Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.12.2019 Справа №607/4396/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Сливка Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,
представника позивача - адвоката Братівника Ігоря Васильовича,
представника відповідача - адвоката Федірко Володимира Степановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Шатекс-Тер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Шатекс-Тер (далі ТзОВ Шатекс-Тер ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 27 серпня 2018 року між ним та відповідачем укладено договір згідно з яким він придбав диван вартістю 22 000 грн., що було еквівалентно 800 доларів США. До закінчення 14-денного терміну, він виявив недолік товару, який полягав у тому, що на його бильці розійшлася нитка по шву і з`явилась дірка. У зв`язку з цим, 10 вересня 2018 року, він висунув відповідачу вимогу про повернення коштів за товар неналежної якості. Окрім цього, того ж дня, дружина позивача оформила заявку щодо виявлених недоліків придбаного товару та підписала з відповідачем акт прийому-передачі пошкодженого бильця. 10 жовтня 2018 року відповідач повідомив його, тобто позивача, про те, що виробник поміняв пошкоджений елемент та його можна отримати у меблевому салоні по АДРЕСА_1. 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 повторно подав до відповідача заяву про повернення коштів, оскільки заміна деталі не виправила ті недоліки, які були виявлені в придбаному дивані. У подальшому, а саме 23 січня 2019 року, позивач та відповідач склали акт огляду вказаного дивана згідно з яким виявлено ряд інших недоліків, а саме: внизу кутка вирвана дерев`яна ніжка; на двох хромованих ніжках (довжиною 20 см) виявлено корозію і відсутні всі заглушки; на двох хромованих ніжках (довжиною 25 см) відсутні по одній заглушці. Також, при встановленні бильця дивану виявилось, що воно відрізняється від основного виробу. Зважаючи на те, що відповідач не повернув позивачу кошти за неякісний товар та не сплатив пені, останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права, яке вважає за необхідне захистити шляхом розірвання договору купівлі-продажу вказаного дивана та повернення коштів. Також, внаслідок такого порушення йому було заподіяно моральну шкоду в сумі 40 000 грн., а також відповідачу слід сплатити пеню за період з 26 вересня 2018 року по 15 лютого 2019 року в розмірі 31 460 грн., котра виникла внаслідок порушення прав позивача, визначених пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів .
ТзОВ Шатекс-Тер подало відзив (а.с. 25-27) у якому зазначає, що позовні вимоги заперечує та у їх задоволенні просить відмовити. Стверджує, що на момент придбання товару у нього не було жодних недоліків. Недолік, котрий виник після транспортування дивану за місцем проживання позивача, представник відповідача вважає механічним пошкодження, а тому таким, що на підлягає гарантійному обслуговуванню. Незважаючи на це, відповідач таки погодився ліквідувати недолік, шляхом його надсилання фабриці-виробнику. 01 жовтня 2018 року ТзОВ Шатекс-Тер повідомило позивача про те, що недолік усунуто, однак він не вжив заходів щодо узгодження часу установки заміненої деталі, внаслідок чого ця операція не могла бути здійснена. Усі інші пошкодження, котрі були виявлені у січні 2019 року, мають механічних характер, не пов`язані з недоліками товару та не підлягають гарантійному ремонту.Твердження про моральну шкоду є безпідставними. Необґрунтованими представник відповідача вважає і вимоги про стягнення пені, оскільки вимог про усунення недоліків позивач не висував, а вимагав повернути кошти.
Представник позивача в судовому засіданні вказані вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. За даних обставин розгляд справи слід здійснити за відсутності представника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській областіна підставі пункту 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Заслухавши пояснення учасників, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
27 серпня 2018 року ОСОБА_1 та представник ТОВ Шатекс-Тер підписали індивідуальне замовлення меблів згідно якого позивачем було придбано кутовий диван PRAGA-AKROS (далі також може вживатись як Диван) за акційною ціною 22 000 грн. і здійснено його самовивіз. (а.с. 5)
10 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій вказав, що ним було виявлено недолік товару і вимагав повернути йому кошти. (а.с. 19)
Цього ж дня було складено акт огляду за участі представників покупця ОСОБА_2 та продавця - ОСОБА_3 , відповідно до якого було виявлено розірвану тканину по шві на бильці Дивана. (а.с. 31)
Окрім цього, 10 вересня 2018 року ОСОБА_4 склала рекламацію на адресу фабрики-виробника Дивану у якій вказала на недолік товару у вигляді тріщини на бильці і вимагала повернути кошти. (а.с. 6)
18 вересня 2018 року листом № 11 відповідач повідомив позивача про те, що польська фабрика-виробник Дивана (Akros Meble) поміняє пошкоджений елемент протягом п`ятнадцяти днів. (а.с. 8)
28 жовтня 2018 року позивач отримав від відповідача лист № 12, датований 01 жовтня 2018 року, у якому останній повідомляв, що пошкоджене бильце замінене і знаходиться в меблевому салоні по вул. Чумацька, 1 б. Також просив повідомити термін монтажу. (а.с. 9)
У відповідь на даний лист, 06 листопада 2018 року, позивач надіслав відповідачу звернення, датоване 05 листопада 2018 року, у якому наполягав на поверненні коштів за Диван. Також зазначав про можливість обміну вказаного товару на інший - належної якості. (а.с. 10)
Окрім листа № 12 від 01 жовтня 2018 року, відповідач повторно повідомляв про проведений ремонт бильця Дивана про що свідчить копія листа № 14 від 18 жовтня 2018 року. (а.с. 28)
Заміна пошкодженого елемента мала місце 23 січня 2019 року про що між ТзОВ Шатекс-Тер та ОСОБА_1 складено відповідний акт виконаних робіт. У нижній частині цього акту, після підпису представника ТзОВ Шатекс-Тер міститься допис наступного змісту: Бильце привезене відрізняється відтінком, тому що наново перешито . (а.с. 15)
Також, 23 січня 2019 року представник ТзОВ Шатекс-Тер та позивач склали акт огляду кутка Praga в результаті якого виявлено: внизу кутка вирвана дерев`яна ніжка; на двох ніжках (довжиною 20 см) виявлено корозію і відсутні всі заглушки; на двох хромованих ніжках (довжиною 25 см) відсутні по одній заглушці. (а.с. 14)
Позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській областістосовно недоліків Дивана.
За результатами розгляду таких звернень уповноваженими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській областібуло складено припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживача № 54 від 17 грудня 2018 року та постанова про адміністративне правопорушення № 24 від 22 грудня 2018 року. (а.с. 84, 85)
Обидва цих документи були скасовані судами.
Припис був визнаний протиправним та скасований постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (справа № 857/9947/19), якою скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі № 500/1274/19.
Постанова була скасована Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 05 червня 2019 року (справа № 607/7957/19), котра залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (справа № 857/6542/19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 січня 2019 року. (а.с. 16)
Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, суд керується наступними нормами права та прийшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 ст. 81 ЦПК України)
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтями 77, 78, 79 та 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. (частина 1 ст. 656 ЦК України)
Згідно вказаних норм права та відповідно до індивідуального замовлення меблів, 27 серпня 2018 року між сторонами було укладено письмовий договір купівлі-продажу товару - акційного Praca-Akros за 22 000 грн.
Згідно з частиною 1 ст. 673 ЦК України, а також частинами 1, 5 статті 6 Закону України Про захист прав споживачів від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (далі Закон України № 1023-ХІІ), продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. Виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Частинами 1, 2 та 5 ст. 7 Закону України № 1023-ХІІ, встановлено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. Гарантійні зобов`язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов`язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України № 1023-ХІІ, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно з пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1023-ХІІ, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Таким чином законом визначено, що право споживача вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), в споживача виникає виключно у випадку наявності істотних недоліків такої продукції, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), тобто таких, які роблять неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виникли з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділені хоча б однією з нижченаведених ознак: а) вони взагалі не можуть бути усунені; б) їх усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) вони роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Усі звернення позивача до відповідача з моменту виявлення недоліків Дивана стосувались виключно повернення коштів, до яких у подальшому додалась вимога про заміну товару на аналогічний.
Однак, у той момент, коли ОСОБА_1 вперше виявив недолік Дивана у вигляді тріщини тканини на бильці, у нього були відсутні підстави вважати такий недолік істотним, оскільки він не включав комплексу ознак, визначених пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1023-ХІІ.
З огляду на це, вимоги позивача, викладені у листі та рекламації від 10 вересня 2018 року про повернення коштів у зв`язку з недоліком Дивана, не ґрунтувались на нормах закону, а тому до уваги судом братись не можуть.
Лист ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року не містив самостійних вимог, а був лише нагадуванням про невиконання попереднього звернення, тобто за вересень 2018 року.
Водночас, вимог про усунення недоліків Дивана позивач не висував.
Поведінку ТзОВ Шатекс-Тер щодо ремонту Дивана не слід оцінювати як виконання вимоги про безоплатне усунення недоліків товару.
Обставини, зазначені у попередніх двох абзацах, доказуванню не підлягають, відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки встановлені Восьмим апеляційним адміністративним судом при розгляд адміністративної справи № 500/1274/19 (постанова від 05 листопада 2019 року).
Відсутність зазначеної вимоги позбавляє можливості стверджувати про те, що строки усунення недоліків відповідачем були більш тривалі ніж чотирнадцять календарних днів, що, в свою чергу, могло б говорити про недоліки Дивана як істотні.
Щодо акта від 23 січня 2019 року, то суд зазначає, що після його підписання позивач не звертався до відповідача з жодними заявами чи скаргами. Не вимагав ні ремонту Дивана, ні його заміни, ні повернення коштів.
Недоліки описані у вказаному акті слід розглядати як такі, що не мають безпосереднього зв`язку з тими, котрі були виявлені 10 вересня 2018 року, а тому потребують окремої процедури розгляду відповідачем, котра повинна бути ініційована позивачем.
Така обставина дає можливість встановити осіб з вини яких товар втратив якість, адже ними можуть бути як продавець (виконавець, виробник) та і сам споживач.
У цьому контексті слід зазначити, що абзацом 2 ч. 4 ст. 17 Закону України № 1023-ХІІ визначено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Недоведеність твердження позивача про наявність істотних недоліків Дивана позбавляє його можливості вимагати розірвання договору купівлі-продажу цього товару та повернення сплаченої грошової суми.
Як наслідок, безпідставними є його вимоги про стягнення пені та моральної шкоди.
З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено своїх позовних вимоги, що і є підставою для відмови у їх задоволенні.
Судові витрати, понесені позивачем слід залишити за ним, відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Шатекс-Тер , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення виготовлено 12 грудня 2019 року.
Реквізити сторін:
- ОСОБА_1 - зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
-товариство з обмеженою відповідальністю Шатекс-Тер - місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Поліська, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33866398;
-Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області - місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 20, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40310895.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86295079 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Сливка Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні