Ухвала

від 05.11.2019 по справі 757/45189/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45189/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62019000000000575 від 03.05.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №62019000000000575 від 03.05.2019 року - прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна.

В судове засідання учасники не з`явились, причини неявки суду не суду не відомі. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що слідчими центрального апарату Державного бюро розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000575, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які протягом 2017-2019 років вчинили протиправні дії в інтересах ТОВ «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (ЄДРПОУ 34692645), ПрАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» (ЄДРПОУ 00159506, далі ПрАТ «КДЕЗ «Вугілля») та ТОВ «Термогальванічний завод» (ЄДРПОУ 24581125), направлені на незаконну забудову земельних ділянок територіальної громади м. Києва, за адресами: м. Київ, провулок Приладний, 10 та м. Київ, проспект Перемоги, 67, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ПрАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «БК «Інтеграл-Буд» та інших суб`єктів господарювання, в супереч інтересам юридичної особи, з метою одержання неправомірної вигоди, пов`язане з незаконною забудовою земельної ділянки територіальної громади м. Києва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що організовані дії службових осіб державних органів влади, посадових осіб ТОВ ПрАТ «КДЕЗ «Вугілля», ТОВ «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» та інших невстановлених осіб забезпечили завідомо нецільове використання земельної ділянки шляхом здійснення будівництва житлових будинків без відповідної дозвільної документації.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддявраховує:1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно ж до частини 2статті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим клопотання прокурора обґрунтовано тим, що метою арешту майна є запобігання його можливому відчуженню, псуванню, знищенню чи перетворенню, що призведе до суттєвої майнової шкоди завданої територіальній громаді м. Києва. Проте поряд з цим прокурором не наведено правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку.

Окрім того в клопотанні вказано, що вказана земельна ділянка є речовими доказами, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій невстановлених досудовим слідством осіб. Разом з тим в матеріалах клопотання відсутні докази визнання земельної ділянки речовим доказом.

Згідност.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

З огляду на вищевикладене, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, таких як, верховенство права, диспозитивність, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В АЛ И В:

У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1