Ухвала

від 11.12.2019 по справі 160/11684/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 грудня 2019 р.Справа №160/11684/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу(недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада року №Ф-2214-57У щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 15819,54 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.12.2019 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі вимоги №Ф-2214-57У від 08.11.2018 року щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 15819,54 грн, яка оскаржується позивачем у судовому порядку до розгляду питання по суті (тобто ухвалення судом рішення по справі).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що з листа Тернівського відділу ДВС м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 07 листопада 2019 року №39032 на

адвокатський запит позивачеві ОСОБА_1 стало відомо про те, що у провадженні Тернівського відділу ДВС м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровської області перебуває виконавче провадження №58874402 з примусового виконання вимоги №Ф-2214-57у виданої 08.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави в особі ГУ ДФС у Дніпропетровській області у сумі 15 819,54 грн.

У додаток до листа від 07 листопада 2019 року №39032 додані копії постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №58874402 від 11.04.2019 року відносно боржника ОСОБА_1 , постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 15.04.2019 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-214-57У від 08.11.2018 року, звіту з ПрАТ Північний ГЗК за вересень 2019 року.

З постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.04.2019 року по ВП №58874402 слідує, що державним виконавцем на виконання вимоги №Ф-214-57У від 15.04.2019 року звернуто стягнення на доходи боржника та постанову направлено до виконання на місцем роботи у ПрАТ Північний ГЗК .

Невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки у разі визнання судом вимоги протиправною та скасування її в подальшому необхідно буде застосовувати додаткові засоби захисту своїх прав щодо повернення стягнутих коштів.

За положеннями ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.5 ч. 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що у провадженні Тернівського відділу ДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №58874402, відкритого на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №58874402 від 11.04.2019 року відносно боржника ОСОБА_1 з примусового виконання вимоги №Ф-2214-57У, виданої 08.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави в особі ГУ ДФС у Дніпропетровській області у сумі 15 819,54 грн.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями абзацу 4 статті 24 Закону №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, вимоги органів Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред`явлені до виконання до органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Частиною першою статті 34 Закону України Про виконавче провадження визначені підставі зупинення виконавчих дій, пунктом 2 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Однією з позовних вимог є саме правомірність прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області №Ф-2214-57У, виданої 08.11.2018, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15 819,54 грн.

Матеріалами заяви підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження на підставі оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання вимоги №Ф-2214-57У від 08.11.2018.

Таким чином, у разі визнання протиправною оскаржуваної вимоги і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Оскільки, правомірність оскаржуваного вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що частково заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справи за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу(недоїмки) - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі вимоги №Ф-2214-57У від 08.11.2018 року у виконавчому провадженні №58874402 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 15819,54 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/11684/19.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 ; ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394856; адреса: вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49000.

Строк пред`явлення до виконання: до 11 грудня 2022 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно