Рішення

від 28.11.2019 по справі 200/11542/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа№200/11542/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Карпенко А.В.,

за участю:

представника відповідача - Яковлєвої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС У Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 8 серпня 2019 року № Ю-603-25 в частині суми 300 711,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 8 серпня 2019 року винесено вимогу № Ю-603-25 про сплату Тельманівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якою структурний підрозділ позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску, яка виникла станом на 31 липня 2019 року, у розмірі 10 657 771,08 грн. Зазначена сума включає у себе суми, раніше включені відповідачем у попередні вимоги, а саме - у вимоги: № Ю-603-25 від 17 лютого 2017 року, Ю-603-25 від 2 серпня 2018 року, Ю-603-25 від 5 листопада 2018 року, Ю-603-25 від 4 грудня 2018 року, Ю-603-25 від 3 січня 2019 року, Ю-603-25 від 4 лютого 2019 року, № Ю-603-25 від 4 березня 2019 року, Ю-603-25 від 2 квітня 2019 року, Ю-603-25 від 10 травня 2019 року, Ю-603-25 від 4 червня 2019 року, Ю-603-25 від 2 липня 2019 року, які були оскаржені в судовому порядку та за якими винесені рішення суду на користь позивача.

Вважає, що відповідач не мав права повторно включати у вимогу № Ю-603-25 від 8 серпня 2019 року суми, які оскаржені у судовому порядку, та при винесенні спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки платники єдиного внеску, визначені ст. 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с. 4-6).

У відзиві на адміністративний позов відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та в даних правовідносинах повинен сплачувати його у повному обсязі.

Оскільки станом на 31 липня 2019 за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, контролюючим органом було сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-603-25 від 8 серпня 2019 року на суму 10 657 771,08 грн.

Зауважує, що згідно з пунктами 3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21 квітня 2016 року № 609/28739) у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 1 о робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату; яка формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Наполягає, що спірна вимога є цілком правомірною.

Також у відзиві зазначено, що зміни, внесені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 2 вересня 2014 року до розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 8 липня 2010 року згідно п. 28 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIIІ від 24 грудня 2015 року, втратили чинність, а, отже, позивач зобов`язаний виконувати обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску (а.с. 28-32).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 жовтня 2019 року (а.с. 1).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20 листопада 2019 року (а.с. 125).

20 листопада 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 28 листопада 2019 року.

Представник позивача у судове засідання 28 листопада 2019 року не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання підприємство повідомлялось судом належним чином, про причини не явки представника позивача у судове засідання суд не повідомлено.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Представник відповідача не заперечувала проти проведення судового розгляду за відсутності представника позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.

28 листопада 2019 року під час судового розгляду представник відповідача підтримала заперечення на позов, викладені у відзиві на позов, та просила суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (КП Компанія Вода Донбасу ), код ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: 87547, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 177А, є юридичною особою, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 134-136, https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Тельманівське виробниче управління Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , код ЄДРПОУ 39710003, місцезнаходження: 85700, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, буд. 97) є структурним підрозділом позивача без статусу юридичної особи, знаходиться на обліку в (а.с. 11-12).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, є суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи,

5 листопада 2014 року позивач подав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що визначені ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с. 16).

18 листопада 2014 року у відповідь на заяву Комунального підприємства Вода Донбасу Центральним офісом з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного управління Міндоходів Міністерства доходів і зборів України повідомлено, що підставою звільнення від сплати єдиного соціального внеску є заява платника такого внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Зазначено, що згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 р зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (а.с. 17).

В матеріалах справи міститься Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України № 1735 від 25 листопада 2019 року за вих. № 5270/05-4 про засвідчення КП Компанія Вода Донбасу настання з 10 червня 2014 року обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів, отримано із засвідченням обставин непереборної сили. В сертифікаті зазначено, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 18).

Аналогічний сертифікат (висновок) № 1736 отримано Комунальним підприємством Компанія Вода Донбасу за вих. № 5270/05-4 від 25 листопада 2014 року (а.с. 19).

8 серпня 2019 року податковим органом було сформовано вимогу про сплату Тельманівським виробничим управлінням Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ю-603-25 станом на 31 липня 2019 року на загальну суму 10 657 771,08 грн, у т.ч. недоїмка - 8 721 257,90 грн, штраф - 422 354,94 грн, пеня - 1 514 138,24 грн, яка скерована на адресу Тельманівського виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та отримана останнім 11 вересня 2019 року (а.с. 4, 7).

