Постанова

від 04.12.2019 по справі 826/6821/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6821/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Федотова І.В.,

Сорочка Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , у якому просив:

- визнати незаконним акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.11.2016 № 906/26-53-13-06/2725301138 про результати позапланової невиїзної перевірки з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015;

- скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.12.2016 № 0050781306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн., № 0050791306 про збільшення суми грошового зобов`язання на 9742,38 грн. і застосування штрафних санкцій 2435,60 грн., № 0050771306 про збільшення суми грошового зобов`язання на 129289,38 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 32322,34 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0050791306 від 15.12.2016, № 0050771306 від 15.12.2016.

Прийнято нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Перший український міжнародний банк задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0050791306 від 15.12.2016, № 0050771306 від 15.12.2016.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2019 залишено без змін.

08.10.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 щодо відшкодування судових витрат, в якій вказано про необхідність стягнення з відповідача: 5947,50 грн. сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги; 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеної заяви.

Перевіривши матеріали справи, доводи представників сторін, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

В частині необхідності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів вказує на таке.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч. 1 ст. 139 КАС України)

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст. 139 КАС України)

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч. 6 ст. 139 КАС України)

Так. за подання позовної заяви позивачем було сплачено 2379,00 грн., а саме: 1739,00 грн. (за вимоги майнового характеру) (а.с. 3) та 640,00 грн. (за вимоги немайнового характеру) (а.с. 21-23)

Оскільки постановою суду апеляційної інстанції було задоволено позовних вимог в загальному розмірі на 173789,70 грн., стягненню з відповідача підлягає 1737,90 грн. (за подання позовної заяви) та 2606,90 грн. (за подання апеляційної скарги), тобто, пропорційно до частини позовних вимог, які задоволено.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з приписами ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У силу вимог статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, варто врахувати й таке.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. (ч. ч. 6. 7 ст. 139 КАС України)

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, стороною позивача до суду першої інстанції було надано: довіреність від 20.12.2016 (а.с. 27). До суду апеляційної інстанції було надано: ордер серії КС № 086631, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, Антонюка С.В.

Постанову судом апеляційної інстанції було ухвалено 10.06.2019, а 08.10.2019, разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача долучено акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги.

Колегія суддів наголошує, що стороною заявника не було надано належних доказів понесення витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги адвоката, зокрема, доказів сплати за надані послуги, детального розрахунку наданих послуг у співвідношенні до цін на вказані послуги та витрачений час, а також не дотримано порядок звернення із заявою про стягнення витрат на правову допомогу.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню частково, а саме, стягненню з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4344,75 грн. В частині заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката слід відмовити.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. (ч. 5 ст. 252 КАС України)

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 329 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково .

Ухвалити додаткову постанову, якою:

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 38730029, буль-р. Верховної Ради, 24-б, м. Київ, 02094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4344,75 грн. (чотири тисячі триста сорок чотири гривні 75 коп.).

У задоволенні заяви позивача в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу адвоката - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено 09.12.2019.