Рішення

від 11.12.2019 по справі 340/2850/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2850/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСадового товариства "Будівельник" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Іванівка;,код ЄДРПОУ - 23092102) до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, будинок 2, код ЄДРПОУ - 34977753) провизнання незаконними та скасування постанов, - ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Садове товариство "Будівельник" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.08.2019 року ВП №59534933 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн., так як рішення суду було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.08.2019 року ВП №59534933 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 350,00 грн.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2019 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №595349333 стало відомо, що при виконанні виконавчого листа №390/326/17 виданого 03.07.2019 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області державним виконавцем Кропивницького районного відділу Родченковим В.В. 12.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого листа. В подальшому при закінченні виконавчого провадження 16.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника СТ Будівельник виконавчого збору в сумі 16692,00 грн. та постанову про стягнення з боржника СТ Будівельник витрат виконавчого провадження на суму 350,00 грн.

Позивач вважає, що постанови винесені незаконно, оскільки відповідно до п.9 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначав, що виконавче провадження з виконання рішення Кіровоградського суду Кіровоградської області у справі №390/326/17 проведено на підставі та у спосіб визначені Законом України «Про виконавче провадження» , а тому підстави для задоволення позову відсутні (а.с.47-49).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін та проведення судового засідання 02.12.2019 року.

Враховуючи, заявлені в судовому засіданні клопотання учасників справи про подальший розгляд справи у письмовому провадженні суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

На виконанні у Кропивницькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебувало виконавче провадження №59534933, відкрите 12.07.2019 року державним виконавцем Родченковим В.В. на підставі виконавчого листа №390/326/17 та заяви стягувача ОСОБА_1 (а.с.50-53).

19.07.2019 року позивачем подано державному виконавцю заява про добровільне виконання рішення суду за підписом голови СТ Будівельник (а.с.57).

В подальшому державним виконавцем Родченковим В.В. було складено акт державного виконавця про виконання боржником рішення суду. При цьому, дата складання даного акта не зазначена (а.с.58).

16.08.2019 року державним виконавцем винесено постанови ВП №59534933 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн., про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 350,00 грн. та постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст.27 Закону України Про виконавче провадження (а.с.59-70).

Незгода із прийнятими відповідачем постанова про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 5 Закону №1404 визначено, що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Так, відповідно ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

На підставі ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

В той же час, на підставі ч.2 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, ще до реального примусового виконання рішення і без його фактичного стягнення або повернення майна, незалежно від того чи буде це рішення виконано реально чи ні вже встановлюється розмір виконавчого збору, який має бути стягнутим з боржника.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що частинами першою та другою статті 27 Закону №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору. Так обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1)фактичне виконання судового рішення; 2)вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Крім того, статтею 27 Закону №1404-VIII чітко визначено, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Частиною 3 ст.40 Закону №1404 встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. В той же час, підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, при цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, встановленому для примусового виконання виконавчих документів.

Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 22.02.2018р. по справі №816/823/17 .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, 11 липня 2019 року о 12.00 електриком Товариства ОСОБА_2 шляхом приєднання електропроводу, що веде до садового будинку АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_1 ) на території СТ Будівельник , до електропроводу на бетонній опорі №57 лінії електропередач КТП 577/11 СТ Будівельник , здійснено підключення будинку №84 до мережі електропостачання Товариства за власний рахунок.

Вищезазначені обставини підтверджуються, актом про підключення до мережі електропостачання від 11.07.2019 року, складений та підписаний комісією у складі: Голови комісії Гончарук О.Б. (голова Правління СТ Будівельник ),члени комісії: Мартиненко ОСОБА_3 (охоронник СТ Будівельник ); ОСОБА_4 (член Правління СТ Будівельник ); ОСОБА_2 (електрик СТ Будівельник ).

Також зазначено, що під час підключення власниця будинку ОСОБА_1 була відсутня (а.с.34).

Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити чому стягувач після подання заяви не повідомила державного виконавця про те, що рішення виконано одразу після підключення або під час складання акта державного виконавця який нею підписаний.

Відповідно до п.9 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд зауважує, що відповідачем не надано суду доказів щодо спростування доводів та доказів позивача про виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Також суд звертає увагу на таку обставину.

Враховуючи те, що постанова ВП№595349333 про закінчення виконавчого провадження від 16.08.2019 року винесена на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження , а рішення суду по справі №390/326/17 виконано 11.07.2019 року до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2019 року у державного виконавця були відсутні підстави виносити оскаржувану постанову, тому постанова від 16.08.2019 року ВП №59534933 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн. підлягає скасуванню.

Згідно статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Крім того, відповідно до статті 42 Закону №1404-VII I кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

У разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження.

З огляду на те, що суд раніше дійшов висновку про те, що рішення суду виконано боржником добровільно до відкриття виконавчого провадження постанова від 16.08.2019 року ВП №59534933 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 350,00 грн. підлягає скасуванню.

Також, при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок Європейського суду з прав людини, практика якого є своєрідним механізмом, яка дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, наголошував, у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 7801/97, п. 36, від 01.07.2003 , у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що при винесені оскаржуваних постанов від 16.08.2019 року ВП №595349333 державний виконавець діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваних постанов, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваних позивачем постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України , частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та положень Закону України Про виконавче провадження , а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену суму судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. за подання адміністративного позову немайнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Садового товариства "Будівельник" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Іванівка;,код ЄДРПОУ - 23092102) до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, будинок 2, код ЄДРПОУ - 34977753) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.08.2019 року ВП№59534933 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн., так як рішення суду було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.08.2019 року ВП№59534933 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 350,00 грн.

Присудити на користь Садового товариства "Будівельник" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Іванівка;,код ЄДРПОУ - 23092102) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, будинок 2, код ЄДРПОУ - 34977753 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2019р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук