Рішення

від 04.12.2019 по справі 480/3157/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 р. Справа № 480/3157/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представників позивача - Березенко Т.А., Пономаренко А.В.,

представника відповідача - Титора Р.М.,

третьої особи - ОСОБА_1 Ю ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 480/3157/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , і просить суд зобов`язати ОСОБА_3 здійснити перебудову шляхом приведення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт з реконструкції, згідно технічного паспорту на житловий будинок 16 по вул АДРЕСА_2 , реєстровий №5998 інвентаризаційна справа №57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства позивачем встановлено, що відповідачем виконуються будівельні роботи з реконструкції житлового будинку без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України дає підстави для визначення цього будинку об`єктом самочинного будівництва. У встановлений строк відповідач добровільно не виконала вимоги викладені у приписі, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

19.09.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.106-112), у якому проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу частки домоволодіння від 30.04.2015, відповідачу належить на праві власності 22/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, та 22/100 частини земельної ділянки що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Суми, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень та технічним паспортом на вищевказаний будинок із господарськими будівлями. Відтак, вважає, що за таких обставин, відповідач як власник житлового будинку із господарськими будівлями та земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 . Суми, має самостійно вирішувати, як господарювати, які поліпшення належного їй на праві власності будинку проводити.

Посилається також на те, що у відповідності до п. п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", визначено, що роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності належать до об`єктів з незначними (CCI), з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками (Пункт 1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 236 від 20.03.2019), не потребують спеціального дозволу.

За таких обставин, відповідач вважає, що проведення ремонту покрівлі, та облаштування входу у будинку по АДРЕСА_1 Суми, не можна віднести як до самовільного проведення реконструкції, та не можливо сказати, що дана перебудова є реконструкцією, оскільки, збільшення висоти покрівлі було встановлено зі слів чоловіка ОСОБА_3 , що на думку відповідача не зовсім відповідає дійсності, а факт такої реконструкції вищевказаного будинку має бути встановлено доказами, у відповідності до КАС України.

Звертає увагу суду на те, що причиною того, що відповідач не виконала вимоги винесених позивачем приписів, є те, що її домоволодіння, входить до складу спільної часткової власності, де є інші співвласники, які не виявили бажання подати спільну із відповідачем документацію на виконання приписів позивача, оскільки, ч. 1 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Враховуючи вище викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 16.10.2019 позивачем подано відповідь на відзив (а.с.120-125), у якому заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Так, відповідно до "Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) (п. 1).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідачем виконано будівельні роботи з реконструкції житлового будинку вул. Пушкіна, буд. 16, м. Суми, з втручанням в несучі конструкції, а саме, влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку.

Аналіз поняття "реконструкція", дає підстави стверджувати, що при проведенні реконструкції допускається повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, тобто, роботи по влаштуванню вхідних груп, з частковим збереженням несучих конструкцій, підпадають під визначення - реконструкція.

Крім того, позивач зазначає, що роботи, пов`язані з переплануванням, переобладнанням та термомодернізацією окремих приміщень або об`єктів у цілому, можуть мати місце під час реконструкції або капітального ремонту існуючих об`єктів. Якщо перепланування або переобладнання пов`язані зі зміною функціонального призначення існуючого об`єкта або його окремого приміщення, такі будівельні роботи відносять до реконструкції (п. 3.21 ДБН А.2.2-32014). Роботи із перепланування, переобладнання, термомодернізації, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції, є капітальним ремонтом (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014).

З наведеного вбачається, що при влаштуванні входу зі зворотної сторони фасаду та влаштуванню ванної кімнати замість коридору відбулася зміна функціонального призначення об`єктів, а тому такі будівельні роботи є реконструкцією.

25.10.2019 відповідачем подано заперечення на відзив, у якому заперечує проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.131-136).

Третя особа у письмових поясненнях від 31.10.2019 зазначив, що реконструкція ОСОБА_3 будинку по АДРЕСА_1 Суми призвела до порушення прав мешканців будинку № АДРЕСА_3 , а також до порушення правил експлуатації будинку № АДРЕСА_4 . Вказує на те, що при реконструкції будинку АДРЕСА_1 була здійснена заміна 4-ох скатної покрівлі на 2-ох скатну з прибудовою приміщення мансардного типу на 2 поверсі, що збільшило висоту покрівлі, порівняно з попереднім станом, і майже повністю перешкоджає природньому освітленню через вікна кухні квартири АДРЕСА_5 , де він мешкає. Наполягає на тому, що вказана реконструкція покрівлі фактично унеможливлює обслуговування та виконання ремонтних робіт на стіні будинку №14, у тому числі і обслуговування газової труби, яка проходить на цій стіні (а.с.166).

