Постанова

від 03.12.2019 по справі 280/2275/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/2275/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя Сіпака А.В.)

у справі № 280/2275/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КОРМОВОТ

до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової і накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка діє у складі ГУ ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОРМОВОТ звернулось до суду з позовом до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової і накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка діє у складі ГУ ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України, в якому просило:

скасувати Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової і накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка діє у складі ГУ ДФС у Запорізькій області № 1141957/38222569 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 22.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 22.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно та протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на ненадання платником податку копій первинних документів. На виконання вимог відповідача позивач повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація, якої зупинена, були надані пояснення та надані документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідач вказує, що реєстрацію податкової накладної було зупинено відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України з тих підстав, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . На виконання вимог відповідача про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, позивач надав на розгляд Комісії Повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, у кількості 8 додатків. Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки платником податку документи надані не у повному обсязі, щоб підтвердити відповідну господарську операцію.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Представником позивача подано письмову заяву про доручення до м матеріалів справи доказів понесених судових витрат за участь в кожному судовому засіданні в апеляційному суді в розмірі 3000,00 грн. При цьому вказав, що тривалість судового засідання не має значення для обчислення розміру гонорару.

З приводу цієї заяви представник відповідача зазначив про свою незгоду з визначеним розміром судових витрат на правничу допомогу, вважає його неспівмірним .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ КОРМОВОТ зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ КОРМОВОТ є підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 43.12); інші роботи із завершення будівництва (КВЕД 43.39); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (КВЕД 43.99); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41); будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (КВЕД 41.20).

14.02.2019 між TOB КОРМОВОТ та TOB УКРГЕОІНВЕС КОНСТАЛТИНГ укладений договір про надання послуг №геп52/3 від 14.02.2019, згідно умов якого TOB КОРМОВОТ взяло на себе зобов`язання по підготовці матеріалів для виконання геолого-економічної переоцінки запасів багатих заліз.

На підставі виставленого ТОВ КОРМОВОТ рахунку №60 від 13.03.2019 в межах вказаного договору TOB УКРГЕОІНВЕС КОНСТАЛТИНГ здійснило попередню оплату від за послуги по підготовці матеріалів для виконання геолого-економічної переоцінки запасів багатих залізних руд та магнетитових кварталів поля шахти Ювілейна згідно платіжного доручення №53 від 22.03.2019.

За даним фактом (за правилом першої події ) TOB КОРМОВОТ складено податкову накладну №8 від 22.03.2019, яка 01.04.2019 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції №1 означену податкову накладну №8 від 22.03.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.04.2019 позивачем направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення №1 про подачу документів на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена, одночасно надано пояснення та документи щодо підстав складення податкової накладної від 22.03.2019 №8, а саме: зазначено, що TOB КОРМОВОТ співпрацює з TOB УКРГЕОІНВЕС КОНСТАЛТИНГ та на виконання зобов`язань за договором надання послуг №геп52/3 від 14.02.2019 виставило рахунок №60 від 13.03.2019, який оплачено замовником 22.03.2019, та надано первинні документи, які підтверджують зазначену господарську операцію: договір про надання послуг №геп52/3 від 14.02.2019; Рахунок №60 від 13.03.2019; виписка по рахунку TOB КОРМОВОТ за 22.03.2019; акт наданих послуг від 22.03.2019 за договором про надання послуг №геп52/3 від 14.02.2019; документи довільного формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність та достатність потужностей та робітників для виконання таких послуг, а саме: штатний розпис TOB КОРМОВОТ на 2019 рік від 01.01.2019; цивільно-правовий договір між TOB КОРМОВОТ та ФО ОСОБА_1 , акт прийому-передачі наданих послуг між TOB КОРМОВОТ та ФО ОСОБА_1 .

Рішенням Комісії № 1141957/38222569 від 15.04.2019 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №8 від 22.03.2019 та зазначено підстави в її реєстрації: Ненадання платником податків копій документів: а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків .

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України зі скаргою на рішення Комісії про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №8 від 22.03.2019.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 26.04.2019 року №25399/38222569/2 відмовлено в задоволенні скарги на рішення Комісії №1141957/38222569 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 22.03.2019.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Порядок складення податкової накладної та реєстрація її в Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовано ст. 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За правилами п.201.16 ст.201 ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Так, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (п.5 Порядку).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку).

Також у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку).

За правилами п.10 цього Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п.12 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п.13 Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За положеннями п. 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Як зазначено вище, відповідно до п.18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з встановлених вище обставин, реєстрація податкової накладної №8 від 22.03.2019 зупинена у зв`язку із відповідністю вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , визначених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Відповідно до п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на який послався контролючий орган, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В спірному випадку, відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено, в чому саме полягає відповідність вказаним вище критеріям, а також не наведено конкретного переліку документів, які мав би надати позивач, і які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не конкретизовано, яка саме з вказаних в підпункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку обставин мала місце та слугувала підставою для встановлення ризиковості платника податків.

В даному випадку судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем подані пояснення з доданням документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів складені первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ УКРГЕОІНВЕС КОНМТАЛТИНГ свідчать про реальність здійснених господарської операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, надані позивачем до відповідача пояснення та додані документи в повній мірі засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарського зобов`язання з надання послуг, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено наявності обставин, передбачених п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приймаючи до уваги, що в оскарженому рішенні контролюючого органу від 15.04.2019 №1141957/38222569 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 22.03.2019 не зазначено конкретних підстав для їх прийняття, не зазначено, які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Також апеляційний суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішення відповідача, а й зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, зобов`язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваних рішень, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

За приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, як і пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, в тому числі, у день, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. І такий обов`язок згідно наведеним вище правовим нормам покладається саме на Державну фіскальну службу України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про протиправність та скасування оскаржуваного рішення.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

З приводу поданої представником позивача заяви про понесені позивачем витрати на послуги адвоката, апеляційний суд зазначає таке.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем укладено з Адвокатським бюро Івашкова Сергія договір про надання правової допомоги від 07/05/19 від 07.05.2019.

Додатковою угодою № 2 від 19.11.2019 до цього договору передбачено надання послуг професійної правничої допомоги з питань представництва інтересів клієнта в Третьому апеляційному адміністративному суді в рамках адміністративної справи № 280/2275/19.

Сторони за вказаним договором погодили, що за участь у кожному судовому засіданні в Третьому апеляційному адміністративному суді працівників або керуючого бюро клієнт сплачує на користь адвокатського бюро гонорар у розмірі 3000,00 грн. При цьому тривалість судового засідання не має значення для обчислення розміру гонорару.

Пунктом 6 додаткової угоди № 2 від 19.11.2019 встановлено порядок оплати гонорару, а саме: 100% оплата вартості послуг професійної правничої допомоги не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання рахунку. Виставлений рахунок є підставою для оплати послуг.

При оплаті виставленого рахунку вважається, що клієнт належним чином прийняв надані послуги адвокатського бюро. Після оплати виставленого рахунку клієнтом акт приймання-передачі наданих послуг між сторонами не підписується.

На підстави рахунку адвокатського бюро №19/11/2019 від 19.11.2019 позивачем сплачено послуги професійної правничої допомоги, а саме: участь адвоката у судовому зсіданні 03.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 25.11.2019 на суму 3000,00 грн.

З огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, яка за своєю суттю є справою незначної складності, а також ті факти, що на стадії апеляції доводи і позиція сторін не змінювалися, вимоги апеляційної скарги обґрунтовані виключно обставинами, наведеними відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, подані представником позивача в судовому засіданні пояснення не відрізнялися від доводів позовної заяви, письмовий відзив на апеляційну скаргу позивачем не подавався, апеляційний суд вважає непідтвердженою наявність об`єктивної необхідності для адвоката, який надавав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вивчати додаткові джерела права, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи і доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи з боку адвоката. Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у справах № 756/2114/17 і № 911/3386/17.

Виходячи з вищенаведеного, незважаючи на те, що в додатковій угоді № 2 від 19.11.2019 до договору про надання правової допомоги від 07/05/19 від 07.05.2019 погоджена фіксована сума гонорару за участь адвоката в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена вартість таких послуг є неспівмірною із складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача, і стягнути на користь позивача суму 1200,00 грн., аналогічно сумі витрат за участь адвоката в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 280/2275/19 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОРМОВОТ судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, що встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко