Рішення

від 10.12.2019 по справі 824/1160/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1160/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулись до суду з адміністративним позовом, у якому просять визнати протиправним та скасувати рішення Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (далі - відповідач) №356/31/19 ХХХІ сесії VII скликання від 10.05.2019 року "Про надання дозволу на поховання".

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що 10.05.2019 р. ОСОБА_2 звернувся до сільського голови із заявою про отримання дозволу на поховання своєї матері ОСОБА_1 на старому кладовищі в с. Колінківці, яка бажає бути похована поряд з могилою свого чоловіка.

Вважає, що відмова в задоволенні його заяви є протиправною, оскільки це рішення порушує право його матері на вільне волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Також вказував, що на земельній ділянці де похований його батько, половина земельної ділянки і надмогильного пам`ятника вільні, що свідчить про наявність вільного місця на кладовищі.

08.10.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/1160/19-а відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 10:30 год. 21.10.2019 р.

Вказана ухвала була направлена відповідачу та була ним отримана 11.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29).

Відзиву на позов відповідачем не надано.

28.10.2019 року судом оголошено перерву у зв`язку з неявкою відповідача до 06.11.2019 року.

06.11.2019 року представником позивача та позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказували що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У судове засідання призначене на 06.11.2019 року відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, про підстави неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик від 28.10.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що подане представником позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

10.05.2019 р. позивач звернувся до сільського голови Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області із заявою, в якій просив дозволити йому поховати матір ОСОБА_1 у випадку її смерті на старому кладовищі в с. Колінківці (а.с. 10).

Розглянувши вказану заяву, відповідач відмовив у її задоволенні, у зв`язку з тим що старе кладовище з 2006 р. закрите і заборонено поховання сільською радою, про що 10.05.2019 р. ХХХІ сесією VII скликання винесено рішення №356/31/19 (а.с. 17).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України "Про поховання та похоронну справу" від 10.07.2003 р. № 1102-IV (далі - Закон № 1102-IV), який регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до ст. 1 цього Закону № 1102-IV поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Згідно зі ст. 4 Закону № 1102-IV діяльність у галузі поховання базується на таких основних принципах: гарантування державою належного поховання померлих; достойного ставлення до тіла померлого; поховання в установленому законодавством порядку з урахуванням волевиявлення померлого, вираженого особою при житті, а за його відсутності - з урахуванням побажань родичів; створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; запобігання випадкам непоховання померлих; компенсації державою витрат, пов`язаних з похованням померлих, відповідно до закону; безоплатного виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії); конфіденційності інформації про померлого; забезпечення збереження місць поховань.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1102-IV усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене зокрема у побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації.

Статтею 8 Закону № 1102-IV передбачено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється зокрема органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв`язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.

Статтею 23 Закону № 1102-IV передбачено, що для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається.

Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха.

Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 1102-IV за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.

За бажанням одного з родичів, визначених у частині п`ятій статті 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Судом встановлено, що позивач-2, виконуючи волевиявлення своєї матері ОСОБА_1 звернувся до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області із заявою про надання дозволу на поховання у разі її смерті біля чоловіка ОСОБА_3 на старому кладовищі.

Згідно оскаржуваного рішення, позивачу відмовлено в задоволенні поданої заяви, оскільки старе кладовище з 2006 р. закрите і заборонено поховання.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті, що може бути виражене зокрема у побажанні бути похованим у певному місці поруч з певними раніше померлими.

Судом встановлено, що 01.12.1956 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. , укладено шлюб, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 16). Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Колінківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 04.07.2019 р. підтверджено, що ОСОБА_3 дійсно похований на старому (закритому для поховань) кладовищі в с. Колінківці, вул. Головна (а.с. 19).

Відповідно до рішення №2 прийнятого IX сесією V скликання від 22.05.2007 р. вирішено старе кладовище не закривати, поховання проводити на новому кладовищі, навпроти колишньої ферми ТОВ Воля та дозволено проводити захоронення на старому кладовищі де є вільні місця (а.с. 22).

Крім того, судом досліджено лист Хотинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 12.07.2019 р. №24.23/02-183, в якому повідомлено, що поховання матері ОСОБА_2 с. Колінківці Хотинського району на старому кладовищі даного населеного пункту можливе при наявності вільної земельної ділянки в межах раніше відведеної площі земельної ділянки під кладовище, яка відповідала вимогам санітарного законодавства (а.с. 23).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що волевиявлення матері позивача, щодо поховання її в разі смерті на старому кладовищі біля чоловіка можливе в разі наявності земельної ділянки в межах раніше відведеної площі земельної ділянки під кладовище.

Відповідно до п. 2.6 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 р. №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 р. за №1113/9712 встановлено, що довжина могили для дорослого повинна бути не менше двох метрів, ширина - 1 м, глибина - не менше 1,5 м від поверхні землі до кришки труни, з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

Судом досліджено цифровий носій CD-R, загальним об`ємом 700 мб на якому міститься відеозапис, з якого вбачається що на земельній ділянці, де похований батько позивача ОСОБА_3 , половина земельної ділянки та надмогильного пам`ятника вільні. З відеозапису також вбачається, що позивачем проведено обмір вказаної земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що земельна ділянка прямокутної форми довжиною 230 см і шириною 220 см.

Таким чином, суд звертає увагу, що поховання матері позивача на старому кладовищі в с. Колінківці на вул. Головній можливе, оскільки наявна вільна земельна ділянка розміри якої відповідають нормам визначених Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань.

Суд не бере до уваги, акт обстеження земельної ділянки складений відповідачем 24.07.2019 р., про те що земельна ділянка при похованні ОСОБА_3 не обстежувалась і не виділялась, а тому відсутнє вільне місце для поховання матері позивача, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надано.

Також відповідачем не обґрунтовано складання вказаного акту тільки 27.07.2019 р., тоді як оскаржуване рішення прийнято ще 10.05.2019 р.

За таких обставин рішення Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №356/31/19 XXXI сесії VII скликання від 10.05.2019 р. "Про надання дозволу на поховання" є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанціями від 03.10.2019 р. №72 та №73 (а.с. 3,4).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області №356/31/19 ХХХІ сесії VII скликання від 10.05.2019 року "Про надання дозволу на поховання".

3 Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області (вул. Головна, 105, с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, 60023, Код ЄДРПОУ 04416849)

Суддя І.В. Маренич