Рішення

від 10.12.2019 по справі 914/1974/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 Справа № 914/1974/19

м. Львів

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пром-Інжиніринг» , с. Давидів

про стягнення 17 891, 00 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі М. Банзулі

Представники:

Від позивача: Хром`як У.В.

Від відповідача: не з`явився

Хід розгляду спору:

Позовну заяву подано Товариством з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пром-Інжиніринг» про стягнення 17 891, 00 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 19.11.2019.

19.11.2019 розгляд справи відкладено на 10.12.2019, про що відповідача повідомлено ухвалою про виклик в порядку ст.121 ГПК України.

В судове засідання 10.12.2019 представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору. Через службу діловодства господарського суду 06.12.2019 подав клопотання про долучення довідки ТзДВ «Львівська автобаза №1» про наявність заборгованості відповідача в розмірі 17 891, 00 грн. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з яким надсилалась ухвала від 19.11.2019, з відміткою про вручення її адресату 23.11.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак не забезпечив явки представника в судове засідання та не повідомив причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом виконаних ним токарних робіт на замовлення відповідача, між сторонами було підписано акти виконаних робіт від 17.09.2018 № ЛА-01953 на суму 7 000, 00 грн. та від 17.09.2018 № ЛА-01861 на суму 30 891, 00 грн. Як стверджує позивач, рахунки на оплату виконаних робіт були вручені відповідачу в момент підписання актів виконаних робіт.

Внаслідок часткової оплати відповідачем наданих послуг останній заборгував позивачу 17 891, 00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів повної оплати заборгованості суду не представив.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

На підставі усної домовленості між ТзДВ «Львівська автобаза №1» (позивач) та ТзОВ «НВП «Пром-Інжиніринг» (відповідач), позивачем були виконані токарні роботи на загальну суму 37 891, 00 грн., які були прийняті відповідачем без зауважень щодо якості чи вартості виконаних робіт, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт від 17.09.2018 № ЛА-01953 на суму 7 000, 00 грн. та від 17.09.2018 № ЛА-01861 на суму 30 891, 00 грн.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи рахунків на оплату вищевказаних робіт, така оплата мала бути проведена відповідачем протягом п`яти банківських днів.

Відповідач за виконані позивачем роботи оплатив частково в розмірі 20 000, 00 грн., згідно платіжного доручення від 17.09.2018 № 799 (копія якого міститься в матеріалах справи), в результаті чого заборгував позивачу 17 891, 00 грн. Вказаний розмір заборгованості підтверджується довідкою ТзДВ «Львівська автобаза №1» від 05.12.2019 вих. № 320, долученою позивачем до матеріалів справи.

З метою захисту свого права на отримання плати за виконані роботи, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 17 891, 00 грн.

Оцінка суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов»язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано передбаченого законом обов`язку щодо оплати виконаних на його користь робіт, чим було порушено право позивача на одержання коштів.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 17 891, 00 грн. доведена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з останнього на користь позивача. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пром-Інжиніринг» (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Галицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 40506171) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» (79035, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 127, код ЄДРПОУ 01268489) 17 891, 00 грн. - заборгованості та 1921, 00 грн. - судового збору.

Рішення виготовлено 12.12.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України .

Суддя Мороз Н.В.