Рішення

від 10.12.2019 по справі 600/916/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/916/17

Справа № 2/600/95/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, у якому просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 )та ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належав житловий будинок з належними до нього будівлями - колишній колгоспний двір, який складався із 2 (двох) членів, головою якого був ОСОБА_4 .. За життя баба позивача ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла позивачу. ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, однак єдиним спадкоємцем за законом після його смерті є син останього ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 батько позивача ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом прийняв спадщину, оскільки успадкував право власності на земельну частку (пай) та на грошові вклади, при цьому, не встиг оформити право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який заповіту не складав.

Зазначає, що звернулася до державного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 25.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання (а.с.80).

08.11.2018 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.93).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.132).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однакчерез канцелярію суду подав відзив на позов , у якому вказав, що Вівсянська сільська рада Козівського району Тернопільської області визнає позовні вимоги позивача та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.131).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого був ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 13.11.1991 року (а.с.5).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №3 станом на 15.04.1991 року від 05.12.2019 року, виданої Вівсянською сільською радою Козівського району Тернопільської області, колгоспний двір складався з двох членів: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.129).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , то кожному із них фактично належить 1/2 частина колгоспного двору.

Згідно із копій свідоцтв про смерть: серії НОМЕР_1 , виданого 03.11.2000 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданого 26.10.2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17, 78).

Згідно з довідки Козівського РБТІ від 24.11.2017 року №111 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . При цьому, кожному із зазначених осіб належить по Ѕ частини (а.с.46).

10.02.2015 року ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, згідно якого належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті заповіла позивачу (а.с.128).

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав.

Як вбачається із матеріалів справи, батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 28.12.2007 року (а.с.16), а відтак ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 ..

ОСОБА_3 після смерті батька, як спадкоємець за законом прийняв спадщину, оскільки успадкував право власності на земельну частку (пай) та на грошові вклади, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.63), при цьому, не встиг оформити право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06.08.2014 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21).

За життя ОСОБА_3 заповіту не склав.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (яка змінила своє прізвище із ОСОБА_6 на ОСОБА_7 у зв`язку із реєстрацією шлюбу 12.03.1994 року) серії НОМЕР_5 , виданого повторно 05.07.2007 року,батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.66).

03.08.2017 року державний нотаріус Першої тернопільської державної нотаріальної контори Нечай Л.С. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно з якою повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтв про право на спадщину на майно колгоспного двору видати не може, оскільки відповідно до ст. 47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства і за таких обставин потрібно звертатися до суду за оформленням своїх спадкових прав (а.с.100-102).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом та законом, відмов від прийняття спадщин не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2081,00 грн. залишити за останньою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12-13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ; паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області 01.10.2004 року.

Відповідач - Вівсянська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с.Вівся, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04392592.

Суддя О.Б.Гриновець