Рішення

від 28.11.2019 по справі 278/2387/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2387/19

Провадження №2/278/1230/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с.з. - Талавєр Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із виплати заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача.

11 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО (далі - ТОВ ЛЄС НІК І КО ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.

Позов обґрунтовував тим, що наказом №5-к від 01 серпня 2018 року він був прийнятий на посаду верстатника у ТОВ ЛЄС НІК І КО . У листопаді 2018 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати в сумі 7839,41 гривня.

Під час новорічних свят 2019 року роботодавець попередив позивача про те, що підприємство буде змінювати своє місцезнаходження та переїжджати у нове орендоване приміщення. Починаючи з січня 2019 року позивач намагався потрапити на своє робоче місце, про те приміщення в якому останній працював було зачинено.

На підставі наказу №11-к від 31 січня 2019 року позивача звільнено з посади. Про існування вищевказаного наказу позивач дізнався 02 серпня 2019 року під час чергової зустрічі з інспектором Житомирського РВ філії ДУ Центр пробації . Копії даного наказу позивач не отримував ні особисто, ні через поштову кореспонденцію. Позивач вважає наказ керівника ТОВ ЛЄС НІК І КО про його звільнення незаконним, так як не писав заяви про звільнення, просить поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 20018 року по 31 січня 2019 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2019 року провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.22-23).

Доводи учасників справи.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився. У відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за юридичною адресою товариства.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.280 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши надані письмові докази приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом №5-к ТОВ ЛЄС НІК І КО від 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду верстатника (а.с.11 зв.).

На підставі наказу №11-к від 31 січня 2019 року позивача звільнено із займаної подади згідно ст.38 КЗпПУ за власним бажанням (а.с.11 зв.).

Оцінка суду.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За приписами статті 51 КЗпП України встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємств, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року з послідуючими змінами Про практику розгляду судами трудових спорів по справах про звільнення за ст.38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.

Матеріали справи не містять доказів стосовно сповіщення ОСОБА_1 щодо зміни місця розташування підприємства та написання заяви про звільнення за власним бажанням.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним звільнення позивача на підставі наказу №11-к від 31 січня 2019 року за власним бажанням.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено з посади верстатника ТОВ ЛЄС НІК І КО , суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому товаристві, з якого він був протиправно звільнений.

Стосовно вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Пункт 32 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , визначено, що оскільки згідно зі ст.235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. Відповідно до абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати , середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяця роботи, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата.

Вимушений прогул позивача становить 207 днів з 01 лютого 2019 року по 28 листопада 2019 року.

Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ від 02 серпня 2018 року розмір заробітної плати у січні 2019 року становить 4173 гривні без урахування відповідних зборів та платежів.

Розмір відрахувань із заробітної плати становить - 19,5 % податків та зборів та 20% стягнення (за вироком суду).

Суд стягує середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33432,73 гривень з урахування відповідних зборів та платежів:

- лютий 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- березень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- квітень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- травень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- червень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- липень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- серпень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- вересень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- жовтень 2019 року - 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%));

- листопада 2019 року (з 1 по 28 листопада)- 3359 гривень 27 копійок (4173-813,73 (18%+1,5%)).

Згідно ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Стаття 116 КЗпП України зазначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість по заробітній платі перед позивачем за період з 01 листопада 2018 по 31 січня 2019 року в сумі 9759 гривень 27 копійок, що підтверджено розрахунком суми середнього заробітку, а отже дана позовна вимога позивача підлягає до задоволення.

При винесенні рішення, суд керується ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, щодо розгляду судом справ в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, а позивач був звільнений від сплати судового збору, тому суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 38, 235 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати , постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів , суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати наказ №11-к від 31 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади верстатника товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО згідно ст.38 КЗпПУ за власним бажанням.

Поновити ОСОБА_1 на посаді верстатника товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО (код ЄДРПОУ 42011423) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 33432 гривні 73 копійки з урахування відповідних зборів та обов`язкових платежів в період з 01 лютого 2019 року по 28 листопада 2019 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО (код ЄДРПОУ 42011423) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2018 по 31 січня 2019 року в сумі 9759 гривень 27 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЛЄС НІК І КО (код ЄДРПОУ 42011423) на користь держави судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3359 (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) гривень 27 копійок з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Зубчук