Постанова

від 30.11.2009 по справі 6/133

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/133

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2009 року 12 год.03 хв. № 6/133

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання незаконними дій суб"єкта владних повноважень за участю представників сторін:

позивача, Древко Н.В.., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >

відповідач, Дудка В.П., довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >

позивач 1, ОСОБА_1, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, (дов. від 31.10.2008р. №б/н), Древко Н.В.

від відповідача: Дудка В.П. (дов.від 06.05.08р. №06-34/16829)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача -Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2007р. позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008р. у справі №22-а-8203/08 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва була скасована, а справу передано до Окружного адміністративного суду міста Києва для нового розгляду.

З позовних вимог вбачається, що позивачем подавались заяви до Головного управління земельних ресурсів КМДА з вимогою виготовити та видати державні акти про право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Однак на час подання позовної заяви зазначені акти позивачем не отримані. За таких підстав позивач просить суд визнати дії щодо вимагання відповідачем акту здачі прийомки перенесених в натурі меж земельної ділянки з усіма співвласниками незаконним; зобов`язати відповідача у місячний строк виготовити державні акти про право власності на земельні ділянки , що належать позивачам; зобов`язати відповідача негайно після виготовлення видати відповідні державні акти про право власності на землю позивачів.

Відповідач в запереченнях на позовні вимоги зазначає, що п.1 .14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему України від 04.05.1999 №43), встановлює порядок складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі земельної ділянки, що була встановлена раніше громадянам, у постійне користування або при переоформленні право установчих документів на ці земельні ділянки в натурі (на місцевості) та закріплені їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією. Крім того передбачає погодження цієї процедури зі всіма співвласниками. За таких підстав, на його думку позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивачами було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вони просять суд визнати дії відповідача неправомірними; зобов`язати відповідача виготовити і видати акти виконання рішення КМДА №324/1199 від 23.12.2003р. з урахування рішення районного суду м. Києва від 26.10.2006р., яке рішення апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2007 року було залишено без змін в частині розподілу земельної ділянки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Печерським районним судом було прийнято рішення від 26жовтня 2006 року про розподіл домоволодіння в натурі і визначено конкретний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Даним рішенням суду за громадянкою ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку площею 426,3 кв.м, що має форму неправильного багатокутника; за громадянкою ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 159 кв.м, що має форму неправильного багатокутника та розташована за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 574,85 кв.м, що має форму неправильного багатокутника та розташована за адресою АДРЕСА_1 ; за громадянином ОСОБА_4 земельну ділянку площею 132,5 кв.м, що має форму неправильного багатокутника та земельну ділянку площею 23,5 кв.м, що має форму неправильного багатокутника та розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Протягом серпня - вересня 2007р. позивачем подавались заяви до відповідача з вимогою виготовити та видати державні акти про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Дана земельна ділянка була розподілена між трьома співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Як зазначає позивач, відповідно до п.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Однак, акти позивачем не отримані, а у відповідях на звернення зазначена інформація, про те що, для завершення виконання технічної документації зі складання державних актів необхідно погодити акт здачі прийомки перенесених в натурі меж земельної ділянки з усіма співвласниками.

На думку позивачів, виготовлення державних актів про право власності на земельну ділянку віднесено до компетенції управлінь земельних ресурсів на місцях розташування відповідних земельних ділянок, тому такі дії відповідача є незаконними, оскільки порушують законні права і інтереси громадян.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що відповідно до ст..26 Закону України Про землеустрій`розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Відповідач -головне управління земельних ресурсів не є господарюючим суб`єктом та не має ні ліцензії, ні технічних можливостей зі складання державного акта.

Крім того, відповідач зазначає, що для завершення виконання робіт співвласнику земельної ділянки - позивачу ОСОБА_4 необхідно прибути до КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації та погодити акт здачі-прийомки перенесених в натуру меж земельної ділянки по АДРЕСА_1. Оскільки, лише після заповнення державного акту на право власності на земельну ділянку, проведення його реєстрації, можлива видача акту власнику земельної ділянки.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Рішенням Київської міської ради від 23.12.2003р. №324/1199 Про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд`гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передано у спільну часткову власність 51/100, 34/100 та 15/100 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Комунальним підприємством Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі розробляється технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768, земельна ділянка як об`єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Згідно з п. 3 ч.1 п.1.1. ст.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему України від 04.05.1999 №43 (надалі-Інструкція №43) право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом - на право власності на земельну ділянку.

Право власності позивача підтверджується рішенням КМДА від 23.12.2003р. №324/1199.

Відповідно до п. 1.12 Інструкції № 43 складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. № 963-IV) передбачає визначення межовий знак, тобто спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.1.13. Інструкції № 43 складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.

Крім того, п. 1.14. Інструкції № 43 зазначає, що довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

З огляду на вищевикладене, з підстав не погодження акту здачі-приймання перенесених в натуру меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 з усіма співвласниками, а саме ОСОБА_4 , суд проходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.