Рішення

від 10.12.2019 по справі 360/3800/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3800/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Вакуленка А.В.,

представника позивача - Селезньова А.О., довіреність від 17.07.2019;

представника відповідача - Кочеткової А.Т., довіреність від 22.10.2019 № К-1033/14/12-32-00;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства СТС-Компані до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства СТС-Компані (далі - позивач, ПП СТС-Компані ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано тим, що юридично і фактично ПП СТС-Компані перебуває за адресою реєстрації: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Г. Поштове обслуговування адреси здійснюється поштовим відділенням ПАТ Укрпошта № 4.

16.07.2019 позивач отримав від ГУ ДФС у Луганській області лист від 09.07.2019 № 6479/10/12-32-52-07-07, з якого достовірно дізнався про наявність фінансових претензій щодо податкового боргу в сумі 243555,17 грн. Позивач 24.07.2019 звернувся до відповідача з заявою щодо невизнання вимог відповідача та з проханням надати відомості, за якими саме документами відповідач обліковує податковий борг.

З відповіді ГУ ДФС у Луганській області від 02.08.2019 № 7282/10/12-32-52-07-07 позивачеві стало відомо, що згідно складеного 26.02.2018 акта камеральної перевірки № 465/12-32-12-06/21832182, який начебто в порядку вимог п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України був направлений поштою на юридичну адресу позивача, і після неотримання його позивачем та повернення 11.04.2018 поштою відповідачу, почав за наслідками складання 23.04.2018 податкового повідомлення - рішення № 0016451206 обліковувати борг за позивачем щодо несплати в повному розмірі земельного податку.

Позивач вважає, що відповідачем були порушені вимоги діючого законодавства щодо порядку повідомлення його про наслідки проведення камеральної невиїзної перевірки, направлення Акта камеральної перевірки та податкового повідомлення - рішення, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення не вступило в силу, а вимоги відповідача щодо виконання акта та сплати визначеного відповідачем боргу є безпідставними.

З посиланням на вимоги пункту 86.2 статті 86, пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, пункту 42 постанови КМУ Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , позивач зазначив, що ГУ ДФС у Луганській області дійсно направило поштою на адресу позивача лист, проте невірно вказав поштову адресу, яка існувала по факту. Відповідач був достовірно обізнаний, що поштової адреси, на яку він відправляв копії документів, не існує згідно відомостей ПАТ Укрпошта , тому позивач не мав можливості отримати будь-які поштові відправлення, які направлялись за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 2-г, оскільки поштового відділення, яке обслуговує індекс 93400, не існує.

Тому позивач був позбавлений можливості заперечувати та оскаржувати результати камеральної перевірки, відображені в акті та в податковому повідомленні - рішенні.

Відомості, які були включені відповідачем як база для обрахування податкових зобов`язань ПП СТС-Компані щодо сплати земельного податку, не відповідала дійсності, оскільки відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.06.2015 № 4615 визначено розміри ставок земельного податку. По факту позивач як користувач земельної ділянки, яку використовує для власної підприємницької діяльності, відноситься згідно із цим рішенням до категорії п.п.9 або 10 - землекористувачі, які набули земельні ділянки на праві постійного користування.. або юридичні ..особи, які не мають належним чином оформлених документів на землю . У відповідності до зазначеного рішення розмір ставки земельного податку визначався на рівні 2-3% відповідно, і позивач сплачував податки.

Позивач зазначив, що у відповідності до загального застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням з метою подолання змістовних колізій в публічному праві має здійснюватися шляхом системного тлумачення положень чинного законодавства з обов`язковим використанням статті 3 Конституції України, яка закріплює правові цінності, покладені в основу формування всієї правової системи України, а також ст.ст. 8 та 57 Конституції України. Теоретичним обґрунтуванням такого підходу є принцип правової визначеності та принцип гуманізму.

Посилання на ці принципи при обґрунтуванні правозастосовної позиції слід розглядати як один з проявів реалізації принципу верховенства права. Таку ж позицію займає ВАСУ, зазначивши в листі від 10.02.2011 № 203/11/13-11, що п.п.56.18 та 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України містяться в одному і тому самому нормативно - правовому акті, прийняті одночасно і регулюють ті самі відносини. Тому суперечність між ними не може бути розв`язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною). У цій ситуації судам слід керуватися п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (норма, яка встановлює правило пріоритету норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням в податковому праві). Тому при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень - рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків…

Стосовно законності проведення камеральної перевірки позивач зазначив, що відповідно до норми прямої дії, яка регулює порядок проведення камеральних перевірок, визначених в п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, чітко зазначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, відповідач мав можливість в законний спосіб провести перевірку позивача в рамках камеральної перевірки податкових декларацій та уточнених розрахунків податкових зобов`язань виключно за січень 2018 року, а з урахуванням уточнень, поданих позивачем, навіть з урахуванням уточненої декларації від 26.01.2018, а здійснена перевірка проводилась вже на 31-й день від здачі декларації, тобто 26.02.2018, що є незаконними діями в розумінні п.76.3 ст. 76 Податкового кодексу України.

Виходячи зі спірного акта перевірки, складеного 26.02.2018, відповідачем був взятий період для проведення камеральної перевірки за період останніх трьох років 2015-2017, що передували дню проведення камеральної перевірки, що беззаперечно порушує вимоги діючого законодавства України. Аналогічна правова позиція знайшла відображення у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 812/872/17, де зазначено, що висновки здійсненої перевірки ґрунтуються на дослідженні не тільки даних податкової звітності, а й договорів оренди земельних ділянок, які не мають охоплюватись предметом камеральної перевірки. Крім того, суд зазначив, що аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а також нагадав податківцям, що такі питання можуть бути предметом виключно документальної перевірки.

На думку позивача, проведена ГУ ДФС у Луганській області камеральна перевірка, результати якої були закріплені в акті від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182, не відповідають законним вимогам, визначеним в Податковому кодексі України та Конституції України. Також незаконними є дії відповідача щодо складання податкового повідомлення - рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки, оскільки висновки здійснені під час проведення такої перевірки зроблені з порушенням діючого законодавства.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд:

1) визнати незаконними дії відповідача щодо неналежного повідомлення позивача про результати камеральної перевірки, зазначеної в акті № 465/12-32-12-06/21832182, складеному 26.02.2018;

2) визнати незаконною камеральну перевірку, проведену 26.02.2018, та податкове повідомлення - рішення від 23.04.2018 № 0016451206, та скасувати його.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 15.10.2019 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження, запропоновано позивачеві усунути недоліки шляхом надання документу про сплату судового збору у сумі 3976,96 грн в дохід Державного бюджету України (арк.спр. 67-68).

23.10.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.11.2019 (у зв`язку з перебуванням судді Секірської А.Г. у відпустці у період з 21.10.2019 по 04.11.2019 питання про продовження розгляду справи вирішено 05.11.2019) продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк.спр. 76).

Ухвалою суду від 14.11.2019 продовжено загальний строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання, встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив до 26.11.2019 (арк.спр. 92).

Ухвалою суду від 27.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр. 110).

У судовому засіданні 02.12.2019 відкладено судовий розгляд справи за клопотанням представника відповідача та у зв`язку з неявкою представника позивача (арк.спр. 116).

Ухвалою суду від 10.12.2019 пояснення від 10.12.2019 повернуто представнику позивача без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові та уточненому позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 25.09.2019 за вх. № 49054/2019 (арк.спр. 40-42) та відзиві на уточнений позов від 14.11.2019 (арк.спр. 82-84).

Так, зазначила, що у пункті 274.2 статті 274 Податкового кодексу України міститься норма, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Зазначена позиція викладена також в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 по справі № 1-17/2005.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 30.06.2015 № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради встановлено, що з 01.01.2016 на територіях населених пунктів Сєвєродонецької міської ради застосовується ставка земельного податку для землекористувачів в розмірі 12%, для осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але не можуть мати їх на такому праві відповідно до статті 92 Земельного кодексу України.

В свою чергу, рішенням від 06.02.2017 № 1226 Про внесення змін до рішення 102-ї (чергової) сесії міської ради від 30.06.2015 за № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради Сєвєродонецька міська рада для землекористувачів, які набули земельні ділянки на праві постійного користування, за винятків платників, зазначених у п.1,4-7, встановила ставку земельного податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, застосування ставки податку в розмірі 12% при розрахунку розміру земельного податку за 2016 рік є обов`язковим для суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), які володіють земельними ділянками на праві постійного користування.

На підставі покладених функціональних обов`язків контролюючим органом було проведено камеральну перевірку поданих позивачем уточнюючих декларацій з земельного податку за 2015 рік від 26.01.2018 № 8582, за 2016 рік від 26.01.2018 № 8603, за 2017 рік від 26.01.2018 № 8631.

Камеральною перевіркою встановлено, що ПП СТС-Компані є платником земельного податку на підставі права власності на земельну ділянку загальною площею 0,2938 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18а, яка належить йому на підставі державного акта на право постійного користування землею від 31.10.2000 серія ІІ-ЛГ № 006119. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.01.2006 становить 692222,18 грн.

Позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку за 2015 рік від 26.01.2018 № 8582, відповідно до показників якої платник зменшив податкове зобов`язання до 0.

В свою чергу, за наявними даними податкового органу, розмір земельного податку за 2015 рік складає 10843,00 грн (692222,18 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1,028 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2007 рік) х 1,152 (коефіцієнт за 2008 рік) х 1,059 (коефіцієнт за 2009 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2010 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2011 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2012 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2013 рік) х 1,249 (коефіцієнт за 2014 рік) х 1% (ставка податку)).

Тобто, відхилення показників, зазначених в уточнюючій податковій декларації за 2015 рік, від результатів камеральної перевірки складає 10843,00 грн.

За даними уточнюючої декларації за 2016 рік платником нараховано податкове зобов`язання за січень - травень в розмірі 0 грн, за червень - листопад в розмірі 2590,24 грн щомісячно, за грудень в розмірі 2590,22 грн.

За даними податкового органу зобов`язання з земельного податку за 2016 рік складає 186456,22 грн (692222,18 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1,028 (коефіцієнт за 2007 рік) х 1,152 (коефіцієнт за 2008 рік) х 1,059 (коефіцієнт за 2009 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2010 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2011 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2012 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2013 рік) х 1,249 (коефіцієнт за 2014 рік) х 1,433 (коефіцієнт за 2015 рік) х 12 % (ставка податку)).

Тобто, відхилення показників, зазначених в уточнюючій декларації за 2016 рік, від результатів камеральної перевірки складає 168324,56 грн.

За даними уточнюючої декларації за 2017 рік платником нараховано податкове зобов`язання за січень - листопад в розмірі 1372,82 грн щомісячно, за грудень 2017 року - 1372,90 грн.

За даними податкового органу зобов`язання з земельного податку за 2017 рік складає 49410,90 грн (692222,18 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 1,028 (коефіцієнт за 2007 рік) х 1,152 (коефіцієнт за 2008 рік) х 1,059 (коефіцієнт за 2009 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2010 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2011 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2012 рік) х 1,0 (коефіцієнт за 2013 рік) х 1,249 (коефіцієнт за 2014 рік) х 1,433 (коефіцієнт за 2015 рік) х 1,06 (коефіцієнт за 2016 рік) х 3% (ставка податку)).

Тобто, відхилення показників, зазначених в уточнюючій декларації за 2017 рік, від результатів камеральної перевірки складає 32936,98 грн.

Враховуючи викладене, за результатами камеральної перевірки встановлено заниження податкового зобов`язання з земельного податку на суму 212104,54 грн, що є порушенням п.п.270.1.1 п.270.1 ст. 270, п.п.271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, та застосовано штрафні санкції у відповідності до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача про порушення строків проведення камеральної перевірки, оскільки пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено проведення камеральної перевірки податкової звітності лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. ПП СТС-Компані було подано 26.01.2018 уточнюючі декларації, тому 30-денний строк на проведення камеральної перевірки наступає 25.02.2018, що є вихідним днем. Враховуючи правило розрахунку перебігу строків, якщо останній день строку припадає на вихідний день або святковий день, останнім днем строку вважається день, що настає за вихідним днем або святковим днем. Тому останній день для проведення камеральної перевірки - перший робочий день 26.02.2018 (понеділок).

Також відповідач не погоджується з доводами позивача про порушення ГУ ДФС у Луганській області вимог ст.42, п.58.2 ст. 58 Податкового кодексу України щодо надіслання акта камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення за неналежною адресою платника. На виконання зазначених норм акт та податкове повідомлення - рішення надіслані платнику листами з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою, яка міститься у інформаційних даних платника - 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 2-г. Листи повернулись з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання. Ця ж адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, у відповідності до вимог п.42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються врученими платнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Також відповідач послався на порушення позивачем визначених частиною другою статті 122 КАС України строків звернення до суду з даним позовом.

На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абзац перший пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній у 2015 році) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

У редакції статті 274 Податкового кодексу України, що діяла після 01.01.2016, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Ставки земельного податку у м. Сєвєродонецьку Луганської області у 2016 - 2017 роках визначалися рішеннями Сєвєродонецької міської ради від 30.06.2015 № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради , від 06.02.2017 № 1226 Про внесення змін до рішення 102-ї (чергової) сесії міської ради від 30.06.2015 за № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради .

Судом встановлено, що приватне підприємство СТС-Компані , код ЄДРПОУ 21832182, зареєстроване як юридична особа 28.02.1995, 22.11.2005, № запису 1 383 120 0000 001355, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 2-Г, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.12.2019 за № 1006068893 (арк.спр.123-126).

ПП СТС-Компані є власником комплексу будівель та споруд виробничої бази по вулиці Сметаніна, 2-г, м. Сєвєродонецьк, та на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 31.10.2009 ІІ-ЛГ № 006119 має у користуванні земельну ділянку площею 0,2938 га за зазначеною адресою (арк.спр. 30-31).

Відповідно до довідки від 26.01.2006 Сєвєродонецького міського управління земельних ресурсів нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2938 кв.м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, кадастровий номер 4412900000.04.002.0014, станом на 26.01.2006 становить 692222,18 грн (арк.спр. 106).

26.01.2018 позивачем до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2015 рік від 26.01.2018 № 8582, відповідно до якої позивачем як платником земельного податку нараховано усього за 2015 рік - 0; нараховано до зменшення податкового зобов`язання на 2015 рік у загальному розмірі 21548,40 грн, з розбивкою по місяцям січень - грудень 2015 року - по 1796,70 грн (арк.спр. 97-99);

- за 2016 рік від 26.01.2018 № 8603, відповідно до якої позивачем як платником земельного податку нараховано усього за 2016 рік - 18131,66 грн, нараховано до зменшення податкового зобов`язання на 2016 рік у загальному розмірі 12951,20 грн, з розбивкою по місяцям січень - травень 2016 року - по 2590,24 грн, червень - грудень - по 0 грн (арк.спр. 100-102),

- за 2017 рік від 26.01.2018 № 8631, відповідно до якої позивачем як платником земельного податку нараховано усього за 2017 рік - 16473,92 грн, нараховано до зменшення податкового зобов`язання на 2017 рік у загальному розмірі 32947,84 грн, з розбивкою по місяцям січень - листопад 2017 року - по 2745,66 грн, грудень 2017 року - 2745,58 грн (арк.спр. 103-105).

26.02.2018 заступником начальника відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування ДПІ у м. Сєвєродонецьку, Луганської ОДПІ, Слов`яносербської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючих деклараціях з земельного податку за 2015 - 2016 роки, за наслідками якої складено Акт № 465/12-32-12-06/21832182 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у деклараціях з земельного податку (уточнюючих) за 2015 - 2017 роки ПП СТС-Компані (арк.спр. 12-15).

Згідно із висновками, викладеними в Акті від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182, дані камеральної перевірки свідчать про те, що в порушення п.п.270.1.1 п.270.1 ст. 270, п.п.271.1.1 п. 271.1, п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України ПП СТС-Компані занизило податкові зобов`язання з земельного податку за 2015 - 2016 роки на загальну суму 212104,54 грн, відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

В Акті зазначено, що розмір земельного податку за 2015 рік за даними перевірки складає 10843,00 грн, а саме: 692222,18 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1% = 10843,00 грн, де:

692222,18 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн) станом на 26.01.2006;

1,028 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2007 рік;

1,152 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2008 рік;

1,059 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2009 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2010 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2011 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2012 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2013 рік;

1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2014 рік;

1 - ставка податку (%).

Розмір земельного податку за 2016 рік за даними перевірки складає 186456,22 грн, а саме: 692222,18 х 1,028 х 1,152 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,433 х 12% = 186456,22 грн, де:

692222,18 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн) станом на 26.01.2006;

1,028 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2007 рік;

1,152 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2008 рік;

1,059 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2009 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2010 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2011 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2012 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2013 рік;

1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2015 рік;

12 - ставка податку (%).

Розмір земельного податку за 2017 рік за даними перевірки складає 49410,90 грн, а саме: 692222,18 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 3% = 49410,90 грн, де:

692222,18 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн) станом на 26.01.2006;

1,028 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2007 рік;

1,152 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2008 рік;

1,059 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2009 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2010 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2011 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2012 рік;

1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2013 рік;

1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2014 рік;

1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2015 рік;

1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2016 рік;

3 - ставка податку (%).

Таким чином, перевіркою повноти визначення земельного податку на порушення п.п.270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено його заниження за 2015 - 2017 роки у сумі 212104,54 грн (арк.спр. 14-15).

На підставі Акта від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.04.2018 № 0016451206, яким ПП СТС-Компані збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 265130,67 грн, в тому числі за податковими зобовязаннями - 212104,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 53026,13 грн (арк.спр. 51-52).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано уточнюючі податкові декларації з земельного податку за 2015 - 2017 роки у визначений Податковим кодексом України спосіб та строк, що не є спірним питанням у даній справі.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В даному випадку камеральну перевірку проведено з питань перевірки даних, задекларованих у деклараціях з земельного податку (уточнюючих) за 2015 - 2017 роки.

Уточнюючі декларації подано платником до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області 26.01.2018, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків згідно даних ІТС Податковий блок (арк.спр. 44), та не є спірним питанням у даній справі.

У Європейській конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін « diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Тобто, перебіг тридцятиденного строку, передбаченого пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, починається 27.01.2018 та спливає 25.02.2018 (вихідний день - неділя), Акт складено 26.02.2018, у перший робочий день після 25.02.2018, тобто без порушення граничних термінів.

Разом з тим, надаючи оцінку дотриманню відповідачем вимог статей 75, 76 Податкового кодексу України при проведенні камеральної перевірки, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом. За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права контролюючих органів, в тому числі в п.п. 20.1.4. закріплено право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплати до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

В Акті від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182 зазначено, що при перевірці використано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (уточнюючі) за 2015 рік № 8582 від 26.01.2018, за 2016 рік № 8603 від 26.01.2018, за 2017 рік № 8631 від 26.01.2018, які надані до ДПІ у м. Сєвєродонецьку на паперових носіях; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ПП СТС-Компані від 26.01.2006 площею 0,2938 га, інтегровані картки платника по коду платежу 18010500 - земельний податок з юридичних осіб, бази даних ДФС України.

Також зі змісту Акта слідує, що контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки використано рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.06.2015 № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради , від 06.02.2017 Про внесення змін до рішення 102-ї (чергової) сесії міської ради від 30.06.2015 за № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради , Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 006119 земельної ділянки площею 0,2938 га, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 18-а.

Тобто, нарахування контролюючим органом земельного податку відбулося внаслідок дослідження в межах камеральної перевірки не лише податкової звітності платника, але й інших документів - Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 006119, рішень Сєвєродонецької міської ради від 30.06.2015 № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради , від 06.02.2017 Про внесення змін до рішення 102-ї (чергової) сесії міської ради від 30.06.2015 за № 4615 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території населених пунктів Сєвєродонецької міської ради , довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ПП СТС-Компані від 26.01.2006, що суперечить вимогам підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування), та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, норми статті 75 Податкового кодексу України є спеціальними, та встановлюють вичерпний перелік джерел інформації, які можуть використовуватися при проведенні камеральної перевірки.

