Рішення

від 11.12.2019 по справі 815/2309/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2309/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Головне управління ДФС в Одеській області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 19.06.2018 року провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/766/18 та поновлено судом 28.11.2019 року в зв`язку із тим, що обставини, які обумовили зупинення провадження у справі відпали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовані тим, що посадові особи ГУ ДФС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки здійснили вихід за податковою адресою ТОВ Саніба , однак представником ТОВ Саніба безпідставно відмовлено посадовим особам податкового органу в допуску до перевірки, а тому у позивача були всі підстави для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі п.п. 19?.1.4 п. 19?.1 ст. 19?, п. п. 19?.1.14 п. 19?.1 ст. 19?, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, 21.02.2018 року ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ №1305 про проведення з 22.02.2018 року фактичної перевірки ТОВ Саніба тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 02.02.2018 року - по дату закінчення фактичної перевірки (аркуш справи 18).

На підставі зазначеного наказу та виписаних направлень на перевірку від 22.02.2018 року №553, №554, №555, №556, №557 (аркуші справи 13-17), з метою проведення фактичної перевірки відповідача, співробітниками ГУ ДФС в Одеській області 22.02.2018 року здійснений вихід за податковою адресою господарської одиниці: АДРЕСА_1 , однак відповідачем не допущено посадових осіб до перевірки про що зазначено у акті про не допуск до фактичної перевірки №179 від 21.02.2018 року, в акті про відмову від підпису акту не допуску до перевірки №182 від 22.02.2018 року (аркуші справи 10, 12).

Враховуючи зазначені обставини, заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області направлено начальнику ГУ ДФС в Одеській області звернення від 22.02.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків №23/11/15-32-40-06-07 (аркуш справи 8), за результатами розгляду якого, 23.02.2018 року о 12.00 годині ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ Саніба (аркуш справи 9).

У відповідності до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу має бути перевірена судом, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Однак, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, контролюючі органи мають право проводити, в тому числі, фактичні перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином підставою для проведення фактичної перевірка є наявність інформації про порушення вимог законодавства, а також наявність повноважень посадових осіб на її проведення.

В наказі на проведення фактичної перевірки №1305 від 21.02.2018 року ТОВ Саніба та направленнях на перевірку від 08.10.2018 року №3809, №3810 містяться посилання на ст. 20, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак з наказу, направлень на перевірку та позову не вбачається наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства відповідачем в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, тобто, позивачем не доведена наявність підстав для проведення фактичної перевірки відповідача.

Крім того, відповідно до положень ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред`явлення направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків та він має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

З акту про відмову від підпису у направленні на перевірку та акту про не допуск до фактичної перевірки вбачається, що відповідач відмовив в допуску до перевірки посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області та відмовився отримати направлення на перевірку.

Так, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення фактичної перевірки, відповідачем прийнято рішення про арешт майна платника податків.

Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10, п. п. 94.19.1 п. 94.19, п. 94.21 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункту 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту з цих підстав, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що в разі не підтвердження обґрунтованості арешту на майно судом протягом 96 годин адміністративний арешт майна платника податків припиняється та повторне накладення адміністративного арешту не дозволяється.

Оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ Саніба за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11, винесено 23.02.2018 року, на даний час 96 годинний термін для підтвердження цього арешту сплинув, а тому у суду відсутні підстави для його підтвердження.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року по справі №815/766/18, яке набрало законної сили 07.12.2018 року визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2018 року №1305 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба .

Таким чином, наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2018 року №1305 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба , до якої співробітників контролюючого органу платником податків допущено не було, що й слугувало підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого позивач просить підтвердити, - скасовано в судовому порядку, а тому підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДФС в Одеській області у суду не має .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ГУ ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) до Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба (вул. Фонтанська дорога, буд. 11, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 41610922) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. І. Свида

.