Ухвала

від 06.12.2019 по справі 755/6285/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6285/19

Провадження №: 2/755/7071/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. вивчивши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в приміщенні суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши зміст позовної заяви та матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС та допущення негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі, з підстав відсутності у цьому спорі юрисдикції місцевого загального суду, поскільки зазначене питання має вирішуватись за правилами господарського судочинства, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту протоколу №1 від 30.01.2019 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС , на день скликання цих загальних зборів учасниками товариства є: Товариство з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС САНАЇ ЮРІОНЛЕРІ ЮРЕТІМ ВЕ ДИШ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ (75% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (25% статутного капіталу).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перелік засновників (учасників) юридичної особи ТОВ РЕМЕКС відповідає даним зазначеним у протоколі №1 від 30.01.2019 року загальних зборів учасників ТОВ РЕМЕКС .

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що загальні збори учасників ТОВ РЕМЕКС вирішили, зокрема, звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ РЕМЕКС за одноразове грубе порушення трудових обов`язків на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України, в зв`язку з чим внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - ТОВ РЕМЕКС .

Не погоджуючись зі своїм звільнення позивач звернувся до суду та просить суд поновити його на посаді директора ТОВ РЕМЕКС , стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесену позивачем моральну шкоду.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Господарський кодекс України (далі - ГК України), Закон України від 06 лютого 2018 року Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною третьою статті 167 ГК України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ст.ст. 28, 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ).

Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

За змістом ст.ст. 30, 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

За змістом п.п. 16.14, 17.2, 17.3 Статуту ТОВ РЕМЕКС , до компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься, зокрема, призначення (обрання) та звільнення директора Товариства, обрання та відкликання інших органів товариства. Директор товариства призначається (обираються) та звільняється загальними зборами власників товариства. Загальні збори учасників товариства вправі в будь-який час прийняти рішення про дострокове звільнення директора товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобтоне є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 510/456/17, у якій зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За змістом ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог щодо поновлення на роботі, оскільки в даному випадку спір про поновлення на роботі директора товариства з обмеженою відповідальністю віднесено до компетенції господарського суду, тобто спір має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Роз`яснюю позивачу, що згідно положень ст.ст. 251, 257 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином, з урахуванням висновку суду про закриття провадження у справі в частині вимог про поновлення на роботі, на розгляді суду лишаються вимоги про позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, однак такі вимоги є похідними від вирішення питання про поновлення на роботі, проте позивач не позбавлений можливості скористатись викладеними судом правами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - закрити в частині позовних вимог про поновлення на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЕКС .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали складено 06.12.2019 року.

Суддя -