Рішення

від 26.11.2019 по справі 640/15076/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2019 року № 640/15076/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа про Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гаражний кооператив "Барвінок" визнання протиправними та скасування припису та постанов

за участю:

від позивача - Софіщенко В.А.;

від відповідача - Червонописька Л.А.;

від третьої особи - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.04.2019, складеного заступником начальника інспекційного відділу № 2 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Леуським Олександром Олександровичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 23.04.2019 № 40/19/073-3773 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 710770,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 23.04.2019 № 40/19/073-3774 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 710770,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення Департаменту порушують права позивача як власника нерухомого майна та члена Гаражного кооперативу "Барвінок", а тому є підставою для звернення до суду. Наголошує на тому, що відповідачем всупереч діючого законодавства та гарантій було прийнято протиправне рішення щодо заборони експлуатації капітальних гаражів на земельних ділянках з кадастровим номером 800000000:85:227:0140 та кадастровим номером 800000000:85:227:0300 у пров. Квітневому, 1 у Подільському районі м. Києва до усунення порушень відповідно до вимог законодавства, тим самим фактично заборонено використання гаражу, що є власністю позивача. Більш того, невстановлені та/або помилково встановлені обставини є підставою для накладення необґрунтованих штрафів на Гаражний кооператив "Барвінок", членом якого є позивач. Звертає увагу, що Гаражний кооператив "Барвінок" є неприбутковою організацією, відтак необґрунтовані штрафні санкції є підставою для сплати всіма членами рівними частинами додаткових членських внесків в рахунок їх погашення, а тому також порушує права позивача як члена кооперативу. Крім того, здійснюючи позапланову перевірку та розглядаючи справу, відповідачем всупереч встановлених вимог порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, не встановлено жодних фактів, що необхідні для притягнення до відповідальності, а саме: не встановлено замовників будівництва гаражів; не встановлено власників 123 гаражів; не встановлено роки будівництва гаражів; не встановлено коло осіб, що експлуатують гаражі без прийняття їх в експлуатацію; невірно встановлено клас наслідків для кожного конкретного об`єкту будівництва, в результаті чого невірно кваліфіковано порушення. Крім того, на думку позивача, відповідачем накладено штраф всупереч вимог пункту 11 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", який вказує, що штрафні санкції може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення. Оскільки власником та замовником будівництва гаражів є виключно члени Гаражного кооперативу "Барвінок", які не можуть бути суб`єктами містобудування в розумінні Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", а гаражі побудовано у 2010-2011 роках, наведене виключає можливість притягнення Гаражного кооперативу "Барвінок" до відповідальності за зазначене порушення.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15076/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 01.10.2019.

09.09.2019 представником відповідача Червонопиською Л.А. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що спірними рішеннями не порушено прав та інтересів позивача, позаяк останні видані замовнику будівництва - Гаражному кооперативу "Барвінок". Наголошує на тому, що твердження позивача не підтверджені належними доказами, є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи. Натомість, факт порушення Гаражним кооперативом "Барвінок" вимог містобудівного законодавства зафіксовано відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку та є підставою для притягнення останнього до відповідальності.

23.09.2019 до суду від представника позивача Багрія І.О. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Акцентував увагу суду на порушенні відповідачем процедури проведення перевірки та порушенні спірними рішеннями прав позивача, позаяк гараж останнього розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:227:0300 по АДРЕСА_1.

У підготовчому судовому засіданні 01.10.2019 оголошено перерву до 30.10.2019.

02.10.2019 до суду від Гаражного кооперативу "Барвінок" надійшли пояснення щодо позову, за змістом яких останній просить суд задовольнити позов. Пояснив, що не погоджується з результатами проведеної перевірки та вважає незаконним притягнення до відповідальності.

09.10.2019 представником відповідача Червонопиською Л.А. подано до суду заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що гаражний бокс № 2340 площею 31,20 кв.м по АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить позивачеві, будувався з 25.12.2007 та у подальшому був прийнятий в експлуатацію у 2010 році, отже, останній не був об`єктом позапланової перевірки, проведеної Департаментом. Указані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про те, що Департаментом при здійсненні владних управлінських функцій не порушив права, свободи та інтереси позивача.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 30.10.2019, закрито підготовче провадження у справі № 640/15076/19 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 26.11.2019.

22.11.2019 до суду від представника позивача Софіщенка В.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2019 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 26.11.2019 не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У періоди з 15.11.2018 по 28.11.2018 та з 16.04.2019 по 17.04.2019 посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва проведено позапланову перевірку з питань дотримання Гаражним кооперативом "Барвінок" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт від 17.04.2019.

17.04.2019 Департаментом видано Гаражному кооперативу "Барвінок" припис з вимогою до 17.06.2019 усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та з 17.04.2019 заборонити експлуатацію капітальних гаражів на земельних ділянках з кадастровими номерами 800000000:85:227:0140 та 800000000:85:227:0300 у пров. Квітневому, 1 у Подільському районі м. Києва до усунення порушень відповідно до вимог законодавства.

У приписі Департамент зазначив, що під час проведення позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Будівництво гаражних боксів на пров. Квітневому, 1 у Подільському районі міста Києва" встановлено, що на замовлення ГК "Барвінок" на пров. Квітневому, 1 у Подільському районі міста Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:85:227:0140 побудовано та експлуатуються одноповерхові гаражі, тобто, замовником будівництва ГК "Барвінок" наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 082130730544 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 142131080494 на об`єкт "Будівництво гаражів (І черга будівництва багаторівневого паркінгу) по пров. Квітневому, 1 у Подільському районі міста Києва" в частині використання земельної ділянки, намірів забудови та заниження категорії складності об`єкта, а саме:

- замовником будівництва ГК "Барвінок" виконано будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:85:227:0140 (договір оренди земельної ділянки від 27.12.2010 № 041087900078), що не була відведена для цієї мети;

- відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, замовником будівництва ГК "Барвінок" зазначено код об`єкта 1242, 1 (гаражі наземні), що не відповідає фактичним намірам виду будівництва, яке зазначено у деклараціях;

- оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:85:227:0140 (договір оренди земельної ділянки від 27.12.2010 № 041087900078) розміщено 172 гаражі, що підтверджується план схемою ГК "Барвінок" категорія складності об`єкта - ІІІ, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва".

Також перевіркою встановлено, що на замовлення ГК "Барвінок" на земельній ділянці 800000000:85:227:0300 побудовано 123 гаража поверховістю 2-3 поверхи без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, що підтверджується план схемою ГК "Барвінок" та листом Департаменту земельних ресурсів від 08.01.2019 № 05716-357. Вказані гаражі експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" клас наслідків відповідальності вказаного об`єкта будівництва - СС2.

Одночасно з приписом відповідачем прийнято протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 23.04.2019 об 11:00.

За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 23.04.2019 відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

№ 40/19/073-3773, якою визнано Гаражний кооператив "Барвінок" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 710770,00 грн;

№ 41/19/073-3774, якою визнано Гаражний кооператив "Барвінок" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 710770,00 грн.

Зі змісту указаних постанов вбачається, що уповноважена особа Гаражного кооперативу "Барвінок" була присутня під час розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проте відмовилась від отримання останніх.

Позивач, вважаючи що припис та постанови мають безпосередній вплив на його права та інтереси, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

За визначенням частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для проведення перевірки були звернення ОСОБА_2

Наказами від 06.11.2018 № 868 та № 293 від 16.04.2019 відповідачем призначено проведення позапланових перевірок Гаражного кооперативу "Барвінок" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів на пров. Квітневому, 1 та Новомостицькій, 25 у Подільському районі міста Києва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Відповідно до пунктів 16-22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Пунктами 16-17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 N 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 N 735), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся за участю Гаражного кооперативу "Барвінок".

При цьому, суд звертає увагу, що правові наслідки прийнятих органом державного архітектурно-будівельного контролю припису та постанов про накладення штрафу виникають лише для суб`єкта містобудування, щодо якого здійснено державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", на підставі якого і притягнуто Гаражний кооператив "Барвінок" до відповідальності, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Таким чином, спірні припис та постанови є актами індивідуальної дії, відповідно, відсутність у будь-кого, крім Гаражного кооперативу "Барвінок", в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку з оскарженими рішеннями, не породжують для останнього і права на звернення з цим адміністративним позовом, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, про відсутність у позивача порушеного права та інтересу свідчить і та обставина, що гаражний бокс № 2340 площею 31,20 кв.м по АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , не був об`єктом позапланової перевірки, проведеної Департаментом, позаяк останній прийнятий в експлуатацію у 2010 році. А винесеним приписом від 17.04.2019 заборонено експлуатацію капітальних гаражів у пров. Квітневому, 1.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 9 грудня 2019 року.