Ухвала

від 12.12.2019 по справі 757/64520/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64520/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 у кримінальному № 62019100000000944 від 23.07.2019 р. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

10.12.2019 р. до суду надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 у кримінальному № 62019100000000944 від 23.07.2019 р. про арешт майна.

Згідно ч. 4ст.107КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

12.12.2019 р. сторона кримінального провадження подала заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

За правилами ч. 2ст.172КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1ст. 172 КПК Українипередбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ст.26КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, зважаючи на означені положення закону, та, враховуючи принцип диспозитивності, визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність нез`явившихся осіб, та, вивчивши клопотання і докази, якими воно обґрунтовується, дійшов наступних висновків.

Встарновлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000944 від 23.07.2019 р. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 388 КК України.Досудовим слідством встановлено, що службові особи Київської міської державної адміністрації за попередньою змовою з Народним депутатом України та службовими особами приватного сектору господарювання вчинили дії, спрямовані на заволодіння майном територіальної громади міста Києва нежитловим будинком, розміщеним за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б', загальною площею 1419,3 кв.м.

Так, 28.12.2005 р. на підставі Рішення Київської міської ради від 24.06.2004 р. №322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти», яким нежитловий будинок по АДРЕСА_1 ', загальною площею 1419,3 кв.м включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти, між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал» укладено інвестиційний договір № 5 про реконструкцію та будівництво нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34 літ. Б, Б' в місті Києві, відповідно до пп. 1.1 предметом договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції та будівництва нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 34 Б, Б' на умовах, визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 18.10.2005 р. № 8 та цим Договором.

Втім наявна інформація, що Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради у позаконкурентний спосіб без відома та згоди ТОВ «Капітал», всупереч умовам діючого інвестиційного договору, об`єкт реконструкції передано в оренду ТОВ«Альтернатива», договір № 1435 від 19.12.2013 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до Рішення Київської міської ради №420/9908 від 23.10.2013 «Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва». Відповідно до пп. 1.1 означеного договору оренди орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 23.10.2013 р. № 420/9908 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходить за адресою: м. Київ, вул.Богдана Хмельницького, 34 Б, Б', для розміщення бібліотеки, музею. Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим 17.09.2013 р. висновком про вартість майна станом на 31.08.2013 р. становить 15570600,00 грн.

30.12.2016 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ «Альтернатива», а також Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» укладено договір №1435-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 19.12.2013 р. № 1435). Відповідно до пп. 1.1 договору оренди, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 06.12.2016 р. № 33 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходить за адресою: м. Київ, вул.Богдана Хмельницького, 34 Б, Б' , для розміщення бібліотеки, музею. Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим 23.11.2016 р. висновком про вартість майна станом на 31.10.2016 р. становить 34859700 ,00 грн.

Втім наявна інформація про те, що підприємством ТОВ «Альтернатива» у порушення укладених угод у вказаному будинку не створено бібліотеку чи музей, а означені приміщення використовуються для цілей готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 .

Встанговлено, що в подальшому на пленарному засіданні Київської міської ради включене питання розгляду проекту рішення «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації».

Рішенням Київської міської ради від 14.05.2019 р. № 532/7188 затверджено перелік об`єктів комунального майна територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, до якого включено нежитловий будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 '.

Між тим відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Реалізуючи свій злочинний намір, вказані вище особи забезпечили видання наказу № 27/1-ПР від 03.06.2019 р. «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації», яким створено аукціонну комісію для продажу на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації нежитлового будинку (літ.Б,Б'), загальною площею 1419,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 05.07.2019 р. на засіданні аукціонної комісії визначено умови продажу вищевказаного об`єкту нерухомості на електронному аукціоні, про що складено відповідний протокол, який затверджено наказом Департаменту комунальної власності міста Києва №38/3-ПР від 08.07.2019 р.

Так, відповідно до відомостей офіційного сайту «prozorro.sale» (https://prozorro.sale/ssp_information/UA-LR-SSP-2019-07-08-000007-2) міститься наступна інформація: дата та час проведення аукціону: 30 липня 2019 року, аукціон проводиться відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно із Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 432. Покупець об`єкта малої приватизації має відповідати вимогам, передбаченим ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Стартова ціна об`єкта для кожного із способів продажу: продаж на аукціоні 26655348,00 грн. (без ПДВ); продаж на аукціоні із зниженням стартової ціни 13327674,00 грн. (без ПДВ); продаж на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій 13327674,00 грн. (без ПДВ).

Переможцем аукціону, що відбувся 30.07.2019 р., на купівлю будинку за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 34 літ.Б,Б' відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті «prozorro.sale», визначено підприємство ТОВ «ВІТ-Плюс» (код ЄДРПОУ 32856677), кінцевим бенефіціарним власником вказаного підприємства є ОСОБА_4 , який в той же час є молодшим братом Київського міського голови ОСОБА_5 . Таким чином, службові особи Київської міської державної адміністрації за попередньою змовою з невстановленими особами вчинили дії, спрямовані на заволодіння майном територіальної громади міста Києва.

26.07.2019 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/39413/19-к накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - нежитловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 ', заборонено будь-яким чином відчужувати вищезазначене нерухоме майно. Ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2019 р. означену ухвалу залишено без змін, а апеляційні скарги представника Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ТОВ«Альтернатива», - без задоволення. 27.07.2019 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва винесено у справі № 757/59498/19-к скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2019 р. № 757/39413/19-к, скасовані заборони відчуження зазначеного нерухомого майна, однак на теперішній час під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 р. у справі № 757/44097/19-к призначено будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, така експертиза досі триває. Окрім цього у 2020 році Північним офісом Держаудитслужби в раках матеріалів кримінального провадження № 62019100000000944 від 23.07.2019 р. заплановано проведення дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Київжитлоспецексплуатація».

За таких обставин у разі ненакладення арешту на нерухоме майно, яким є: нежитловий будинок, розміщений за адресою: місто Київ, вул. Богдана Хмельницького, 34, літ Б, Б', загальною площею 1419,3 кв.м, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості проводити необхідні процесуальні дії, що унеможливить проведення повного та об`єктивного досудового розслідування.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на майно, в тому числі шляхом заборони вчинення реєстраційних дій.

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Також санкцією ч. 5ст. 191 КК Українипередбачена конфіскація майна, одержаного злочинним шляхом.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так,26.07.2019р.нерухоме майно-нежитловий будинок,розміщений заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею1419,3кв.м,що направі комунальноївласності належитьтериторіальній громадіміста Києвав особіКиївської міськоїради (кодЄДРПОУ 22883141), постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_8 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні .

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено. Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нежитловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1419,3кв.м, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141).

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1