Підміна одного виду перевірки іншим видом перевірки не допускається.

В даному випадку предметом камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, стали питання правильності нарахування ПП СТС-Компані земельного, з дослідженням документів, які не можуть бути використані при проведенні камеральної перевірки, при цьому, з аналізу положень статті 75 Податкового кодексу України слідує, що питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів може бути предметом виключно документальної перевірки, здійсненої в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі № 812/872/17 (провадження № К/9901/3488/17).

Оскільки камеральна перевірка при дослідженні питання правильності нарахування земельного податку проведена з порушенням норм Податкового кодексу України, винесене за результатом такої перевірки податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2018 року № 0016451206 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Іншим доводам позовної заяви та заперечень проти позову суд не надає оцінку через незаконність проведеної камеральної перевірки.

Правова позиція, відповідно до якої у разі незаконності перевірки незаконним є і прийняте за її результатом рішення контролюючого органу, висловлена Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 №21-425а14, Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 № 826/19473/14, від 12.06.2018 у справі № 812/1294/17.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача щодо належного повідомлення позивача про результати камеральної перевірки, зазначеної в акті від 26.02.2018 № 465/12-32-12-06/21832182, та визнання незаконною камеральної перевірки, проведеної 26.02.2018, вони задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Надаючи оцінку дотриманню контролюючим органом порядку направлення акта та податкового повідомлення - рішення на адресу позивача, суд зазначає, що пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення вважається врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення - рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно із відомостями, що містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.12.2019 за № 1006068893, юридичною адресою ПП СТС-Компані є 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Сметаніна, будинок 2-Г (арк.спр. 123-126).

Акт камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення - рішення направлені рекомендованою кореспонденцією за адресою платника, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуті відправнику за закінченням встановленого строку зберігання , що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, трек-номери поштових відправлень 9340101627444 та 9340501481449 (арк.спр. 50, 53).

Тобто, при направленні акта та податкового повідомлення - рішення за адресою місцезнаходження платника відповідачем дотримано вимоги Податкового кодексу України, нормами якого, в свою чергу, не визначено обов`язків контролюючого органу перевіряти актуальність поштових індексів.

Також суд зазначає, що увідповідності до пунктів 2, 3 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчиненні певних дій.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно із пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначено в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В межах спірних правовідносин наслідки для позивача у вигляді нарахування податкових зобов`язань тягне оскаржуване податкове повідомлення - рішення, висновку про протиправність цього індивідуального акта суд дійшов з огляду на протиправність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки. Саме індивідуальний акт може бути в рамках адміністративного судочинства предметом оскарження, і при розгляді такого спору судом досліджується законність проведення перевірки.

З огляду на наведене, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, і нормами КАС України не передбачено можливості задоволення позовних вимог про визнання незаконною перевірки, яка сама по собі, до прийняття рішення про визначення податкових зобов`язань, наслідків для позивача не тягне.

Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення частково.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, зазначене питання вирішено в ухвалі суду від 02.09.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем згідно із квитанцією від 21.08.2019 № 0.0.1442011414.1 (арк.спр. 3) сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн за вимоги немайнового характеру, в задоволенні яких відмовлено, та згідно із квитанцією від 23.10.2019 (арк.спр. 74) - 3976,96 грн за вимогу майнового характеру, яка підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства СТС-Компані (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 2-Г) до Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 квітня 2018 року № 0016451206, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким приватному підприємству СТС-Компані збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 265 130,67 грн (двісті шістдесят п`ять тисяч сто тридцять гривень 67 коп.), в тому числі за податковими зобовязаннями - 212 104,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 53026,13 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства СТС-Компані за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській витрати зі сплати судового збору у розмірі 3976,96 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят шість гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2019 року.

Суддя А.Г. Секірська