Рішення

від 11.12.2019 по справі 320/4383/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.12.2019

Справа № 320/4383/19

Провадження 2/320/2569/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В .,

за участі секретаря - Арифової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Алексеєнка Віталія Петровича, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н ОВ И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Алексеєнко В.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 доводяться доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Внаслідок його смерті відкрилась спадщина, до складу якої війшла частина житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 12,3754га. Після смерті ОСОБА_5 в термін, встановлений законодавством, до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , довідавшись про звернення ОСОБА_2 до нотаріуса, звернулись лише 21.01.2019р., тобто поза межами шестимісячного строку, при цьому ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь ОСОБА_3 . Але, враховуючи, що заяви про відмову від прийняття спадщини подані після 6 місяців, вони не створюють юридичних наслідків. 29.03.2019р. позивачці ОСОБА_1 від ОСОБА_3 стало відоме, що при житті, а саме 16.09.2010р., ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів спірну земельну ділянку ОСОБА_3 та склав ще один заповіт, що не суперечить попередньому, яким заповів ОСОБА_1 належну йому частку спірного домоволодіння та грошові кошти по всім належним йому рахункам в ТВБВ №10007/0323 філії ЗОВ Ощадбанку . Коли відкрилась спадщина і при подачі заяви про відмову від спадщини, позивачці не було відоме про існування заповіту, виданого на її ім`я, а відповідачка ОСОБА_3 приховала ту обставину, що батько висловив свою волю щодо розподілу належного йому майна. Якщо позивачці вчасно було б відоме про існування цього заповіту, вона зробила б всі належні дії щодо вчасного прийняття спадщини та належного його оформлення. Ця обставина суттєво змінює ставлення позивачки ОСОБА_1 до батьківської спадщини, але вона пропустила строк на його прийняття, а спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надають згоду на подачу позивачкою ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини поза строками на її подачу. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

09 серпня 2019 року ухвалою суду відкрито загальне провадження у даній справі.

18 вересня 2019 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тимцясь Р.А. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Тимцясь Р.А. не визнають позов, оскільки вимоги позивача є такими, що не відповідають як нормам процесуального, так і нормам матеріального права України. Крім того, до позовної заяви позивачка ОСОБА_1 не додає та не посилається на жодний доказ, який є законною підставою для задоволення її вимог. Позивачка достовірно знала про смерть батька та була присутня на його похованні. Про існування земельних ділянок та будинку, які належали за життя ОСОБА_5 , позивачка теж знала. ОСОБА_1 мала достатньо часу для прийняття спадщини, а необізнаність про існування заповіту - не є законною підставою для визнання причини пропуску строку для прийняття спадщини поважною.

27 вересня 2019 року проведено підготовче судове засідання по справі та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явились.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алексеенко В.П. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, на їх задоволені наполягає.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тимцясь Р.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та відсутності відповідачки, з позовними вимогами не згодні в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Каталіна В.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та відсутності відповідачки, позовні вимоги визнають в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Від відповідачки ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 серпня 1972 року, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.с.10/.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, серії НОМЕР_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер /а.с.9/.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 12,3754га., кадастровий номер 2320387000:05:003:0007, з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована на території Чорноземненської сільської ради, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, копією технічного паспорта, копією Державного акту на право приватної власності на землю ЯГ №697048 від 22.10.2007р. та копією витягу з ДЗК /а.с.11-14/.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Чорноземненської сільської ради та зареєстрованого в реєстрі за №19 від 01.07.2013 року ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 належну йому частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та грошові кошти по всім належним йому рахункам в ТВБВ №10007/0323 філії ЗОВ Ощадбанку /а.с.15/.

Як вбачається з роз`яснень приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Малярчук Н.М. №72/02-14 від 16.04.2019 р., після смерті ОСОБА_5 в термін встановлений ст.1270 ЦК України, 19.11.2018 року до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , 21.01.2019 року з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч.3 ст.1268 ЦК України), 21.01.2019 року з заявами про відмову на прийняття спадщини звернулась ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , але, враховуючи, що заяви про відмову від прийняття спадщини подані після шості місяців, вони не створюють юридичних наслідків /а.с.16-17/.

Крім того, згідно роз`яснень, приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Малярчук Н.М. №264/02-14 від 20.11.2019 р., 11 листопада 2019 року нотаріусом був отриманий лист від дочки померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міститься заява з бажанням прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5 . Однак, законних підстав для прийняття заяви нотаріус не встановив та рекомендував вирішити питання щодо спадкування в судовому порядку /а.с.75/.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 УК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року по справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що позивачка не звернулась своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини колегія суддів враховує прецедентну практику Європейського Суду з прав людини.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно роз`яснень, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно наявних матеріалів справи, позивач не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, т.я. була необізнана про наявність заповіту.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що на час відкриття спадщина і при подачі заяви про відмову від спадщини, позивачці ОСОБА_1 не було відомо про існування заповіту складеного на її користь. Позивачка дізналася про існування заповіту поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, а такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, суд вважає, що позивачка пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, а тому йому необхідно визначити додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 200, 206, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1261 , 1269 , 1272 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Алексеєнка Віталія Петровича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити :

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (і.н. НОМЕР_3 ) додатковий строк в 1 \один\ місяць для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна