Постанова

від 03.12.2019 по справі 826/12383/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12383/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія Діві" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія Діві"до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "ДІВІ БАНК" звернулося до суду з позовом до Національного банку України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайт) платіжних систем Національного банку України "Про накладення штрафу на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДІВІ БАНК" за здійснення ризикової діяльності від 15.09.2017 №332.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відповідно до плану перевірок банків та небанківських фінансових установ - резидентів на 2016 рік Національним банком України проведено планову виїзну перевірку ПАТ "ДІВІ БАНК" з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період діяльності з 01.03.2014 по 01.11.2016.

За результатами перевірки складено довідку про планову виїзну перевірку ПАТ "ДІВІ БАНК" від 24.03.2017, згідно висновків якої у інспекційної групи є підстави вважати, що Банк здійснює ризикову діяльність, зокрема за ознаками здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, визначені абзацами 17, 20 пункту 3.3 глави3 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 (далі - Положення №346, а саме:

- невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину;

- подання банком Національному банку України недостовірної(их) інформації/ документів/висновків.

Уповноважена особа ПАТ "ДІВІ БАНК" підписала довідку від 24.03.2017 із зауваженнями та надала відповідачу пояснення і заперечення щодо обставин, фактів і висновків, викладених у довідці.

15.09.2017 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем прийнято рішення №332 про накладення штрафу на ПАТ "ДІВІ БАНК", яким на позивача накладено штраф за здійснення ризикової діяльності у розмірі 2 537 000,00 грн.

У вказаному рішенні відповідачем допущена описка при написанні банківського рахунку клієнта банку, а саме помилково вказано " 26009352566001" замість правильного " 26009992885001". Ця описка була виправлена рішенням від 09.01.2018 № 01 про внесення змін до рішення про застосування заходу впливу (а.с. 7 т. І).

Підставами для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стали наступні обставини, виявлені відповідачем в ході перевірки.

Клієнтом Банку приватним підприємством "Інвестиційна компанія "Офір" (далі - ПП "ІК "Офір") (код ЄДРПОУ 22001069) за період з 08.06.2016 по 22.07.2016 включно з відкритого в Банку рахунку на рахунки дев`яти юридичних осіб, відкритих в інших банках, перераховано кошти на загальну суму 105 312 484,00 грн. Фінансові операції проводились на підставі угод про відступлення права вимоги, відповідно до умов яких товариство з обмеженою відповідальністю "Імбізнес" (код ЄДРПОУ 39441895) (далі - ТОВ "Імбізнес") передало юридичним особам права та обов`язки по витребуванню та отриманню від ПП "ІК "Офір" заборгованості в сумі 126 058 484,00 грн., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.03.2016 №763-БВ, укладеного між ТОВ "Імбізнес" та ПП "ІК "Офір".

Відповідно до пункту 3.2 договору від 23.03.2016 №763-БВ ПП "ІК "ОФІР" зобов`язувалося сплатити вартість цінних паперів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Імбізнес" в національній валюті № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "Сбербанк". Згідно із пунктом 4.1 договору переоформлення прав власності на цінні папери, які є предметом договору, здійснюється по рахункам депозитарних установ сторін в межах депозитарної системи України. Номером рахунку ТОВ "Імбізнес" в депозитарній установі є наступний №402933-UA40308740 (пункт 4.3 договору).

Однак, в період здійснення вказаних банківських операцій у Єдиному державному реєстрі судових рішень були наявні ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2016 №757/28494/16-к та від 02.07.2016 №757/31251/16-к, постановлені в судовому розслідуванні у кримінальному провадженні №32016100060000058, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205 та частиною 1 статті 209 Кримінального кодексу України, якими, зокрема, був накладений арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ "Імбізнес" № НОМЕР_1 , а також видаткову частину зазначеного рахунку.

Крім того, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2016 №757/28495/16-к накладено арешт на рахунок в цінних паперах ТОВ "Імбізнес", відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" (МФО 300023) за №402933-UA40308740, а також видаткову частину зазначеного рахунку.

В мотивувальній частині ухвали по справі №757/28494/16-к зазначено про те, що ТОВ "Імбізнес" використовується з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у здійсненні фінансових операцій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження коштів, одержаним злочинним шляхом, та їх подальшої легалізації.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Імбізнес" є ОСОБА_1 , який був також одночасно керівником та/або кінцевим бенефіціарним власником більше 60 підприємств, в тому числі: ТОВ "Данте Строй" (код за ЄДРПОУ 39673978), ТОВ "Сомел`є Сервіс" (код за ЄДРПОУ 39470458), ТОВ "НВП Геопростір" (код за ЄДРПОУ 34017221), ТОВ "Метапак" код за ЄДРПОУ 32382996) - підприємств, що фігурують у кримінальному провадженні та зазначені в ухвалах Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2016, постановлених в досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №32016100060000058 від 12.05.2016 по справах №57/28494/16-к, №757/28473/16-к (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.07.2016), № 757/28495/16-к (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.07.2016), як такі, що використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у здійсненні фінансових операцій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження коштів, одержаним злочинним шляхом, та їх подальшої легалізації.

Наведені у судових рішеннях факти вказують на те, що укладення ТОВ "Імбізнес" договорів про відступлення права вимоги (переважна більшість договорів про відступлення права вимоги укладена після винесення судом ухвали по справі №757/28494/16-к) було здійснено з метою уникнення наслідків виконання ухвали суду по справі №757/28494/16-к.

Отже, на момент проведення фінансових операцій клієнтом Банку ПП "ІК "ОФІР" (з 08.06.2016 до 22.07.2016) у відкритому доступі (Єдиний державний реєстр судових рішень) були наявні вищезазначені ухвали Печерського районного суду міста Києва, зміст яких, на думку відповідача, вказував на наявність підстав для відмови у проведенні фінансової операції, оскільки такі операції мали ознаки ризикових.

В свою чергу ПАТ "ДІВІ БАНК" в обґрунтування відсутності підстав для визнання вказаних фінансових операцій ризиковими зазначив, що у період проведення у червні-липні 2016 року фінансових операцій клієнтом Банку ПП "ІК "Офір" у позивача була відсутня негативна інформація щодо вказаного клієнта. Вперше негативна інформація щодо ПП "ІК "Офір" (ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва про надання тимчасового доступу до документів від 12.08.2016 №755/4368/16-к) надійшла 19.08.2016, в той час як датою здійснення клієнтом останніх операцій щодо відступлення права вимоги є 22.07.2016.

У зв`язку із цим, ПАТ "ДІВІ БАНК" вважає, що у нього були відсутні законодавчо визначені підстави для відмови у проведенні фінансової операції клієнту ПП "ІК "Офір", а тому висновки відповідача про здійснення Банком ризикової діяльності є необґрунтованими, а рішення про накладення штрафу за здійснення ризикової діяльності від 15.09.2017 №332 є протиправними та підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, виходив з того, що Національним банком України було прийнято оскаржуване рішення від 15.09.2017 № 332 з дотриманням законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Повноваження Національного банку України у спірних правовідносинах визначаються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012 (у редакції, чинній на момент проведення фінансових операцій) (далі - Положення №346).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи, і відповідно до пункту 8 статті 7 вказаного закону здійснює банківське регулювання та нагляд.

Згідно приписів статті 55 Закону України "Про Національний банк України" головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про Національний банк України" банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, Національний банк України наділений повноваженнями щодо здійснення нагляду за діяльністю банків, у тому числі в частині дотримання ними вимог законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у межах та порядку, передбачених законами України, актами Національного банку України.

Так, відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.3 Положення № 346 визначено сім загальних ознак здійснення банком ризикової діяльності, а також ознаки здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної доцільності (сенсу).

Рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем відповідно до цього Положення.

Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань фінансового моніторингу.

Ознаками здійснення банком ризикової діяльності, зокрема, можуть бути: 1) здійснення банком операцій (прямо або опосередковано), що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу); 2) здійснення опосередкованого кредитування пов`язаних із банком осіб; 3) невключення до переліку пов`язаних із банком осіб, які мають ознаки пов`язаності з банком, та з якими банк здійснює операції прямо чи опосередковано; 4) здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності; 5) використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності; 6) дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов`язаних з банком осіб; 7) одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про баки і банківську діяльність" банк створює комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи банку, встановлені Національним банком України вимоги щодо управління ризиками. Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу банку для покриття всіх видів ризиків.

Згідно із пунктом 1 частини 2 та частиною 5 статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Національний банк України є суб`єктом державного фінансового моніторингу, а банки - суб`єктами первинного фінансового моніторингу (як такі, що здійснюють проведення на території України фінансових операцій).

Положеннями частини 2 статті 14, частини 7 статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено, що суб`єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов`язані: здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Частиною 3 статті 6 цього Закону передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов`язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Пунктом 2 частини десятої цієї ж статті встановлено, що ідентифікація, верифікація та вивчення клієнтів для юридичної особи - це повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; з`ясовують відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Суб`єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що закон чітко встановлює порядок та межі проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку, підстави та умови проведення додаткового фінансового моніторингу банківських операцій.

Відповідно до підпункту б пункту 6 частини 2 статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний повідомляти спеціально уповноваженому органу про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, а також інформацію про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов`язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, - в день виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, або спроби проведення фінансових операцій, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники , їх діяльність чи джерела походження активів пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов`язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене Кримінальним кодексом України як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції (пункт 32 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення").

ПАТ "ДІВІ БАНК" за результатом аналізу фінансових операцій, вчинених ПП "ІК "Офір" на виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.03.2016 №763-БВ, укладеного із ТОВ "Імбізнес" повідомляв спеціально уповноважений орган про такі операції, однак не прийняв рішення про відмову у проведенні таких операцій.

Позивач посилався на відсутність негативної інформації стосовно ПП "ІК "Офір", а також зазначив, що направив запит до даного клієнта від 28.12.2016 №2016/12/28-1/3 щодо отримання інформації, необхідної для оцінки репутації (а.с. 87 т. І), у відповідь на який отримав лист від 11.01.2017 №01, де ПП "ІК "Офір" повідомило про відсутність відкритих кримінальних проваджень відносно даного підприємства, його власника та керівників (а.с. 88 т. І).

Проте, вищенаведеними положеннями законодавства передбачений обов`язок банку перевіряти не тільки клієнта банку, а і учасників фінансових операцій, які підлягають моніторингу. Матеріали справи не містять доказів належної перевірки позивачем учасників фінансових операцій, вчинених на виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.03.2016 №763-БВ.

На момент здійснення таких фінансових операцій у відкритому доступі (Єдиний державний реєстр судових рішень) була наявна інформація про відкриті кримінальні провадження щодо ТОВ "Імбізнес", а також арешт банківського рахунку, на який мали бути перераховані кошти за договором купівлі-продажу цінних паперів від 23.03.2016 №763-БВ та арешт рахунку в цінних паперах, який вказаний у даному договорі.

Наведені обставини свідчать про те, що у ПАТ "ДІВІ БАНК" були наявні правові підстави для висновків про те, що характер регулярних фінансових операцій, вчинених на виконання вказаного договору, дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доході, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину. Однак, позивач не виконав обов`язок суб`єкта первинного фінансового моніторингу щодо аналізу фінансових операцій та не використав свого права на відмову у проведенні ПП "ІК "Офір" вказаних фінансових операцій.

Відповідно до вимог статті 73 Закону про банки саме Національний банк має право у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози застосувати відповідні заходи впливу, зокрема, накласти штраф на банк у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", результатів перевірки банків Фондом гарантування (пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення №346).

Враховуючи встановлені судом обставини, сукупність наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що Національним банком України було прийнято оскаржуване рішення від 15.09.2017 №332 з урахуванням вказаних вище норм та підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія Діві" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький