Постанова

від 10.12.2019 по справі 352/1696/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12604/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської обл. від 20.08.2019р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Бакуна Андрія Юрійовича, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчука Руслана Миколайовича та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки (суддя суду І інстанції: Хоминець М.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 30 хв. 20.08.2019р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 29.08.2019р.),-

В С Т А Н О В И В:

17.08.2019р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) представник адвокат Бакун А.Ю., діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління /ГУ/ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчука Р.М. в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018р. та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 377/0/92-18-ДК/0188По/08/01/-18 від 27.07.2018р., прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (а.с.1-5, 14).

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської обл. від 10.10.2018р. до участі в справі в якості співвідповідача залучено ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. (а.с.35-36).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської обл. від 20.08.2019р. заявлений позов задоволено частково; скасовано постанову № 377/0/92-18-ДК/0188По/08/01/-18 від 27.07.2018р. старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчука Р.М. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.; закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.119-128).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення у справі, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.150-157).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція /ДСДС/ Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не є належним користувачем земельної ділянки, що є предметом оскаржуваної постанови, оскільки таке речове право на користування земельної ділянки не зареєстровано, через що такий користувач не вправі укладати договір підряду стосовно спірної ділянки.

Фермерське господарство /ФГ/ Персей Агро не заперечувало факту здійснення сільськогосподарського обробітку на земельній ділянці, яка є предметом оскаржуваної постанови, тому такі дії зазначеного господарства відповідно до п.15 ч.1 ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель правильно кваліфіковано відповідачем як самовільне зайняття земельної ділянки.

Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором не допущено будь-яких порушень чинного законодавства; натомість, факт порушення земельного законодавства засвідчений належно складеними процесуальними документами.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчуком Р.М. здійснено обстеження земельних ділянок, що розташовані на території с.Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської обл., зокрема земельної ділянки площею 27,5771 га з кадастровим номером 2625884300:02:009:0001, про що складено Акт обстеження земельної ділянки № 377/0/92-18-ДК/313/АО/10/01/-18 від 17.04.2018р. (а.с.81-83) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 377/0/92-18-ДК/549/АП/09/01/-18 від 30.05.2018р. (а.с.84-88).

Зазначеними заходами встановлено, зокрема, що земельна ділянка площею 27,5771 га (кадастровий номер 2625884300:02:009:0001), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської обл. за межами населеного пункту с.Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської обл., на момент обстеження обробляється ФГ Персей Агро шляхом розорювання без відповідних документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою.

Враховуючи виявлене порушення, державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 377/0/92-18-ДК/0166П/07/01/-18 від 13.07.2018р. (а.с.89-90).

За наслідками розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, останнім винесено 27.07.2018р. постанову про накладення адміністративного стягнення № 377/0/92-18-ДК/0188По/08/01/-18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.8-10).

Вирішуючи наведений спір та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору підряду, позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 377/0/92-18-ДК/549/АП/09/01/-18 від 30.05.2018р., оскільки він вчиняв правомірні дії на виконання вказаного договору, який є чинним і дійсним.

Оскільки є відсутніми подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а також відповідачем не представлено достовірних доказів на підтвердження вчинення позивачем такого порушення, тому справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

При цьому судом першої інстанції враховано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018р. у справі № 0940/1550/18 за позовом ФГ Персей Агро до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Р.М., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Прикарпатська ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви, щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Пунктом б ч.1 ст.211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність в особи-користувача правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Статтею 53-1 КУпАП встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення № 377/0/92-18-ДК/0188По/08/01/-18 від 27.07.2018р. слідує, що сільськогосподарські роботи на спірній земельній ділянці ФГ Персей Агро здійснювало на підставі договору контрактації сільськогосподарської продукції № 19/16/3 від 19.12.2016р., укладеного з Прикарпатською ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Чинність цього договору визначена до 31.12.2017р. з можливістю пролонгації на наступний рік.

За усною інформацією посадових осіб органу місцевого самоврядування Підпечерівської сільської ради в 2018 році фактичне використання вищезазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Підпечерівської сільської ради здійснює ФГ Персей Агро . Однак зі змісту листа Підпечерівської сільської ради № 205/02-30 від 24.05.2018р., зазначена інформація не була письмово підтверджена через неспроможність сільської ради обстежити вищезазначені земельні ділянки на предмет їх фактичного використання.

Встановлено, що ФГ Персей Агро в особі керівника ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 27,5771 га (кадастровий номер 2625884300:02:009:0001), шляхом фактичного використання, а саме здійсненням сільськогосподарського обробітку (розорення землі).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018р. у справі № 0940/1558/18 за позовом ФГ Персей Агро до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчука Р.М. про скасування припису, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019р. (провадження № 857/21/19), встановлено наступні обставини.

Всі роботи, які проводилися ФГ Персей Агро на земельній ділянці площею 27,5771 га (кадастровий номер 2625884300:02:009:0001), що розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської обл., здійснювалися на підставі договору підряду № 19/16/4 від 19.12.2016р. та додаткових угод до договору, зокрема, додаткової угоди № 1/1 від 14.03.2017р. до договору, за яким ФГ Персей Агро (підрядник) зобов`язується надати Прикарпатській ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції замовником на сільгоспугіддях замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг підрядника.

Також судом у цій справі встановлено, що Прикарпатська ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України протягом тривалого часу користувалась земельною ділянкою площею 27,5771 га (кадастровий номер 2625884300:02:009:0001), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської обл., що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000256, відомостями з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01.01.2016р., виданими відділом у Тисменицькому районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл., довідкою згідно державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.07.2015р.

Водночас, державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. здійснено 31.10.2017р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 102488161 від 03.11.2017р., тобто вже після укладення і виконання договору підряду № 19/16/4 від 19.12.2016р.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням зазначеного, ФГ Персей Агро , надаючи сільськогосподарські послуги з обробітку спірної земельної ділянки, діяв як підрядник за замовленням Прикарпатської ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, та не був фактичним користувачем такої ділянки.

Дотримуючись умов вказаного договору, позивач, як керівник ФГ Персей Агро , жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, що відображені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 377/0/92-18-ДК/549/АП/09/01/-18 від 30.05.2018р., так як всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який є чинним і виконання такого не заперечується сторонами.

З матеріалів справи не встановлено, а скаржником під час судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів недійсності вищевказаних договору підряду та додаткових угод до такого.

Будь-яких доказів обробітку спірної земельної ділянки ФГ Персей Агро поза межами виконання договору підряду № 19/16/4 від 19.12.2016р. суду не надано, тому факт самовільного зайняття земельної ділянки з боку позивача не знайшов свого підтвердження у рамках розгляду цієї адміністративної справи.

За таких обставин відповідач ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл., встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов`язань чи стягнень лише відносно фактичного землекористувача - Прикарпатської ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії щодо спірної земельної ділянки як замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання земельної ділянки до моменту проведення її реєстрації в листопаді 2017 року.

Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що державним інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правомірно не взято до уваги договір підряду через його нікчемність, оскільки відповідачем не доведено наявності підстав для визнання правочину недійсним, визначених ч.1 ст.215 ЦК України; зміст договору підряду відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків. Водночас, розглядуваний правочин не визнаний недійним в судовому порядку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. Семчука Р.М. в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018р. та розгляду адміністративного провадження за цим протоколом задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст.251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжує правових наслідків для позивача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій державного інспектора щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018р. та розгляду адміністративного провадження за цим протоколом охоплюються вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 377/0/92-18-ДК/0188По/08/01/-18 від 27.07.2018р., оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому не підлягають окремому розгляду.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , застосовується судами як джерело права, у справі Федорченко та Лозенко проти України зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

На підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи ту обставину, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем, як керівником ФГ Персей Агро , передбаченого ст.53-1 КУпАП правопорушення, не доведено дотримання вимог ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності у діях позивача, як керівника ФГ Персей Агро , події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, необхідності скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Стосовно решти доводів апелянта колегія суддів виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені апелянтом в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, цитуванні положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновків Європейського Суду з прав людини, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені частково.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки згідно ст.53-1 КУпАП України, а відтак заявлений позов є частково обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до часткового задоволення.

За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської обл. від 20.08.2019р. в адміністративній справі № 352/1696/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 11.12.2019р.