Рішення

від 05.12.2019 по справі 1.380.2019.002739

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002739

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Шостопаль М.А.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ «РМЗ-Хімпром» , ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» (надалі - ДП «Львівський бронетанковий завод» , позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.03.2019 № 0002631414 та № 0002651414.

Ухвалою від 31.05.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

09.07.2019 від ГУ ДФС у Львівській області надійшов відзив на позов (арк. справи 101-103 том 2), згідно з яким просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

22.07.2019 представником позивача у справі подано відповідь на відзив на позовну заяву (арк. справи 127-128 том 2).

Ухвалою від 08.08.2019 заяву про відвід судді Мричко Н.І. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду. Одночасно суд зупинив провадження у справі №1.380.2019.002739 до вирішення заяви представника ДП «Львівський бронетанковий завод» Шостопаль М.А. від 08.08.2019 про відвід судді Мричко Н.І.

Згідно з ухвалою від 09.08.2019 у задоволенні заяви представника ДП «Львівський бронетанковий завод» Шостопаль М.А. про відвід головуючого судді Мричко Н.І. у справі №1.380.2019.002739 - відмовлено.

Ухвалою від 11.09.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №1.380.2019.002739.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 30.09.2019, суд керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну первинного відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

30.09.2019 у підготовчому засіданні, суд, керуючись статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ «РМЗ-Хімпром» , ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» .

Ухвалою суду від 10.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «РМЗ-Хімпром» та ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» . Щодо твердження Відповідача, що у видаткових накладних не вказано місце їх складання, Позивач наголосив, що поодинокі недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції. Щодо висновку контролюючого органу про те, що етикетка товару не є належним документом, який засвідчує якість товару, Позивач покликався на Стандарт підприємства «СУЯ. Проведення вхідного контролю закупленої продукції» № СТП 65.020-18, затвердженого т.в.о. директора ДП «Львівський БТЗ» В.А. Андрощуком 08.06.2018 року. Так, відповідно до п. 5.3 вказаного Стандарту зазначено, що супроводжуючої документації, яка засвідчує якість і комплексність продукції, належать наступні документи: сертифікат відповідності, паспорт, атестат, формуляр, відомості комплектації, заводські етикетки, тощо. Позивач наголосив, що наявність етикетки засвідчує якість продукції. Крім того, усі надані контролюючому органу етикетки завірені підписом директорів товариства та печатками, що враховуючи наявність видаткових накладних дає змогу ідентифікувати цих осіб. Щодо недоліків у товарно - транспортних накладних, Позивач зазначив, що ДП «Львівський БТЗ» не є учасником транспортного процесу по доставці вантажу, відтак оформлення товарно - транспортних накладних не належить до його обов`язку. Щодо відсутності нарахування заробітної плати водію ОСОБА_1 , Позивач наголосив, що вказана особа не перебуває у трудових відносинах з ДП «Львівський БТГ» . Щодо покликання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, у якому наведено інформацію щодо ризиковості суб`єктів господарювання, Позивач наголосив, що доказів наявності вироку суду стосовно контрагента ДП «Львівський БТГ» , який би набрав законної сили контролюючим органом не надано, відтак сам по собі факт порушення справи щодо контрагента ДП «Львівс

Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (арк. справи 101-103). Зазначив, що за результатами аналізу документів встановлено взаємовідносини ДП «Львівський БТЗ» з ТОВ «Завод Спецмашбуд» на підставі договору поставки №01-12/17/1 від 01.12.2017. Наголосив про наявність недоліків у товарно - транспортних накладних, у зв`язку з чим, неможливо визначити вид транспорту, яким здійснено перевезення. Крім того, зазначив про відсутність інформації про підтвердження одержання товару та відсутність підписів одержувача. Зазначив, що за результатами проведеного аналізу даних АІ «Податковий блок» та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що реалізовані ТМЦ для ДП «Львівський БТЗ» придбано ТОВ «Завод Спецбудмаш» в ТОВ «Торгове промислове підприємство» , яке в свою чергу здійснювало придбання у ТОВ «Айронкем» , яке декларує операції з придбання у ТОВ «Меранті ЛТД» , у якого встановлено відсутність їх придбання. Наголосив, що в ході проведення перевірки встановлено наявність ряду кримінальних проваджень, у яких наведено інформацію про ризиковість вказаних суб`єктів господарювання. Щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ «РМЗ-Хімпром» , Відповідач наголосив, що такі здійснювалися відповідно до договору поставки №15/01/18/327 від 15.01.2018. В акті перевірки зазначено, що в представленій до перевірки товарно - транспортній накладній відсутні підписи щодо прийому товару для перевезення та здачі товару отримувачу відповідальною особою за здійснення транспортування.

Також, відповідач зазначив, що за результатами аналізу ІС «Податковий блок» та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що реалізовані ТМЦ для ДП «Львівський бронетанковий завод» придбано ТОВ «РЗК Хімпром» в ТОВ «Білд Стор Плюс» , яке в свою чергу здійснює його придбання у ТОВ «Індій клінінг» , у якого встановлено відсутність придбання товару.

Аналізуючи надані до перевірки документи встановлено, що ДП «Львівський бронетанковий завод» здійснювало оприбуткування товарно - матеріальних цінностей від ТОВ «РЗК Хімпром» та ТОВ «Завод Спецбудмаш» . Тому, враховуючи допущені порушення податкового законодавства, встановлено завищення суми податкового кредиту, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Враховуючи наведене, Відповідач вважає оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення правомірними та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. справи 127-128). Зазначив, що аргументи Відповідача аналогічні аргументам, наведеним у акта перевірки. Крім того, звернув увагу суду на те, що у відзиві Відповідач не надав заперечень на аргументи Позивача, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Треті особи - ТОВ «РЗК - Хімпром» та ТОВ «Завод Спецбудмаш» в судове засідання не забезпечили явки уповноважених представників повторно, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Причин неявки та відношення до позову не повідомили.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ДП «Львівський бронетанковий завод» код ЄДРПОУ 07985602, місцезнаходження юридичної особи: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 35.

Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львівський бронетанковий завод» з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Завод Спецмашбуд» (код ЄДРПОУ 39784248) за період червень 2018, ТЗО «РМЗ Хімпром» (код ЄДРПОУ 40159533) за період липень 2018 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень, серпень 2018 року, а також у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.02.2019 № 175/13-01-14-14/07985602 (арк. справи 79-93, том 1).

Згідно висновків акта перевірки ДП «Львівський бронетанковий завод» порушило вимоги:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено занижено податок на прибуток за 9 місяців 2018 року на суму 223619,00 грн.;

підпункту 198.1, пункту 198.2, 198.3, статті 198, пункту 200.1, статті 200 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 248465,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

20.02.2019 Позивач подав заперечення на акт перевірки від 08.02.2019 № 175/13-01-14-14/07985602.

Відповідач надав відповідь від 28.02.2019 №10473/10/14.14, у якій зазначив, що за результатами розгляду заперечень Позивача прийнято рішення вважати висновки акта перевірки правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ДП «Львівський бронетанковий завод» від 20.02.2019 № 461 залишити без задоволення.

На підставі вказаних висновків акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесло податкові повідомлення - рішення від 01.03.2019 року № 0002631414 та № 0002651414 (арк. справи 157-158, том 1).

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішення скерував на адресу ДФС України скаргу від 21.03.2019 №767, у якій просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.03.2019 № 0002631414 та № 0002651414, винесені ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідно до листа ДФС України від 11.04.2019 (арк. справи 165, том 1) продовжено строк розгляду скарги.

Відповідно до рішення ДФС України за результатами розгляду скарги від 18.05.2019 №22925/6/99-99-11-04-01-25 (арк. справи 166-168) податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з позовом в якому просить такі скасувати.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» , «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПК України, а податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 Податкового кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 ПК України.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Зокрема, пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1; пунктом 2.1 статті 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністрства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пунктом 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Відповідно до п.2.16 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов`язань, в тому числі і податкових. Для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання ТМЦ та виконання робіт, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг.

Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як уже зазначалося, Позивач здійснював господарські операцій із ТОВ «РМЗ-Хімпром» (код ЄДРПОУ 40159533) та ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (код ЄДРПОУ 39784248).

Щодо взаємовідносин ДП «Львівський бронетанковий завод» з ТОВ «РМЗ-Хімпром» (код ЄДРПОУ 40153533).

Судом встановлено, що ТОВ «РМЗ-Хімпром» (код ЄДРПОУ 40153533) знаходиться на обліку в - ГУ ДФС у Харківській області. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля хімічними продуктами.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «РМЗ - Хімпром» (код ЄДРПОУ 40153533) укладено договір поставки від 15.01.2018 №15/01/18/327. Відповідно до пункту 1.1 цього договору, постачальник зобов`язується поставити гусеничні стрічки згідно специфікації, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2 цього договору передбачено, що якість продукції, що передбачена за цим договором повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним вимогам виробника та засвідчуються одним із таким документів - декларацією (в тому числі декларацією про відповідність), протоколом (в тому числі протоколом випробувань), звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом (у тому числі сертифікатом відповідності), етикеткою, тощо.

На підтвердження здійснення господарських операцій згідно вказаного договору поставки Позивач долучив до матеріалів справи специфікації від 15.01.2018 та від 11.07.2018 (арк. справи 187-189), видаткові накладні № 7 від 11.07.2018, податкові накладні, акти прийому - передачі виробів, етикетку, картки рахунку тощо.

На підтвердження транспортування товару Позивач долучив до матеріалів справи товарно - транспортні накладні.

Щодо взаємовідносин ДП «Львівський бронетанковий завод» з ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (код ЄДРПОУ 39784248).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (код ЄДРПОУ 39784248), знаходиться на обліку в ГУ ДФС у м.Києві (Шевченківський район). Основний вид діяльності виробництво військових транспортних засобів.

Суд встановив, що Позивачем укладено договір поставки №01-12/17/1 від 01.12.2017. Згідно вказаного договору, ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (постачальник) зобов`язувався поставити товар згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець ДП «Львівський бронетанковий завод» зобов`язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість.

На підтвердження виконання умов цього договору Позивач долучив до матеріалів справи додаткову угоду № 1 до договору поставки № 01-12/17/1 від 01.12.2017, специфікації від 01.12.2017, від 15.03.2018, від 30.03.2018, від 18.06.2018, від 21.06.2018, від 05.07.2018, від 06.07.2018, від 11.07.2018, від 08.10.2018, видаткові накладні, етикетки.

На підтвердження оплати за отриманий товар Позивач долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень № 1607 від 25.06.2018, № 1612 від 25.06.2018, № 1326 від 04.06.2018, №1327 від 04.06.2018, №1328 від 04.06.2018, копії карток рахунку.

На підтвердження транспортування товару, Позивач долучив до матеріалів справи товарно - транспортні накладні.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Львівський бронетанкових завод» здійснювало оприбуткування ТМЦ від ТОВ «РМЗ-Хімпром» (код ЄДРПОУ 40159533) та ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (код ЄДРПОУ 39784248).

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог заперечував висновки податкового органу, зокрема щодо зауважень до видаткових накладних.

Так, Відповідач в акті перевірки зазначив, що господарські операції Позивача з отримання товарно - матеріальних цінностей в ТОВ «РМЗ-Хімпром» та ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» спрямовані на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту на підставі первинних документів, які містять юридичну дефектність (підписані не встановленими особами).

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі, визначеній у податковій накладній, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками виконання якої виникає право на податковий кредит.

Відповідач в акті перевірки вказував на відсутність у видаткових накладних конкретизації місця їх складання.

З цього приводу суд погоджується з твердженням Позивача, що поодинокі недоліки в оформленні первинних документів не є підставою для невизнання господарської операції.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» місце складання первинного документа не належить до обов`язкових реквізитів.

Щодо твердження Відповідача про те, що етикетки на продукцію не можуть бути документом, який засвідчує якість продукції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2 договору поставки від 15.01.2018 (арк. справи 184) та відповідно до 2.2 договору поставки від 01.12.2017 (арк. справи 205) якість продукції, що передбачена за цими договорами повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним вимогам виробника та засвідчуються одним із таким документів, зокрема, етикеткою.

З матеріалів справи видно, що Позивач на підтвердження якості товарно матеріальних цінностей представив до перевірки копії етикеток, які завірені підписом директора Менг Г.Є. та печаткою ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» . Крім того, Позивач долучив вказані етикетки до матеріалів справи.

Щодо необхідної наявності сертифікату якості, суд зазначає, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію.

Тому, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару чи інших документів, які підтверджують якість товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а.

Щодо висновків відповідача про наявність недоліків у товарно - транспортних накладних, зокрема, відсутність інформації про пункт навантаження та розвантаження, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, оформлення якої є обов`язковим для усіх учасників транспортного процесу.

Водночас, суд зазначає, що ДП «Львівський бронетанкових завод» не є учасником транспортного процесу по доставці товару, який придбавався за умовами договорів, які досліджувалися під час перевірки. Крім того, Позивач не укладав жодних договорів про перевезення вантажу, згідно погоджених сторонами умов поставки, оскільки доставку здійснювали самі контрагенти або залучені ними перевізники.

Також суд наголошує, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому її реальне виконання не повинно підтверджуватися товарно - транспортними накладними.

Крім того, суд звертає увагу, що товарно - транспортна накладна не вважається первинним документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Оцінюючи посилання відповідача в акті перевірки на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари, суд вважає їх безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

Також суд звертає увагу, що Позивачем витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару, а не транспортних послуг, відтак докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) до підтвердження обставин реальності, але не є документами на підставі яких формуються витрати та податковий кредит, якщо тільки вартість транспортування (перевезення) за умовами договорів не входить до вартості товару або послуги транспортування є господарською операцією за наслідками якої формуються власне витрати та податковий кредит.

Тому, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формуванні товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.04.2019 у справі №804/5465/16.

З матеріалів справи видно, що замовником послуг є ДП «Львівський бронетанкових завод» . Відповідно до долучених товарно - транспортних накладних перевізником є ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» , водій ОСОБА_1 . Таким чином, трудові відносини між ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» та його водієм ОСОБА_1 не мають жодного відношення до діяльності ДП «Львівський бронетанкових завод» , а тим більше до формування Позивачем податкового кредиту.

У зв`язку з цим, суд вважає твердження Відповідача наведені в акті перевірки щодо порушення Позивачем законодавства при нарахуванні заробітної плати водію ОСОБА_1 безпідставними.

Суд також не бере до уваги висновки Відповідача про неможливість суб`єктів господарювання ДП «Львівський бронетанкових завод» , ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» та ТОВ «РМЗ-Хімпром» провести реалізацію товарів враховуючи час, оперативність та віддаленість контрагентів, оскільки такі не підтверджені жодними доказами.

Отже, з огляду на наявні у справі документи, які Позивач долучив на підтвердження здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» та ТОВ «РМЗ-Хімпром» , суд дійшов висновку, що для здійснення господарської діяльності у Позивача наявна необхідна матеріально-технічна база та трудові ресурси, позивач укладав правочини з правоздатними та дієздатними контрагентами, і такі договори мали на меті настання реальних наслідків.

Що стосується посилань відповідача на відсутність у контрагентів необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо, про що йдеться в акті перевірки, то, такі обставини не можуть в цілому спростовувати фактичне виконання операції.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2018 у справі № 805/528/17-а.

Суд також вважає безпідставним посилання Відповідача на наявність кримінального провадження, ініційованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Вказане кримінальне провадження стосується суб`єктів господарювання, а рахунок яких ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» в період з 2017 по 2018 формувало податковий кредит з ПДВ.

Суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19.08.2018 у справі №757/42944/18-к, ДП «Львівський БТЗ» у період з 2017-2018 років проводило фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» , у зв`язку з чим, вказаною ухвалою надано доступ старшому слідчому з ОВС шостого слідчого відділу РКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФІС у м.Києві до документів фінансово - господарської діяльності, які перебувають у володінні ДП «Львівський БТЗ» за період з 2017 по 2018 роки.

Водночас, суд наголошує, що за результатами розгляду вказаної справи суд не встановив фактів, які б свідчили про узгодженість дій між Позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або ж про обізнаність Позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Не надано таких доказів суду і Відповідачем. Суди не встановили факту наявності вироку суду стосовно позивача чи його контрагентів за ознаками фіктивного підприємництва, а договори поставки, укладені позивачем з ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» та ТОВ «РМЗ-Хімпром» у судовому порядку недійсними не визнавались.

Таким чином, наявність кримінального провадження без наявності вироку, який набрав законної сили не може вважатися єдиним належним доказом, який би свідчив про безтоварність господарських операцій, як і направленість взаємовідносин між позивачем та його контрагентом на безпідставне формування податкового кредиту з метою заниження податкових зобов`язань, - оскільки сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Щодо висновку контролюючого органу в акті перевірки про збільшення ціни постачання товару при проходженні ланцюга постачання у більш як 100 разів, суд зазначає наступне.

За період, який підлягав перевірці, ДП «Львівський БТЗ» у своїй діяльності керувався Положенням про здійснення закупівельної діяльності підприємства ДК «Укроборонпром» , затверджений наказом ДК «Укроборонпром» 29.12.2016 №330 та Інструкцією щодо здійснення закупівельної діяльності підприємствами ДК «Укроборонпром» , затвердженою наказом ДК «Укроборонпром» 29.12.2016 №331.

Так, відповідно до наявної у справі тендерної документації вбачається, що ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» та ТОВ «РМЗ-Хімпром» запропонували ДП «Львівський БТЗ» найнижчу ціну за товар. У зв`язку з цим, їх було обрано переможцями тендерів.

Аналізуючи усе наведене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази спростовують висновки податкового органу про порушення Позивачем законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Завод «Спеціалізованого машинобудування» (код ЄДРПОУ 39784248) за період червень 2018, ТОВ «РМЗ Хімпром» (код ЄДРПОУ 40159533) за період липень 2018 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що висновки ГУ ДФС у Львівській області про заниження податку на прибуток та завищення суми податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду не підтверджено за результатами розгляду вказаної справи.

Отже, Відповідачем не доведено порушень, викладених в акті перевірки від 08.02.2019 № 175/13-01-14-14/07985602.

Таким чином, винесені на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення від 01.03.2019 № 0002631414 та № 0002651414 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2019 № 0002631414, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2019 № 0002651414, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стирийська, 73, код ЄДРПОУ: 07985602) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 8758 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11.12.2019.

Суддя Мричко Н.І.