Рішення

від 11.12.2019 по справі 400/3821/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. № 400/3821/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного державного виконавця Березнегуватського районного відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Корогода Андрія Вікторовича, площа Соборна Миколаївська, 10, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про:визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного державного виконавця Березнегуватського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Корогода А.В. про визнання незаконними щодо винесення постанови про накладення штрафу на користь держави у розмірі 16639,16 грн. на підставі ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження за заборгованість по аліментах, що перевищує суму платежів за три роки від 02.10.2019 у виконавчому провадженні № 21133429, скасування постанови.

Ухвалою від 02.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що до позивача застосована відповідальність у вигляді накладення штрафу за несплату заборгованості зі сплати аліментів з 2015 року відповідно до абзацу 3 ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» . Проте, міра впливу - накладення на боржника штрафу у зв`язку із заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки і в подальшому у разі збільшення розміру заборгованості боржника - за один рік, запроваджена Законом України № 2475- VIII від 03.07.2018, який набрав чинності 28.08.2018. Також позивач зазначив, що закони та інші правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Від позивача 06.12.2019 до суду надійшла заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

На виконання в Березнегуватському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження № 21133429, до складу якого входить:

- виконавче провадження № 58770713 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Березнегуватським районним судом Миколаївської області 25.03.2019 по справі № 470/204/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.03.2019 року і до досягнення дитиною повноліття;

- виконавче провадження № 21133429 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Березнегуватським районним судом Миколаївської області 13.07.2010 по справі № 2-346 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на 01.06.2019 заборгованість позивача по сплаті аліментів складала 33270,32 грн. Вказана сума перевищує суму відповідних платежів за три роки, тому 01.10.2019 відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 16639,16 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою та діями відповідача щодо накладення штрафу, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до с. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону №1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом.

Абзацом 3 ч. 14 ст. 71 Закону №1404-VIII встановлено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Зазначену статтю доповнено вказаною нормою згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03.07.2018, який набрав законної сили з 28.08.2018.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У свою чергу в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неправомірність застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів закріплений також в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 у справі №6-2705цс16, підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

З огляду на зазначені вище обставини, притягнення позивача до відповідальності за порушення, яке передбачено абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", є неправомірним, оскільки позивач не міг передбачити настання цієї відповідальності у зв`язку із несвоєчасністю такої сплати.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування постанови державного виконавця про накладення на позивача штрафу в розмірі 16639,16 грн.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт відділу ДВС (постанова с від 02.10.2019 про накладення штрафу) - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб`єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб`єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є скасування вищевказаної постанови, а тому позовна вимога про визнання незаконними Головного державного виконавця Березнегуватського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Корогода А.В. щодо винесення постанови про накладання штрафу від 02.10.2019 року задоволенню не підлягає.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду до уваги не приймається, оскільки матеріали справи містять ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області про відмову у відкритті провадження у справі від 21.10.2019 року та відповідь начальника Березнегуватського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розгляд скарги позивача, які останній отримав 22.10.2019 року.

До суду позивач звернувся 29.10.2019, про що свідчить відтиск штампу оператора поштового зв`язку на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тому позов належить задовольнити частково.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавця Березнегуватського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Корогода А.В. (пл. Соборна Миколаївська, 10, смт. Березнегувате, миколаївська область, 56203) задовольнити частково.

2. Скасувати постанову від 02.10.2019 року ВП № 21133429.

3. У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними Головного державного виконавця Березнегуватського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Корогода А.В. щодо винесення постанови про накладання штрафу від 02.10.2019 року відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Березнегуватського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (пл. Соборна Миколаївська, 10, смт. Березнегувате, миколаївська область, 56203, ідентифікаційний код 34992174) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.), сплачений квитанцією № 64 від 29.10.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко