Рішення

від 11.12.2019 по справі 904/4947/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4947/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-фінансовий дім "Україна", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Ілющенко Валерії Русланівни, м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення основного боргу, пені, штрафу, 3% річних в загальній сумі 97 291,72 грн

Представники:

від позивача Кравець І.М. довіреність б/н від 29.09.2019 адвокат

від відповідача не з`явився

вільний слухач ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-фінансовий дім "Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ілющенко Валерії Русланівни (далі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 80 000,00 грн, пені в сумі 9 096,99 грн, штрафу в сумі 8 000,00 грн, 3% річних в сумі 194,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №1/6/18 оренди нерухомого майна від 01.03.2018 в частині внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.11.2019.

26.11.2019 в судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в засідання не з`явився, про причини неявки не сповістив.Ухвала про відкриття провадження у справі направлена за місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Ілющенко Валерії Русланівни ( АДРЕСА_1 ) поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором №4930010348619 згідно з реєстром №45 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленнями від 05.11.2019. Згідно з інформацією про відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта", 14.11.2019 відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №4930010348619 не вручене під час доставки: інші причини. Враховуючи викладене, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві 14.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019, відкладено розгляд справи на 11.12.2019.

11.12.2019 представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, відзив на позов не надала, про причини неявки не сповістила. Ухвали суду від 01.11.2019 та від 26.11.2019 були направлені відповідачу за адресою її місця проживання, зазначеною в позовній заяві і підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ( АДРЕСА_2 . 15).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на вищевикладене, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату і час проведення судового засідання і відсутність відомостей про причини неявки його представника, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, тому на підставі ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 11.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-фінансовий дім "УКРАЇНА" (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Ілющенко Валерією Русланівною (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1/6/18.

відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (в подальшому - оренда) нежитлове майно (далі - об`єкт оренди) - загальною площею 369,6 кв.м, (де 96,9 кв.м - 1-й поверх, а 272,7 кв.м - 2 поверх) розташовані за адресою: м. Павлоград, вул. Леніна, 91, на строк, який визначається далі в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, об`єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності.

Вартість об`єкту оренди, який передається в оренду, складає 2 372 832,00 грн. (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору встановлено, що об`єкт оренди передається орендарю для ведення господарської діяльності (диско-бар).

Згідно пункту 2.3. договору орендар отримує об`єкт оренди в тимчасове платне користування в строк, вказаний в цьому договору.

Передача орендодавцю об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами (додаток №1) (п. 2.4. Договору)

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата за користування об`єктом оренди сплачується орендарем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, або касу підприємства.

Орендна плата за користування об`єктом оренди складає - 22 000,00 грн в місяць без урахування витрат на забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами: водопостачання; користування системою каналізації; користування електроенергією, опалення та т.п. (п. 3.3. договору).

Додатковою угодою №1 від 01.03.2019 сторони виклали п. 3.2 Договору в новій редакції: "Орендна плата за користування об`єктом оренди складає з 01 березня 2019 року - 30 000,00 нпе, з 01 квітня 2019 року - 40 000,00 грн в місяць без урахування витрат на забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами: водопостачання; користування системою каналізації; користування електроенергією, опалення та т.п."

Відповідно до п. 3.5. договору перший орендний платіж нараховується за період з моменту вступу в силу цього договору по останнє число поточного місяця та вноситься орендарем в п`ятиденний строк після підписання акта приймання-передачі нежитлового приміщення.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата за неповний календарний місяць користування об`єктом оренди розраховується пропорційно кількості днів оренди у такому місяці. Орендна плата нараховується до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки по сплаті орендної плати (п. 6.1. договору).

Цей договір укладається на строк (строк оренди) з 01.03.2018 та до 28.02.2019 (п. 2.1. договору).

Додатковими угодами №1 від 01.03.2019 та №2 від 01.05.2019 строк дії договору було продовжено до 30.04.2019 та до 30.06.2019, відповідно.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором і надав відповідачу в оренду приміщення, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.03.2018 (арк.с.23).

01.07.2019 відповідач повернув позивачу з оренди приміщення, про що між сторонами було складено акт передання з оренди нежитлового приміщення від 01.07.2019 (арк.с. 24).

Того ж дня, 01.07.2019, між позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.07.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складала 80 000 грн. (арк.с. 25).

Відповідач умови договору в частині своєчасної оплати заборгованості за користування нерухомим майном у травні та червні 2019 року не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№1 від 09.08.2019, в якій просив сплатити заборгованість за договором №1/6/18 оренди нерухомого майна від 01.03.2018.

Відповідач на претензію вих.№1 від 09.08.2019 відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №1/6/18 оренди нерухомого майна від 01.03.2018 в частині внесення орендної плати та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 80000,00 грн, пеню в сумі 9 096,99 грн, штраф в сумі 8 000,00 грн, 3% річних в сумі 194,73грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору, строк дії договору, графік сплати орендних платежів, наявність заборгованості зі сплати орендних платежів, наявність прострочення зі сплати орендних платежів, наявність відповідальності за порушення строків оплати орендних платежів.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги, є: договір №1/6/18 оренди нерухомого майна від 01.03.2018; додаткові угоди №1 від 01.03.2019 та №2 від 01.05.2019 до договору; акт приймання в оренду нежитлового приміщення від 01.03.2018, акт передачі з оренди нежитлового приміщення від 01.07.2019, акт звірки взаємних розрахунків від 01.07.2019, претензія вих.№1 від 09.08.2019.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, на підставі наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем строків здійснення орендних платежів за договором за травень та червень 2019 року, а відповідачем не спростовано викладених у позові обставин, не надано доказів сплати заборгованості у заявленому до стягнення розмірі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 80 000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Відповідно частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статті 611 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди позивач здійснив розрахунок 3% річних, розмір яких за період з 11.05.2019 по 23.09.2019 склав 792,33 грн, в той же час, в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 194,73 грн. Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, перевірений судом та є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 194,73 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п. 9.2 Договору.

Відповідно до п. 9.2. договору, у випадку не внесення, несвоєчасного внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, яка нараховується на протязі всього строку прострочення, за прострочення більше десяти календарних днів додатково сплачує штраф в розмірі десяти відсотків від простроченої суми.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню в сумі 9 096,99 грн за загальний період прострочення з 11.05.2019 по 23.09.2019 та штраф в сумі 8 000,00 грн.

За перерахунком суду, розмір пені за заявлений позивачем період складає 9057,54 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок штрафу, наданий позивачем, перевірений судом та є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 8000 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-фінансовий дім "Україна" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 91, код ЄДРПОУ 35864900) задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ілющенко Валерії Русланівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-фінансовий дім "Україна" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Соборна, буд. 91, код ЄДРПОУ 35864900) основний борг в сумі 80 000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), пеню в сумі 9 057,54 грн (дев`ять тисяч п`ятдесят сім гривень 54 копійки), штраф в сумі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок), 3% річних в сумі 194,73 грн (сто дев`яносто чотири гривні 73 копійки), судовий збір в сумі 1920,22 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять гривень 22 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.12.2019

Суддя А.Є. Соловйова