Рішення

від 25.11.2019 по справі 916/2286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2286/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" (65014, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 7)

про стягнення 30 834,35 грн та виселення

за участю представників сторін:

від позивача: Курлович О.О. - довіреність № 01-36/20 від 10.09.2019р.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 17 126,25 грн, пеню у сумі 2 129,20 грн та неустойку у сумі 11 578,90 грн; виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 44,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 7, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень №19/5 від 22.09.2016р. в частині повної та своєчасно сплати орендної плати, а також не звільнення орендованого приміщення після припинення дії договору.

Враховуючи не звільнення відповідачем орендованого приміщення, позивачем, на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, також заявлено вимогу про стягнення неустойки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. відкрито провадження у справі №916/2286/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.09.2019р. о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 11.09.2019р., у зв`язку з неявкою відповідача, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.10.2019р. о 12 год. 30 хв., про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

Враховуючи, що строк підготовчого провадження у справі №916/228619 спливає 15.10.2019р., у судовому засіданні 09.10.2019 р., суд оголосив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 09.10.2019р. судом закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на 28.10.2019р. о 14 год. 45 хв.

У судовому засіданні 28.10.2019р. судом було оголошено перерву до 13.11.2019р. об 11 год. 45 хв., про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 13.11.2019р. судом оголошено перерву до 25.11.2019р. о 14год. 20 хв., про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2019р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з ЄДР (а.с.35-41), у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що надіслані судом ухвали були повернуті від відповідача з відміткою поштової установи "інші причини", "за закінченням строку зберігання" та "вибув" (а.с.43-46, 53-60, 67-70, 77-80 ), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, 22.09.2016р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 19/5 (а.с.12-14), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 44,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 7.

Відповідно до п.2.1. договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

За орендоване приміщення Орендар зобов`язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 966 грн. 24 коп. (без урахування ПДВ та індексу інфляції).Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (п.2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

Відповідно до п. 2.4. договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством (п.2.5. договору).

У відповідності до п.4.1. договору приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно під розміщення майстерні, що здійснює побутове обслуговування населення.

Термін дії договору сторонами погоджено з 23.09.2016р. по 22.09.2017р. (п.1.3. договору).

14.11.2017р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" було підписано додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №19/5 від 22.09.2016р. (а.с.14), за умовами якого сторони вирішили продовжити термін дії договору до 14 листопада 2019р.

Також сторонами було викладено п.2.2. договору в новій редакції: "за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 14 Листопада 2017р. в розмірі 1 158,52 грн" (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Згідно з вимогами ч. 1, ч.5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів оренди, а майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, як вказує позивач, починаючи з 01.04.2018р., відповідач систематично не сплачував орендну плату, у зв`язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" рахується заборгованість за період з 01.04.2018р. по 12.03.2019р. у сумі 17 126,25 грн

Враховуючи несплату відповідачем орендних платежів понад три місяці поспіль Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" було направлено повідомлення від 11.02.2019р. (а.с.22-23), в якому зазначено про відмову від договору оренди, необхідність сплати заборгованості з орендної плати та повернення орендованого майна у 15-ти денний строк з моменту отримання відповідного повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24), надіслане позивачем повідомлення №01-13/524 було отримано адресатом 12.03.2019р.

Оцінюючи правомірність відмови позивача від договору оренди, суд вказує наступне.

Так, п.5.3. договору сторонами погоджено, що у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкта оренди. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Погодження умови такого змісту узгоджується з положеннями чинного законодавства, оскільки згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору є одним з правових наслідків порушення зобов`язання.

За загальним правилом, встановленим у ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Право орендодавця на односторонню відмову від зобов`язання внаслідок не внесення орендарем плати за користування річчю протягом трьох місяців поспіль закріплено в ст. 782 ЦК України.

Між тим чинним законодавством не передбачено можливості автоматичного припинення дії договору внаслідок невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, натомість ч. 2 ст. 782 ЦК України передбачає, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи, що факт несплати відповідачем орендної плати протягом часу, що перевищує встановлений законодавством трьохмісячний термін, встановлено судом та відповідачем в порядку ст.ст. 74, 76 ГПК України не спростовано, суд доходить висновку про обґрунтованість вчинення позивачем дій, направлених на відмову від договору.

При цьому, враховуючи, що відповідачем лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про відмову від договору було отримано, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням, суд доходить висновку про розірвання договору оренди з 12.03.2019р.

З урахуванням вищевикладених висновків суду щодо правомірності направлення позивачем вимоги про відмову від договору та розірвання останнього з 12.03.2019р., суд зазначає про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати за період дії договору, починаючи з 01.08.2018р. та по 12.03.2019р. включно.

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати у сумі 17 126,25 грн., розрахунок якої судом перевірено, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 2129,20 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди нежилого приміщення, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочку виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Суд, перевіривши розрахунок пені у розмірі 2129,20 грн (а.с.21), вважає його вірним та обґрунтованим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги щодо виселення відповідача із орендованого приміщення суд вказує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п.4.7. договору, яким встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-дешшй термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Водночас, як вказує позивач, відповідачем станом на момент подачі позовної заяви та наразі орендоване приміщення за актом приймання-передачі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради передано не було.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" приміщень підвалу, загальною площею 44,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 7, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення неустойки за період з 13.03.2019р. по 30.06.2019р. у сумі 11 578,90 грн, суд вказує, що у відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічні положення містяться також у п. 4.10. договору, відповідно до якого у випадку припинення дії цього Договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Суд вказує, що частина 2 ст. 785 ЦК України передбачає особливий вид майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який не виконує обов`язку повернення речі, неустойки.

При цьому, суд також зауважує, що важливим при здійсненні оцінки правомірності з`явлення вимог про стягнення неустойки та початку нарахування такої неустойки, є також врахування умов договору щодо строку, встановленого для повернення орендованого майна.

Враховуючи, що матеріалами справи достеменно підтверджено, що, в порушення п.4.7. договору та ст.785 ЦК України, Орендар протягом 15 днів після розірвання договору не повернув об`єкт оренди, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення неустойки.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру такої неустойки, суд зазначає про неправомірне включення позивачем до розрахунку 15-ти денний термін, встановлений для повернення орендованого майна, у зв`язку з чим судом зроблено власний розрахунок суми неустойки за період з 28.03.2019р. по 30.06.2019р., яка склала 10 051,12 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягають частковому задоволенню у сумі 10 051,12 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" (65014, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 13889162) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1. код ЄДРПОУ 26302595) 17 126 /сімнадцять тисяч сто двадцять шість/ грн 25 коп. орендної плати, 2 129 /дві тисячі сто двадцять дев`ять/ грн 20 коп. пені, 10 051 /десять тисяч п`ятдесят одна/ грн 12 коп. неустойки, 3 746 /три тисячі сімсот сорок шість/ грн 82 коп. судового збору.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Сервіс Центр" (65014, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 13889162) з нежитлових приміщеннь підвалу, загальною площею 44,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 7 .

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 грудня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська