Рішення

від 03.12.2019 по справі 592/2809/16-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/2809/16-ц

Провадження №2/592/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Корольової Г.Ю.

за участю секретаря Панасовської В.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (фактично проживає: АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя без розірвання шлюбу, який був уточнений. Свій позов мотивує тим, що 23 вересня 2006 року між ними був зареєстрований шлюб і вони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2006 року разом проживали в будинку АДРЕСА_2 і у 2008 році відповідач набув право власності на частину, а саме 27/100 частини вказаного будинку відповідно до договору довічного утримання від 25.04.2004 року, а 73/100 - іншій особі. 30.01.2006 року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми відповідачеві виділено присадибну земельну ділянку загальною площею 112 кв.м, кадастровий номер 5910136600:18:007:0037 для користування за адресою АДРЕСА_3 . У період з 2006 по 2008 р.р. від спільних коштів побудували на вказаній земельній ділянці, до будинку АДРЕСА_2 прибудову загальною площею приблизно 170 кв.м. Спільно з відповідачем придбавали будівельні матеріали, оплачували витрати на будівництво. Позивачці як кошти на закупівлю будівельних матеріалів, а також будівельні матеріали надавали батьки, які приймали і участь у будівництві прибудови. Стосунки з відповідачем останнім часом погіршилися і вона вимушена переїхати до іншого місця проживання. Оформленням всіх дозвільних документів займався відповідач і пізніше стало відомо, що будинок є самочинним будівництвом, оскільки відповідач не оформлював жодних документів на початок будівництва та жодних документів щодо права власності. Просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва прибудови, яка складається з бутового фундаменту, цегляної стіни, даху по АДРЕСА_2 , приблизно площею 170 кв.м. Крім того, просить визнати за нею право на Ѕ часткину транспортного засобу Chevrolet Niva , 2006 року випуску, об`єм двигуна 1690 см куб., який був придбаний у 2015 році орієнтовно за 150000 грн. та зареєстровано за відповідачем.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2016 року провадження в даній справі було відкрито.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 квітня 2016 року призначено до судового розгляду.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2016 року призначена судова будівельно-технічна експертиза.

У пункті 9 Перехідних Положень розділу ХШ ЦПК України 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав викладених у ньому, просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, погоджуються на право власності позивачки на Ѕ частину будівельних матеріалів на будівництво прибудови, але не враховуючи фундамент, оскільки він його побудував ще до реєстрації шлюбу і не погоджується визнання за позивачкою право власності на Ѕ частину транспортного засобу, оскільки на день пред`явлення позовних вимог на його ім`я жодного транспортного засобу не зареєстровано. Стосовно транспортних засобів, які були придбані під час шлюбу, пояснює наступне: 02.03.2014 року отримав у подарунок від батька 37 000 грн. з дозволу матері, які ними були отримані від продажу автомобіля ВАЗ -21099, 2005 року випуску і вже за подаровані гроші придбав автомобіль ВАЗ-217030, 2008 року випуску за 33 600 грн. через аукціон і був його особистою власністю. У листопаді 2014 року вирішив його продати і 18.11.2014 року продав за 85 000 грн. і через аукціон придбав автомобіль КІА MAGTNTIS, 2004 року випуску за 80 000 грн і 08.05.2015 року продав даний автомобіль та придбав автомобіль Chevrolet Niva , 2006 року випуску.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. ст. 11, 76-81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах, встановлених цим Кодексом, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами на підставі належності та допустимості доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування і обставин справи, які за законом мають право бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 23 вересня 2006 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 і прізвище позивачка змінила на ОСОБА_7 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя ОСОБА_8 син ОСОБА_9 (а.с.11).

Відповідно до договору довічного утримання від 25 червня 2004 року ОСОБА_10 передала у власність ОСОБА_3 належні їй 27/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних господарських та побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2 і розташовані на земельній ділянці Сумської міської ради (а.с.24-25).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 січня 2006 року визначений порядок користування земельною ділянкою домоволодіння по АДРЕСА_2 Суми між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (а.с.26-28).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка за реєстраційним номером 5910136600:18:007:0037 площею 0,0268 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_3 є комунальною власністю, а житловий будинок часткою 27/100 належить ОСОБА_3 з 02.07.2004 року за договором довічного утримання (а.с.30-33).

Частиною 1 ст. 60 Сімейного кодексу (далі - СК ) України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що у 2005 році продав Завгородньому цеглу та перевозив автомобілем у кількості 15 тис. до м. Суми і в цей час він не був одружений та надавав автомобіль КАМАЗ для перевозки блоків і за все розраховувася ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 також у судовому засіданні підтвердив, що автомобілем КАМАЗ перевозив десь у 2006 році блоки на фундамент ОСОБА_3 за проханням ОСОБА_12 до будинку, де проживав ОСОБА_3 і він же розраховувася за них.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що батьком був куплений автомобіль ВАЗ-99, а за довереністю керував ОСОБА_3 Фундамент для будинку робився до весілля, а прибудову будували разом з жінкою.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що у червні-липні місяцях 2006 року допомогав ОСОБА_3 укладати фундамент для будинку по АДРЕСА_2 . КАМАЗом привозили блоки, копали траншеї, заливали бітон та надавав підсобні роботи.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що ОСОБА_17 на початку червня 2006 року просив допомогти будувати фундамент у м. Суми, а також зводити дах і за роботу розраховувся саме він.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що його дочка спочатку проживала з відповідачем у цивільному шлюбі і у бабушки спочатку була невелика хатинка і тому почали будувати новий будинок. Побудували фундамент, частка дерева у відповідача була, 20 000 грн. дали на опалення. У ОСОБА_3 спочатку був автомобіль ВАЗ, а потім Chevrolet Niva.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що приймав участь в будівництві, де проживав ОСОБА_7 та Альона й копали каналізацію, вбирали коріння каштанів. В 2006 році ОСОБА_17 домовлявся і розраховувався.

Встановлено, що за час шлюбу сторони здійснювали будівництво нового будинку, про що підтвердили і свідки у судовому засіданні.

Представниками сторін не заперечувався той факт, що спірне майно - будівельні матеріали були придбані сторонами під час шлюбних відносин, тому належить їм на праві спільної сумісної власності.

У Цивільному кодексі України, крім понять нерухомість , нерухоме майно , об`єкт нерухомого майна (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: об`єкт незавершеного будівництва (стаття 331) , об`єкт будівництва (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Однак, до цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів.

Водночас, враховуючи, що об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

При вирішенні питання про поділ об`єктів незавершеного будівництва має безпосереднє значення ступінь готовності такого об`єкта, а саме:

-наявність лише будівельних матеріалів, з яких планується будівництво;

-будинок вже частково збудований, але не завершений;

-будинок завершений, але не прийнятий в експлуатацію або/та право власності не зареєстроване;

У зв`язку з чим, обов`язковим в даному випадку є проведення будівельно-технічної експертизи, за допомогою якої можна визначити ступінь готовності об`єкта будівництва станом на час розгляду справи, можливість визначення окремих частини, що підлягають виділу і технічну можливість доведення будівництва до завершення після виділу указаної частини.

З урахуванням висновків такої експертизи, суд може за позовом одного з подружжя здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534 та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-388цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає визнати за позивачем право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі будівництва майстерні по ремонту автотранспорту за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказаний об`єкт є незакінченим будівництвом, не прийнятий до експлуатації та не зареєстрований, як новостворене майно.

Як звернув увагу Верховний суд у постанові від 25.04.2018 р. (справа № 344/1770/14-ц), способи та порядок поділу майна, яке є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначаються ст.71 СК України і сутність такого поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі. Під час поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст.71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч.2 ст.364 ЦК України.)

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1455/1456 від 03.04.2017 року вартість матеріалів і конструкцій визначена 525 514 грн., але за клопотанням представника відповідача була проведена додаткова судова будівельна-технічна експертиза з визначенням вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, які будуть одержані у разі знесення самовільно побудованої двоповерхової житлової прибудови літ. А-11 з прибудовами літ. а3 та літ. а5 , які межують з цією прибудовою по АДРЕСА_2 , відповідно даних висновку судової будівельно-технічної експертизи №1455/1456 від 03.04.2017 року, яка складає 205 253 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про поділ майна подружжя шляхом визнання за кожним зі сторін права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва житлового будинку, розташованого на земельній ділянці в АДРЕСА_2 .

Що стосується вимог позивачки визнання права власності Ѕ частини автомобіля Chevrolet Niva , 2006 року випуску, який на час звернення ОСОБА_1 з даною вимогою не є власником даного автомобіля, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.04.2016 року належить ОСОБА_19 , а тому позовні вимогу у цієї частині задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід частково стягнути судовий збір у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 141 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70 СК України, ст.ст.331ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, визначених за висновком експерта за результатами проведення додаткової судової будевільно-технічної експертизи №486 в табл. 2 дослідницької частини висновку експерта, що складає 102626,50 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (інд. код НОМЕР_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.Ю. Корольова