номер 7110136400:02:032:0022, що розташована на території Придніпровського району АДРЕСА_1 , яка згідно договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2003 року передана в оренду до ТОВ ДОБРОБУТ шляхом приведення до стану придатного для використання за цільовим призначеннямвказаної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут 1921,00 грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 06.12.2019.

Головуючий: Н. М. Кондрацька