Рішення

від 12.12.2019 по справі 240/11650/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11650/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." податкову заборгованість в сумі 114 352,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." наявна заборгованість у розмірі 114 353,46 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв`язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов`язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

Вказана ухвала направлялась відповідачу та отримана 20 листопада 2019 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Приватне підприємство "КАНПОЛ І К." (код ЄДРПОУ 34460384) перебуває на обліку в Житомирському управлінні Головного управління ДФС у Житомирській області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 62 337,13 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 49 977,60 грн та надходження від видатків забруднюючих речовин та атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 2 037,73 грн. (а.с. 8-9).

У зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звернулось до суду щодо стягнення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків в примусовому порядку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Що стосується стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 62 337,13 грн, серед яких: 42 605,91 грн - основний платіж, 19 615,99 грн - фінансова санкція та 115,23 грн - пеня, суд зазначає наступне.

Статтею 203 Податкового кодексу України, визначено порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, згідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

На підставі акту перевірки №3845/06-30-12-01-27 від 30.06.2017 встановлено порушення пп.54.3.3 п.54.3, п. 54.1 ст.54, п.57.1, 57.3 ст.57 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 2 649,16 грн - штрафна санкція, про що свідчить податкове повідомлення - рішення №0029191201 від 28.08.2017 (а.с.15).

В подальшому, на підставі акту перевірки №3845/06-30-12-01-27 від 30.06.2017 встановлено порушення п.54.1 ст.54, п.57.1, 57.3 ст.57 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 2 432,00 грн штрафна санкція та винесено податкове повідомлення - рішення №0029211201 від 28.08.2017 (а.с.16).

Відповідачем подані податкові декларацію з податку на додану вартість в яких, самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 11 496,00 грн на підставі декларації від 17.10.2017 та в сумі 17 770,00 грн на підставі декларації від 13.12.2017, які не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дані зобов`язання мають статус податкового боргу.

Так, на підставі акту перевірки №1545/06-30-51-12 від 12.12.2017 встановлено порушення п.54.1, 54.3 ст.54, п.57.1, 57.3 ст.57 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 3 449,79 грн штрафна санкція, про що свідчить податкове повідомлення - рішення №0005975112 від 22.01.2018 (а.с.19).

На підставі акту перевірки №1545/06-30-51-12 від 12.12.2017 встановлено порушення п.54.1, 54.3 ст.54, п.57.1, 57.3 ст.57 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 3 445,49 грн (штрафна санкція), у зв`язку з чим винесено податкове повідомлення - рішення №0005965112 від 22.01.2018 (а.с.20).

В подальшому, на підставі акту перевірки №388/06-30-51-12 від 14.11.2017 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та нараховано грошове зобов`язання на суму 7 592,26 грн. - штрафна санкція та видано податкове повідомлення - рішення №0031715112 від 27.12.2017 (а.с.21).

Також, на підставі акту перевірки №8128/06-30-51-12 від 04.10.2018 встановлено порушення п.54.1, 54.3 ст.54, п.57.1, 57.3 ст.57 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 47,29 грн (штрафна санкція) та винесено податкове повідомлення - рішення №0031715112 від 27.12.2017 (а.с.21).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункті 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних зі днем такого узгодження.

Крім того, статтею 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг в сумі 19 615,99 грн вважається узгодженим.

Що стосується стягнення з відповідача податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 49 977,60 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Кодексу, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та самостійно від 16.02.2017 визначено грошове зобов`язання в сумі 49 977,60 грн (а.с.24).

Однак, визначене зобов`язання Приватним підприємством "КАНПОЛ І К." не сплачено в строки, визначені законодавством, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Щодо стягнення з відповідача надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, суд зазначає слідуюче.

На підставі акту перевірки №2023/06-30-12-03-15 від 04.09.2018 встановлено порушення п.250.2 ст.250, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Кодексу та нараховано грошове зобов`язання на суму 2 040,00 грн. (залишок 2 037,73 грн.) - штрафна санкція, про що свідчить податкове повідомлення-рішення №0017061203 від 10.10.2018 (а.с.25).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, а тому грошове зобов`язання в сумі 2 037,73 грн вважається узгодженим.

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головним управлінням ДФС у Житомирській області на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу "Ю" №6250-17 від 06 червня 2017 року (а.с. 26).

Проте, вказане поштове відправлення повернулось до контролюючого органу з позначкою "за терміном зберігання" (а.с.26).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням викладеного, податкова вимога "Ю" №6250-17 від 06 червня 2017 року вважається врученою відповідачу у належний спосіб.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Суд зазначає, що Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с. 8-9), згідно з яким заборгованість відповідача складає 114 352,46 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на виконання вимог статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." податкового боргу у розмірі 114 352,46 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків у примусовому судовому порядку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, а також враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) до Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." (провул. 3-й Київський, 6, кв. 1, м. Житомир, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34460384) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "КАНПОЛ І К." (провул. 3-й Київський, 6, кв. 1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 34460384) на користь Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) податкову заборгованість в сумі 114 352 (сто чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят дві) грн 46 коп. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 12 грудня 2019 року.

Суддя Л.А.Шуляк