За поясненням відповідача зазначена вимога сформована відповідно до відомостей, які містяться в інтегрованій картці платника податків, відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Інструкції № 499 від 20 квітня 2015 року Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування регулюється, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953.

Суд відхиляє доводи позивача щодо неправомірності не направлення на його адресу акту документальної перевірки, направлення якого передбачено п. 3 розділу VI Інструкції № 499, так як таке направлення передбачено у випадку проведення такої перевірки та за результатом якої відбувається донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів (абз. 2 зазначеного пункту).

Як встановлено під час розгляду справи, до зазначеної вимоги увійшли суми, раніше включені у попередні вимоги: від 17 лютого 2017 року, від 2 серпня 2018 року, від 5 листопада 2018 року, від 4 грудня 2018 року, від 3 січня 2019 року, від 4 лютого 2019 року, № від 4 березня 2019 року, від 2 квітня 2019 року, від 10 травня 2019 року, від 4 червня 2019 року, від 2 липня 2019 року, при цьому правомірність вимог № Ю-603-25 була предметом розгляду і адміністративних справах № 805/2170/17-а, 0540/7441/18-а, 200/3896/19-а, 200/6860/19-а, 200/5143/19-а, 200/6569/19-а, 200/5900/19-а, 200/5912/19-а, 200/7211/19-а, 200/7964/19-а, 200/9298/19-а за результатом розгляду яких зазначені вимоги були визнані неправомірними та скасовані (а.с. 4-6).

Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року по справі № 200/9298/19-а розглянуто спір щодо вимоги відповідача від 2 липня 2019 року № Ю-603-25 про сплату заборгованості з єдиного внеску станом на 30 червня 2019 року на суму 10 357 059,81 грн (оскаржувалась в частині суми 206 914,98 грн за період з 1 по 30 червня 2019 року) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85026029).

Згідно виписки з інтегрованої картки платника податків оскаржувана позивачем в межах даної справи сума 300 711,27 грн є сумою недоїмки за липень 2019 року (а.с. 118).

Будучи не згодним із прийняттям відповідачем спірної вимоги, зокрема в частині недоїмки за липень 2019 року, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, у розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивач є платником єдиного внеску.

Згідно п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI строк.

На виконання вказаних вище норм закону відповідачем сформовано спірну вимогу, в якій Головне Управління ДФС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штраф та пеню.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення п. 9-3 (у наступному - п. 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № К/9901/2959/18 (805/2492/15-а), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування дана норма є діючою.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VІI (далі - Закон № 1669-VІI) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Умовою завершення антитерористичної операції є прийняття Президентом України відповідного Указу про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Станом на час розгляду даної справи такий указ не прийнятий.

Суд зазначає, що місто Волноваха та смт. Тельманове Донецької області, на території яких зареєстровано та здійснює свою діяльність Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та розташоване Волновасько-Мангушське управління Головного управління ДФС у Донецькій області (орган, на обліку в якому перебуває Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу ), відносяться до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, позивач (його відокремлений підрозділ), знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Крім цього суд зазначає, що спірна вимога сформована відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення.

Згідно абз. 2 ч. 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями ч. 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № К/9901/188/17 (812/505/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.

Так, Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях (додається, для службового користування).

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил. Операцію Об`єднаних сил на даний час не припинено.

Як вже зазначалось вище, ст. 1 Закону № 1669-VІI визначено, що датою закінчення антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України .

Станом на час розгляду даної справи Указ Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи (квитанції № 1613 від 20 вересня 2019 року) при зверненні до суду із даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 510,67 грн (а.с. 3).

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір в сумі 4 510,67 грн, сплачений позивачем за подання даного позову, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 205, 242-246, 257-258, 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (код ЄДРПОУ 39710003, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А) в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату Тельманівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу боргу (недоїмки) № Ю-603-25 від 8 серпня 2019 року в частині суми недоїмки за липень 2019 року в розмірі 300 711,27 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (код ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 4 510 (чотири тисячі п`ятсот десять) грн 67 коп.

Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні в присутності представника відповідача.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений 9 грудня 2019 року.

Суддя Н.П. Волгіна