Рішення

від 10.12.2019 по справі 620/2989/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/2989/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Пакульську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом про у якому просить:

визнати бездіяльність відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Пакульської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради протиправною, зобов`язавши відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Пакульською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради, площею 2,30 га, що розташована в межах населеного пункту с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог земельного законодавства, положень Закону України Про освіту та Закону України Про дошкільну освіту правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує вищевказаний заклад не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено. Вважає, що причиною не виготовлення правовстановлюючих документів на землю є виключно бездіяльність відповідача, яка виразилась у невжитті належних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу загальноосвітньої школи, що у свою чергу, створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким закладом, та може призвести до негативних наслідків.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадку та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки інтереси держави - є оціночним поняттям , прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Загрозою порушення інтересів держави в даному випадку є не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та будівлю, які перебувають в користуванні загальноосвітньої школи, що негативно впливає на організацію належного утримання, раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд, і відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчально-виховним комплексом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дитячого садка та виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Судом встановлено, що рішенням сесії Чернігівської районної ради від 26.03.2002 Про прийняття-передачу об`єктів комунальної власності Пакульська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради прийнята до районної комунальної власності та передана в управління Чернігівській РДА.

На виконання вказаного рішення розпорядженням голови Чернігівської РДА від 30.04.2002 №235 Про прийняття-передачу об`єктів комунальної власності Пакульська ЗОШ прийнята до районної комунальної власності та передана в управління відділу освіти Чернігівської РДА.

Будівлі вказаного навчального закладу на даний час перебувають на балансі та в оперативному управлінні відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 10 вказаного Закону визначено статус селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (зі змінами та доповненнями), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У свою чергу статтею 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.

Згідно з п.п. б п. 2 ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до делегованих повноважень місцевих рад у сфері освіти належить, зокрема, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвиток і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту.

Згідно з ст. 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти.

Статтею 1 Закону України Про дошкільну освіту визначено, що законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України Про освіту , цього Закону, інших нормативно- правових актів.

На підставі ч. 2 ст. 37 Закону України Про дошкільну освіту утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника цих закладів. Згідно ст. 38 Закону України Про дошкільну освіту матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Згідно з ч. 5 ст. 11,ч.6 ст. 25 Закону України Про освіту засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти.

Фінансування дошкільної освіти здійснюється, зокрема, за рахунок коштів місцевих бюджетів (ст. 78 Закону України Про освіту ).

Таким чином, відповідно до вищенаведених положень законодавства місцеві ради наділені правом управління об`єктами освіти з метою виконання делегованих державою функцій щодо забезпечення розвитку всіх видів освіти, мережі освітніх закладів задля реалізації права громадян відповідної територіальної громади.

Статтею 12 Земельного кодексу України установлено, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено ст. 123 Земельного кодексу України, відповідно до ч. 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з положеннями ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наведеного слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель і призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Встановлено, що приміщення Пакульської ЗОШ знаходиться за адресою: вул. Троїцька (Жовтнева), буд. 70, с. Пакуль, Чернігівський район, Чернігівська область .

Відповідно до інформації відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації №01-15/879 від 18.09.2019 правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташована Пакульська ЗОШ, не виготовлялися.

Згідно довідки міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівського районах управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.212-1323/118-19 від 13.09.2019 земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: вул. Троїцькій, буд. 70, с. Пакуль, Чернігівського району, Чернігівської області , не сформована та не зареєстрована в державному земельному кадастрі.

Орієнтовний розмір вказаної земельної ділянки становить 2,30 га, вартістю 1 млн. 187,9 тис. грн. (51,65 грн. за 1 кв. м.).

Як встановлено у судовому засіданні, згідно інформації відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації №01-15/879 від 18.09.2019 відповідні кошти на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Пакульською ЗОШ упродовж 2017-2019 років відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації не виділялися.

Таким чином, відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації, який здійснює управління Пакульською ЗОШ, відповідає за її матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у сфері освіти, не виконав покладені на нього вищезазначеними нормами повноваження, не вжив жодних заходів, спрямованих на належне оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вказаний навчальний заклад. Вищевказане свідчить про бездіяльність з боку відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Пакульською ЗОШ .

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Пакульської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради.

Зобов`язати відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Пакульською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради, площею 2,30 га, що розташована в межах населеного пункту с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Заяць