Постанова

від 09.12.2019 по справі 580/2401/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2401/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Мельничука В.П., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Селянського фермерського господарства "Стецівське" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось до суду з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, у якому просить застосувати заходи реагування до селянського фермерського господарства "Стецівське" у вигляді заборони експлуатації будівель та споруд розташованих за адресою: 20246, Черкаська область, Звенигородський район, с. Стецівка, шляхом знеструмлення електоживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу управління ДСНС України у Черкаській області від 12.06.2019 року № 116, 27 червня 2019 року провідним інспектором Звенигородського РВ УДСНС України у Черкаській області лейтенантом служби цивільного захисту Мелешко О.А. проведено позапланову перевірку СФГ "Стецівське" за адресою: 20246, Черкаська область, Звенигородський район, с. Стецівка, з метою перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Актом позапланової перевірки СФГ "Стецівське", щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 01.07.2019 року № 109 (далі - Акт), встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі -КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - І1ІЇБУ), ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19.08.2002 "Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю" (далі -Постанова КМУ № 1200) в будівлях та спорудах господарства, які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

- складські приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 Розділ 5 ППБУ);

- не оброблені вогнезахисним розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівель господарства (п. 2.5 Розділ З ППБУ);

- наявний блискавко захист на будівлях господарства не виконує захисних функцій (п. 1.21 Розділ 4 ППБУ);

- керівником та працівниками задіяними на роботах з підвищеною небезпекою е пройдено пожежно-технічний мінімум (п. 15; п. 16 Розділ 2 ППБУ);

- в господарстві відсутня загально об`єктова інструкція (наказ), що встановлює протипожежний режим (п. З Розділ 2 ППБУ);

- не проведено обов`язкове страхування членів ДПД відповідно Положення про добровільні пожежні дружини (п. 12 Розділ 2 ППБУ);

- для всіх будівель, приміщень виробничого та складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно вимог ОНТП 24-86, а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01, відповідні позначення не нанесені на дверях, воротах та в межах зон (п. 2.9 Розділ 4 ППБУ);

- будівлі та приміщення не доукомплектовані вогнегасниками згідно норм належності (п. 3.6; 3.9 Розділ 5 ППБУ);

- окремі електричні розетки встановлені на горючій основі (п. 1.17 Розділ 4 ППБУ);

- на території, будівлях та приміщеннях кооперативу не поновлені знаки пожежної безпеки у відповідності до ДОТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки" (п. 8 Розділ 2 ППБУ);

- в складах зерна, в коморі на стінах відсутні лінії та написи, що обмежують граничну висоту зернового насипу (п.3.49 ДБН В.2.2-8-98);

- відсутня Інструкція щодо дій персоналу у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації (ст. 130 Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI);

- працюючий персонал не забезпечено на випадок військового часу засобами індивідуального захисту (ГП-9) (ПКМУ № 1200 від 19.08.2002; п. 4.3 Наказ МНС № 557);

- на господарстві відсутній куточок у сфері цивільного захисту (п. 4.5.5 Наказ МНС № 557);

- з працівниками господарства не проводяться інструктажі з питань пожежної та техногенної безпеки (п. 15; п. 20 Розділ 2 ППБУ ПКМУ № 444);

- відсутній договір на обов`язкове обслуговування з ДАРС (ст. 5 ЗУ Про АРС № 1281-XIV від 14.12.99, ПКМУ від 04.08.00 р. №1214).

Оскільки вищевказані порушення створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей, тому позивач звернувся до суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 16.01.2013 № 20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Відповідно до статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Так, згідно частини 1 статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з наведеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Оскільки у справі наявні докази підтверджують, що відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і динаміка проведення заходів у цьому напрямку триває, про що свідчить відмітка, здійснена позивачем про виконання припису від 27.07.2016 року № 76 у частині виконання пунктів 9 та 11, що свідчить про добросовісність намірів СФГ "Стецівське" щодо проведення роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, при цьому, виконання цих пунктів є багатоетапним та вимагає додаткового часу.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють саме реальну загрозу життю та здоров`ю людей, отже підстави для вжиття зазначених у адміністративному позові заходів реагування відсутні.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Мельничук В.П.

Суддя Степанюк А.Г.