Рішення

від 11.12.2019 по справі 260/1520/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1520/19 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання довідки протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) та Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10а), яким просила суд: "1. Видану Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області довідку-відповідь про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_1 ЄО № 10225 від 27.05.2019 р. визнати неправомірною, та такою що не відповідає дійсності; 2. Зобов`язати начальника Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області поновити розгляд мого звернення зареєстрованого в ЄО під № 10225 від 17.05.2019р. для повторного і об`єктивного розгляду скарги на підставі всіх викладених мною фактів і документів, та довести порушення норм трудового законодавства по відношенню до мене з боку КП "Стадіон "Авангард"; 3. Зобов`язати Головне управлінню Національної поліції в Закарпатській області проконтролювати хід повторного розгляду мого звернення, як вищестоящому органу, в структуру якого входить підрозділ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області; 4. Стягнути з відповідача Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати на мою користь у розмірі 768 грн.40 коп .".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та а відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику (повідомлення) учасників справи. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Позивач вказує, що наказом № 28-к від 23 жовтня 2018 року була прийнята на посаду головного бухгалтера Комунального підприємства "Стадіон "Авангард" (код ЄДРПОУ 30104399), про що було повідомлено Головне управління ДФС у Закарпатській області в електронній формі. На вказаній посаді позивач, відпрацювала два тижні, тобто з 23 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року, після чого директор ОСОБА_2 повідомив позивача, що на посаду головного бухгалтера вирішив прийняти іншу особу, однак наказу про звільнення позивача, а також розрахунок по заробітній платі згідно статті 116 КЗпП України директором Комунального підприємства "Стадіон "Авангард" не було здійснено. У зв`язку з чим позивач звернулася з заявою до Прокуратури м. Ужгород в порядку нагляду та захисту своїх прав, яку в подальшому було скеровано начальнику Ужгородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області для розгляду та перевірки щодо можливого порушення трудового законодавства. Оскільки у встановлений законом строк позивача не було повідомлено про результати перевірки, то 26 липня 2019 року позивач повторно звернулась до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області з заявою про надання інформації про результати перевірки. 20 серпня 2019 року позивачем було отримано лист № 9755/100/25/1-19 про результати перевірки у вигляді довідки ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року, в якій жодного факту приведеного позивачем у заяві не було перевірено, оскільки слідчий опитав лише новопризначеного директора ОСОБА_3 , який тоді не працював і про сам факт роботи позивача на посаді головного бухгалтера стадіону не міг знати, або не був інформований. У зв`язку з чим, непрофесійне розслідування справи поліцією позбавляє позивача можливості довести своє право на оплату праці, закріплене у Конституції України.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що громадянку ОСОБА_1 згідно виданого Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області листа № 10225/106/25/1-2019 від 17 червня 2019 року було повідомлено про результати розгляду звернення з приводу порушення трудового законодавства директором КП "Стадіон Авангард". Дане звернення позивача зареєстровано в журналі ЄО Ужгородського ВП 17 травня 2019 року № 10225 та проведено перевірку згідно вимог Закону України "Про звернення громадян". Враховуючи те, що в ході перевірки не встановлено достатніх доказів, які б вказали на наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого Кримінальним кодексом України, а тому звернення позивача розглядалось згідно Закону України "Про звернення громадян", про результат розгляду звернення повідомлено ОСОБА_1 .. Згідно позовних вимог позивач не оскаржує дії (рішення) суб`єкта владних повноважень, оскільки довідки про результати розгляду гр. ОСОБА_1 ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року це комплекс відомостей (інформації), яка не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Відповідач зазначає, що позивач в своїх позовних вимогах оскаржує наявну інформацію (відомості), що містяться в Єдиному обліку, що не тягне за собою жодних правових наслідків та не є публічно-правовими спором. Тому, оскарження відомостей довідки про результати розгляду гр. ОСОБА_1 ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року та зобов`язання поновити розгляд звернення зареєстрованого в ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року для повторного і об`єктивного розгляду є безпідставним оскільки зазначені відомості несуть інформаційний характер та не містять жодних правових наслідків. Разом з тим, позивач ставлячи позовні вимоги до відповідача, що у випадку задоволення позову може виникнути в майбутньому порушення її прав, та зобов`язати відповідача проконтролювати хід повторного розгляду звернення є необґрунтованим та не передбачений процесуальним правом згідно КАС України. Згідно норм КАС України здійснюється захист уже порушених прав особи (тобто між сторонами вже виник публічно-правовими спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому або зобов`язання вчинити якісь дії в майбутньому.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Ужгородської місцевої прокуратури щодо захисту її трудових прав. Зокрема, у вказаній заяві зазначила, що директором КП "Стадіон "Авангард" ОСОБА_2 не виплатив їй заробітну плату (не проведено з нею розрахунок за відпрацьовані два тижні з 24 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року. Позивач у зазначає, що хоче щоб КП "Стадіон "Авангард" згідно норм трудового законодавства розрахувався з нею по заробітній платі з окладу головного бухгалтера за період з 24 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року, а також щоб виплатив компенсацію за несвоєчасний розрахунок при звільненні по день остаточного розрахунку, згідно із статтями 116 та 117 КЗпП України. І як результат свого звернення до Ужгородської місцевої прокуратури позивач просила перевірити факти, які вона виклала у заяві та звернутися до суду із заявою про захист її інтересів у відповідності до КЗпП України. Також позивача вказала, що із відповідною заявою зверталася й до начальника Управління Держпраці у Закарпатській області (а.с.а.с. 30, 31).

Вказану заяву листом Ужгородської місцевої прокуратури від 11 травня 2019 року № 01-100/84-19/3932 вих. 19 було направлено начальнику Ужгородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції лист із заявою було отримано 17 травня 2019 року (а.с.а.с. 32, 62).

Листом керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 11 травня 2019 року № 01-100/84-19/3921 вих. 19 було повідомлено ОСОБА_1 про результати розгляду її звернення (а.с. 33).

Зокрема керівник Ужгородської місцевої прокуратури повідомив, що Ужгородською місцевою прокуратурою розглянуто звернення щодо порушення Комунальним підприємством "Стадіон "Авангард" трудового законодавства. Відповідно до статті 232 Кодексу законів про працю України безпосередньо в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників пре поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору. Зазначив, що згідно зі статтею 19 ЦПК України до компетенції судів відносяться справи цивільного судочинства щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових правовідносин. Інформував, що Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року ухвалено Закон України "Про прокуратуру", згідно з яким органи прокуратури позбавлено функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, в тому числі здійснення нагляду за додержанням законодавства щодо дотримання трудових прав громадян та така функція виконується прокуратурою виключно у формі представництва, у випадках визначених цим Законом. У ході розгляду звернення підстав для представництва інтересів позивача у суді не встановлено. Також позивачеві було роз`яснено, що остання вправі звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а для отримання належної правової допомоги щодо оформлення процесуальних документів та з інших супутніх питань управі звернутись до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги, який знаходиться в м. Ужгороді по Загорській, 51.

Таким чином, з аналізу вказаного листа, судом резюмується, що Ужгородською місцевою прокуратурою звернення позивача до Ужгородської місцевої прокуратури від 06 травня 2019 року було розглянуто та позивачеві направлено відповідну відповідь.

Відповідно до листа Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 17 червня 2019 року № 10225/106/25/1-2019 позивача було повідомлено про результати її звернення з приводу порушення трудового законодавства директором КП "Стадіон Авангард", зареєстровано в журналі Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області 17 травня 2019 року № 10225 та проведено перевірку згідно вимог Закону України "Про звернення громадян". В ході розгляду звернення та із зібраних матеріалів перевірки не встановлено достатніх даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого кримінальним кодексом України, а тому 27 травня 2019 року перевірку за зверненням припинено, а матеріали перевірки скеровано до секретаріату Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області. Одночасно було повідомлено позивача, що для захисту порушених прав позивач має право звернутися до суду, а у разі незгоди з прийнятим рішенням може оскаржити його в порядку статей 16, 17 Закону України "Про звернення громадян" (а.с. 73).

26 липня 2019 року позивач звернулась до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області з заявою про надання інформації про результати перевірки за її зверненням від 06 травня 2019 року (а.с. 34).

Листом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 20 серпня 2019 року № 9755/100/25/1-19 позивача було повідомлено про результати розгляду звернення та надіслано копію довідки про результат проведення перевірки ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року (а.с. 35, 14).

За результатами перевірки відповідачем було складено довідку про результат проведення перевірки ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року, відповідно до якої в ході перевірки не встановлено достатніх доказів, які б вказали на наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого Кримінальним кодексом України (а.с. 14).

Не погоджуючись із складеною довідкою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача щодо визнання протиправною довідки про результат проведення перевірки ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року, зобов`язання відповідача поновити розгляд звернення позивача та проконтролювати хід повторного розгляду звернення, суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 100 від 08 лютого 2019 року затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі по тексту - Порядок № 100).

Порядок № 100 регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України"

Єдиний облік - прийняття та реєстрація органами (підрозділами) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.

Згідно пункту 3 розділ III Порядку № 100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ITC ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вище наведене, Єдиний облік Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - це Реєстр (електронний облік) всіх заяв і повідомлень про інші події, що надійшли до чергової служби Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 зареєстровано в журналі ЄО Ужгородського ВП 17 травня 2019 року № 10225 та проведено перевірку згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" (а.с. 61).

Відповідно до статі 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За правилами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Термін розгляду звернень громадян визначено статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до зазначеної норми права звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Згідно статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також в обов`язковому порядку у відповідні строки повідомити громадянина про наслідки розгляду його заяви.

Таким чином, судом встановлено, що скеровану заяву позивача від 06 травня 2019 року Ужгородським відділом поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області було отримано та зареєстровано в журналі ЄО Ужгородського ВП 17 травня 2019 року за № 10225 та проведено перевірку згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" (а.с. 62).

За результатами перевірки відповідачем було складено довідку про результат проведення перевірки ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року, відповідно до якої в ході перевірки не встановлено достатніх доказів, які б вказали на наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого Кримінальним кодексом України (а.с. 14).

Разом з тим, як випливає з позовної заяви, позивач суб`єктивно не погоджується із інформацією, що зазначена у довідці.

Однак, суд вважає, що незгода позивача з результатом розгляду його звернення, а також надання відповіді, оформленої не у спосіб, що бажав позивач, не може бути підставою для визнання протиправною довідки про результат проведення перевірки та зобов`язання відповідача поновити розгляд звернення позивача .

Таким чином, незгода зі змістом відповіді не може свідчити про порушення з боку суб`єкта владних повноважень вимог Закону України "Про звернення громадян".

Законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду звернень громадян, зокрема тих, що адресовані та надходять до органів Національної поліції, яка передбачає надання вичерпної до обґрунтованої відповіді на кожне з питань, поставлених у зверненні та націлена на реалізацію інформаційної потреби особи, що звертається, і вимагає, щоб вона була почута.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем, відповідно до наданих повноважень, розглянуто всі питання, порушені у зверненні позивача та надано обґрунтовану відповідь.

Крім того, судом зазначається, що позивач звертався до Ужгородської місцевої прокуратури з метою звернення в інтересах позивача до суду для захисту її трудових прав (а.с. 31).

Одночасно суд зауважує, що в даному випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту її прав, свобод та інтересів, які вона вважає порушеними. Спори громадян цивільно-правового характеру (порушення трудового законодавства) вирішуються в цивільному порядку.

Крім того, згідно із статтею 4 частиною 1 пунктами 18, 19 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов`язків характер для суб`єктів цих відносин.

При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Правовий акт індивідуальної дії це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків, чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. До того ж, обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта (суб`єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та виходячи із структури та змісту спірної довідки про результати розгляду гр. ОСОБА_1 ЄО №10225 від 27 травня 2019 року судом встановлено, що їй не властиві ознаки індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, оскільки сама по собі оскаржувана довідка не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, та не створює для них жодних юридичних наслідків, оскільки за своєю правовою природою довідка є виключно носієм доказової інформації щодо виявлених під час перевірки обставин.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування довідки про результати розгляду гр. ОСОБА_1 ЄО №10225 від 27 травня 2019 року, є безпідставними, оскільки, оскаржувана довідка є результатом реалізації наданих суб`єкту владних повноважень, та за своїм змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє прав чи обов`язків осіб, а лише фіксує певні обставини.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної довідки про результати розгляду гр. ОСОБА_1 ЄО № 10225 від 27 травня 2019 року в ході перевірки не встановлено достатніх доказів, які б вказали на наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого Кримінальним кодексом України (а.с. 14), однак позивач не погоджуючись із результатом розгляду її звернення вважає, таке не розглянуте у встановленому законом порядку.

З даного приводу, суд вважає за необхідне зауважити, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора встановлено статтями 303, 314-316 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, статтею 303 частиною 1 Кримінального процесуального кодексу України встановлений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Щодо вимоги позивача про необхідність зобов`язати начальника Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області поновити розгляд мого звернення зареєстрованого в ЄО під № 10225 від 17 травня 2019 року для повторного і об`єктивного розгляду скарги на підставі всіх викладених мною фактів і документів, та довести порушення норм трудового законодавства по відношенню до мене з боку КП "Стадіон "Авангард". У відповідності до статті 19 частини 1 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з трудових правовідносин. Таким чином доведення порушення норм трудового законодавства, зокрема, по відношенню до ОСОБА_1 з боку КП "Стадіон "Авангард" повинно здійснюватися за нормами ЦПК України під час розгляду відповідної справи. За результатами розгляду такої справи, у випадку встановлення порушення трудового законодавства по відношенню до позивача, відповідні права, свободи чи інтереси позивача підлягають захисту, однак як вже було вказано, за правилами цивільного судочинства.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проконтролювати хід повторного розгляду звернення, суд зазначає, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, щодо зобов`язання відповідача до вчинення дій на майбутнє, суд не може захистити права та обов`язки позивача на майбутнє, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаної вимоги.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) та Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10а) про визнання довідки протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко