Ухвала

від 11.12.2019 по справі 580/3732/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

11 грудня 2019 року справа № 580/3732/19 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов, в якому просить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, далі - Головне управління, відповідач) видати наказ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту) загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 7124682200:01:002:0229 для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачем було подано до Головного управління проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого сільськогосподарського призначення із земель державної власності за адресою: Черкаська область, Христинівський район, в межах Зорянської сільської ради (за межами населеного пункту), що був розроблений ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

У порядку статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою було погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, однак відповідач надав ОСОБА_1 відповідь від 26.02.2019 № 632/0/95-19, якою зазначено, що наразі вирішення питання позивача не є можливим.

Таку відмову Головного управління позивач вважає протиправною, безпідставною та такою, що порушує норми чинного законодавства України, яким регламентовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, з огляду на те що відповідачем не було виконано обов`язкові дії, передбачені частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: відповідач мав би прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

06 грудня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначив, що позивач дізнався про своє порушене право з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 26.02.2019 № 632/0/95-19, якою було повідомлено про неможливість вирішення питання позивача , а саме не прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту) загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 7124682200:01:002:0229 для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки предметом спору є прийняття рішення органом виконавчої влади, на підставі якого особа набуває право власності на земельну ділянку, тобто спір стосується приватноправових відносин, позивач звернулася до Христинівського районного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання протиправною відмови Головного управління від 26.02.2019 року № 632/0/95-19, однак ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2019 року закрито провадження в цивільній справі № 706/464/19 та роз`яснено позивачеві право звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений повторно звернутися вже до Черкаського окружного адміністративного суду, а тому просить суд вважати причини пропуску, встановлені частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного суду України, строку до адміністративного суду поважними та відкрити провадження у справі в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства.

Таким чином, ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 07.11.2019, якою було закрито провадження у справі та роз`яснено право позивача звернутися зі своїм спором до суду адміністративної юрисдикції, є належною причиною пропуску строку на звернення до Черкаського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суддя зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, про своє порушене право позивач дізналася з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 632/0/95-19 від 26.02.2019, відповідно до якої відповідач зазначає, що наразі неможливо вирішити порушене позивачем питання у заяві (вх. № Д-914/0/94-19 від 12.02.2019) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Отже, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення позивача до суду з даним позовом про зобов`язання вчинити дії закінчився у серпні 2019 року, а до Черкаського окружного адміністративного суду позивач звернулася за захистом своїх прав, свобод та інтересів лише 26.11.2019, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням зазначеного позивачем у заяві обґрунтування подання адміністративного позову поза межами встановленого строку, суддя вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з адміністративним позовом слід визнати поважними.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на вищевикладене, зазначені позивачем предмет та підстави адміністративного позову, а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 121, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.

Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Встановити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачеві трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам справи, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Гаврилюк