Ухвалою суду від 31.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 04.12.2019 з`явилися представники позивача, представник відповідача та третя особа.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Також звертав увагу суду на те, що, на його думку, позивач звернувся до суду із пропуском строку, встановленого КАС України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 щодо незаконного виконання ОСОБА_3 реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , направлення для проведення позапланового заходу від 01.02.2017 №7/29.01-10, посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Суми, вул. Пушкіна, 16 (а.с.15-16).

Згідно матеріалів, наданих під час перевірки, на підставі договору купівлі-продажу частки домоволодіння від 30.04.2015 відповідач є власником 22/100 частки домоволодіння з надвірними вбиральнями та побутовими будівлями на приватизованій земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:21:005:0039 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50-53).

Відповідно до плану 1-го поверху житлового будинку В-1 технічного паспорту на житловий будинок 16 по вул АДРЕСА_2 від 22.04.2010, реєстровий № 5998 інвентаризаційна справа № 57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", житловий будинок складається з житлової кімнати площею 22,2 м2, житлової кімнати площею 10,3 м2 , кухні площею 9,8 м2 , коридору площею 3,5 м2 , через який здійснюється вхід в даний житловий будинок (а.с.47-51).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.02.2017 № 7 (а.с.17-18), у якому зафіксовано, що замовник будівництва - відповідач, здійснює будівельні роботи з реконструкції житлового будинку "В-1" шляхом влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку, замість коридору площею 3,5 м2 влаштовано ванну кімнату; вхід в житловий будинок через коридор закладений; змінена конструкція покрівлі, влаштована двосхила покрівля замість чотирьохсхилої зі збільшенням висоти найвищої точки без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч.1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до п.3 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б)зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Керуючись вищенаведеними положеннями Закону, 08.02.2017, з метою усунення виявлених за результатами перевірки порушень, позивачем було видано припис №7 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та припис № 7-1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.21-22).

Так, приписом від 08.02.2017 № 7 позивач вимагав до 08.05.2017 усунути порушення, викладені в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.02.2017 № 7.

З 28.11.2017 по 01.12.2017 посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису № 7 від 08.02.2017 (а.с.43). Відповідно до Акта перевірки № 115 від 05.12.2017 встановлено, що вимоги даного припису не виконано (а.с.39).

Відповідно до пояснень наданих до Управління від 05.12.2017, з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства, відповідач 16.03.2017 звернувся до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про отримання будівельного паспорту, однак при розгляді дану заяву було повернуто, у зв`язку з тим, що в складі папки "проекті пропозиції" відсутні оригінали згоди співвласників спільної земельної ділянки, засвідчені в установленому порядку. Також у своїх поясненнях позивачем було зазначено, що співвласники земельної ділянки та домоволодіння у добровільному порядку згоди на реконструкцію житлового будинку літ. "В-1" не надають, у зв`язку чим нею було ініційоване звернення до суду з позовом про виділення в натурі частки земельної ділянки та частки у домоволодінні в натурі (а.с.61).

Також було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2017 (а.с.30).

У подальшому на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 12.06.2018 № 32 (а.с.28 зворотній бік), позивачем було проведено позапланову перевірку виконання відповідачем вимог вищезазначених приписів, за наслідками якої було складено акт №32 (а.с.68 зворотній бік), протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2018 № 32 (а.с.59-60), припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 32 від 14.06.2018 (а.с.67).

Згідно розділу VI "Опис виявлених порушень" Акта перевірки, зафіксовано факт невиконання замовником будівництва - ОСОБА_3 , вимог припису про усунення порушень від 08.02.2017 № 7 та припису про усунення порушень від 05.12.2017, повідомлення про виконання вимог припису у встановлений термін до Управління державного архітектурного контролю СМР не надходило.

Також, під час перевірки виконання вимог припису № 32 від 14.06.2018 встановлено, що вимоги припису не виконано, будівельні роботи з реконструкції житлового будинку не приведені у відповідність до матеріалів технічної інвентаризації, елементи покрівлі не перебудовані. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відсутня інформація про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 у АДРЕСА_6 . Суми.

Підставою для звернення з відповідним позовом до суду стало невиконання відповідачем у добровільному порядку вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства № 32 від 14.06.2018, про що було складено відповідний Акт перевірки № 14.05.2019 № 49 (а.с.71-72).

Станом на день розгляду справи припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради є чинним, відповідачем не оскаржений, вимоги припису відповідачем не виконано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 3.1. Розділу III Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.09.2016 № 1129-МР (зі змінами), основним завданням Управління є здійснення відповідно до законодавства державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в Україні Дєржархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - Порядок) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011.

Відповідно до п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів контролю.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 3.17 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Згідно із ДБН 3.2-2-2009 Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт прибудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Статтями 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, міст збудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 376 Цивільного Кодексу України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Так, за результатом позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства було встановлено, що ОСОБА_3 виконуються будівельні роботи з реконструкції житлового будинку без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України дає підстави для визначення цього будинку об`єктом самочинного будівництва.

Таким чином, у разі виявлення істотного порушення будівельних норм орган державної влади має право звернутися до суду з позовом про зобов`язання здійснити перебудову.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем вимог приписів та надають право на виконання будівельних робіт не надано. Судові рішення про визнання їх незаконними та скасування станом на момент розгляду справи в суді - відсутні.

З приводу доводів відповідача про те, що вона зверталася до уповноважених органів з метою отримання необхідних документів, однак отримала відмови, не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем не надано до суду ні доказів звернення, ні доказів отримання вказаних відмов, ні доказів оскарження таких відмов у судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд також враховує, що згідно постанови про адміністративне правопорушення № 30 від 22.06.2018 відповідачем не виконано вимоги припису № 7 від 08.02.2017 та припису від 05.12.2017 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, чим порушено абз. 4 п. 14 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" та ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ст. 188-42 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася, штраф сплачено у порядку, визначеному законом.

У відзиві на позовну заяву та наданих суду пояснення під час судового розгляду справи представник відповідача зазначав, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 № 406, виконані відповідачем будівельні роботи не потребують документів що дають право на їх виконання.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.02.2017 №7, в якому зафіксовано, що замовник будівництва - Відповідач, здійснює будівельні роботи з реконструкції житлового будинку "В -1" шляхом влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку, замість коридору площею 3,5 м2 влаштовано ванну кімнату; вхід в житловий будинок через коридор закладений; змінена конструкція покрівлі, влаштована двосхила покрівля замість чотирьохехилої зі збільшенням висоти найвищої точки без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим ним порушено вищезазначені ч. 1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому, суд зауважує, що як свідчать фотоматеріали, додані до акта перевірки №7, відповідачем виконано будівельні роботи з реконструкції житлового будинку № 16 АДРЕСА_7 вул АДРЕСА_2 , з втручанням в несучі конструкції, а саме, влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку.

Аналіз поняття "реконструкція", дає підстави стверджувати, що при проведенні реконструкції допускається повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, тобто, роботи по влаштуванню вхідних груп, з частковим збереженням несучих конструкцій, підпадають під визначення - реконструкція.

Крім того, роботи, пов`язані з переплануванням, переобладнанням та термомодернізацією окремих приміщень або об`єктів у цілому, можуть мати місце під час реконструкції або капітального ремонту існуючих об`єктів. Якщо перепланування або переобладнання пов`язано зі зміною функціонального призначення існуючого об`єкта або його окремого приміщення, такі будівельні роботи відносять до реконструкції (п. 3.21 ДБН А.2.2-32014). Роботи із перепланування, переобладнання, термомодернізації, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції, є капітальним ремонтом (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014).

З наведеного вбачається, що при влаштуванні входу зі зворотної сторони фасаду та влаштуванню ванної кімнати замість коридору відбулася зміна функціонального призначення об`єктів, а тому такі будівельні роботи є реконструкцією.

Щодо наданого суду відповідачем висновку будівельно-технічної експертизи від 11.11.2019 №1316, то суд не бере вказаний висновок до уваги, оскільки останній не стосується предмета доказування у даній справі.

Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний термін, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд враховує, що до звернення до суду із даним позовом відповідачу, з урахуванням наданих нею (її уповноваженими представниками) письмових пояснень, неодноразово надавалася можливість усунути порушення, виявленні під час позапланової перевірки згідно Акта від 08.02.2017 № 7, у добровільному порядку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення з відповідним позовом до суду стало невиконання ОСОБА_3 вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства № 32 від 14.06.2018, про що було складено відповідний Акт перевірки № 14.05.2019 № 49.

Фактично ж позов Управлінням до суду було подано 13.08.2019, тобто, у межах строку, встановленого ст.122 КАС України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі № 32 від 14.06.2018, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що адміністративний позов задоволено на користь суб`єкта владних повноважень, а матеріали справи не містять доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для присудження судових витрат на користь позивача - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснити перебудову шляхом приведення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт з реконструкції, згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_9 , реєстровий №5998, інвентаризаційна справа №57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 11.12.2019.

Суддя Н.В. Савицька