Рішення

від 03.12.2019 по справі 904/4136/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4136/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ФІРМА "СФЕРА-ГЛАСС" м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК ТРІЙКА" м. Дніпро

про стягнення заборгованості за Договором № 821 від 04.05.18р.

Представники:

від позивача: Фініченко Л.В

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ФІРМА "СФЕРА-ГЛАСС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК ТРІЙКА" про стягнення заборгованості у розмірі 32812,40 грн. що складається з 21 156,66 грн. - сума основного боргу, 4157,38 грн. - сума інфляційних нарахувань, 1162,33 грн. - сума 3% річних від простроченої суми заборгованості, 13386,12 грн.- сума пені та судовий збір 1921, 00 гр.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №821 від 04.05.2018 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.09.2019 залишено позовну заяву без руху та зобов`язано позивача зазначити ціну позову; надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати докази про направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (ТОВ "МПК ТРІЙКА"). У заяві від 01.10.2019р. позивач надав докази про усунення недоліків позовної заяви.

07.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 23.10.2019 об 11:00 год.

23.10.2019 Господарським судом Дніпропетровської області в засіданні оголошено перерву до 12.11.19р. о 14:30 год.

24.10.2019 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог та уточнення редакції прохальної частини позову від 16.09.2019 року.

12.11.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкладено розгляд справи на 03.12.2019 о 14:00 год.

03.12.2019 позивачем у судовому засіданні подано додаткові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи, в яких зазначив, що Специфікації №1 від 04.05.2018 року Постачальник та Покупець погодили асортимент, номенклатуру та ціну товару на суму 345999,00 грн., але звертаємо увагу суду, що в п.4.1 Розділу 4 Сума Договору, умови оплати та порядок розрахунку передбачено та сторонами погоджено, що загальна сума договору визначається сумою всіх видаткових накладних на поставку товару протягом дії цього Договору. Таким, чином загальна суму Договору складає 349 556,66 грн. відповідно до усіх накладних які були підписані Покупцем за отриманий товар. Щодо штрафних санкцій зазначив, що 23.10.2019 до початку розгляду справи Позивачем була надана заява про збільшення позовних вимог та долучено уточнений розрахунок заборгованості за Договором №821 від 04.05.2018 року від 22.10.2019 року. Заборгованість за видатковою накладною 701/1 від 25.07.2018 року за період з 26.07.2018 (наступний день після останньої поставки) по 17.05.2019 року заборгованість складала 37 599,40 гри., а за період з 17.05.2019 року по 16.09.2019 року (дата подання позову) складає 17 599,40 гри. По видатковій накладній №1119 від 25.07.2018 року по дату подання позову 16.09.2019 року складає 3 557,66 грн.

Згідно зі ст. 252 ГПК України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом 03.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МПК ТРІЙКА (далі по тексту - ТОВ МПК ТРІЙКА , Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА ФІРМА СФЕРА-ГЛАСС (далі по тексту ТОВ ВФ СФЕРА-ГЛАСС , Відповідач) укладено Договір поставки товару № 821 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов п.1.2 Договору ТОВ ВФ СФЕРА-ГЛАСС зобов`язалось відвантажити ТОВ МПК ТРІЙКА продукцію що передбачена Специфікацією №1 до Договору №821 від 04.05.2018 року, а саме: 10 мм скло б/ц оброблене, триплекс 2000*1500.

Так, п. 2.1 договору передбачено, що поставка товарів здійснюється уповноваженою особою Постачальника в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору відповідно до встановленої домовленості про поставку, специфікації, додаткових умов за попереднім замовленням Покупця.

П.п 2.5.4.п.2.5 Договору передбачено, що при поставці товару Постачальник зобов`язаний надати наступні документи накладну на товар, податкову накладну.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що зобов`язання Постачальника з поставки відповідної партії товару вважаються виконаними з моменту підписання Покупцем відповідної видаткової накладної.

В п. 4.3 Договору зазначено, що покупець здійснює озрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах 40% предоплати, 30 % на момент поставки 3 партії товару згідно спеціфікації. Залишок оплати Покупець сплачує на момент поставки останньої партії товару на склад постачальника. .

Відповідно до Специфікації №1 до Договору №821 від 04.05.2018 строк поставки товару : 1 партія - 23.05.2018, 2 партія - 28.05.2018, 3 партія - 01.06.2018, 4 партія - 06.06.2018.

Як встановлено матеріалами справи позивачем було поставлено товар на суму на суму 138 399,60 грн. відповідно до видаткової накладної №701 від 30.05.201 8 року.

Дана поставка була проведена на умовах Договору, а саме п.2.4 протягом 22 робочих днів від дати здійснення Покупцем попередньої оплати від 08.05.2018 року.

У подальшому згідно товарно-транспортної накладної №701/1 від 25.07.2018 була поставка на суму 207 599,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №72 від 21.06.2018 року на суму 170 000, грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №1119 від 25.07.2018 року на суму 3557,66 грн. взагалі не було сплачено суму боргу.

Несплаченою залишилася сума у розмірі 37 599,40 грн. та сума 3 557,66 грн. відповідно до вищевказаних накладних, тобто загальна сума боргу склала 41 156,66 грн.

У подальшому на виконання умов договору №821 від 04.05.2018 відповідач сплатив позивачу 20 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №167 від 17.05.2019 року.

Отже, сума заборговані склала 21 156,66 грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягненню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу .

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання зобов`язання). Боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4 , 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2014 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зазначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Як передбачено п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р ; цього листа вміщено в газеті "Бізнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур`єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з 4157,38 грн. - сума інфляційних нарахувань за період з 01.08.2018 по 01.09.2019, 1162,33 грн. - сума 3% річних від простроченої суми заборгованості у період з 25.07.2018 по 01.09.2019, 13 386,12 грн. - сума пені у період з 25.07.2018 по 01.09.2019.

Перевіривши розрахунки згідно системи Законодавство, господарський суд встановив, що вони здійснені правильно, у зв`язку з чим вони підлягають до стягнення.

Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129 , 233 , 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК ТРІЙКА" (49040, м. Дніпро, ж/м Тополя-1, буд.14, кв.158, код ЄДРПОУ: 40947009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ФІРМА "СФЕРА-ГЛАСС" (49000, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, 35-А, прим. 12, код ЄДРПОУ: 38300484) заборгованость у розмірі 39 862,49 грн., що складається з 21 156,66 грн. - сума основного боргу, 4157,38 грн. - сума інфляційних нарахувань, 1162,33 грн. - сума 3% річних від простроченої суми заборгованості, 13386,12 грн.- сума пені та 1921,00 грн- судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 12.12.2019

Суддя С.П. Панна