РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 листопада 2019 року м. Рівне №460/2349/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Вартспецбуд" доГоловного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Вартспецбуд" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1264151/42346933 від 30.08.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №22 від 26.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Ухвалою від 12.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.10.2019.
17.10.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.55-56).
Ухвалою від 24.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 14.11.2019.
В судовому засіданні 14.11.2019 проголошено вступну і резолютивну частину рішення.
Згідно з позовною заявою позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством податкову накладну №22 від 26.07.2019, виписану для ТОВ "Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс" на часткову оплату будівельних робіт, позаяк позивачем для відповідача були надані пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення такої операції. Більше того, на переконання сторони позивача відповідач абсолютно безпідставно зупинив реєстрацію вищеназваної податкової накладної і у відповідній квитанції покликався на такий критерій ризиковості, який не передбачений жодними актами. Крім цього, відповідач всупереч вимог закону не вказав, які документи слід подати для реєстрації відповідної податкової накладної. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача доводила, що рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.08.2019 за №1264151/42346933 не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та розсудливості, податкова накладна №22 від 26.07.2019 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому просила позов задовольнити.
Згідно з відзивом на позовну заяву сторона відповідачів позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позивачем не надано копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних поданої ним податкової накладної. Зокрема, після зупинення реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019 позивачем не було надано повного пакету документів, передбачених вимогами пунктів 12-14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018. При цьому, стороною відповідача зауважено, що оскільки обсяг постачання товарів/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Сторона відповідачів вважає, що в оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком позивачем не надано до повідомлень: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, накладні, що рішення 30.08.2019 за №1264151/42346933 є правомірними і обґрунтованими, а тому просила в задоволенні позову відмовити.
Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Вартспецбуд" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
З 01.09.2018 підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.37). Основними видами діяльності позивача за КВЕД 2010 є: 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги і облицювання стін (основний); 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Будівництво здійснює на підставі ліцензії №32-Л від 12.06.2019 (а.с.35-36).
20.06.2019 ТОВ "Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс" (Замовник) та ПП "Вартспецбуд" (Підрядник) було укладено договір підряду №20/06/19, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується власними силами і матеріалами за завданням Замовника відповідно до проектних рішень та Договірної ціни виконати роботи з улаштування стяжок цементних та підстильних бетонних шарів на об`єкті "Будівництво загальноосвітньої школи в с.Залужжя, по вул.Садовій, 1А, Білогірського району, Хмельницької області (коригування)", а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах укладеного Договору. Ціна Договору орієнтовно становить 930000 грн. з ПДВ. Оплата за роботу проводиться на підставі актів виконаних робіт та виставлених Підрядником рахунків на оплату не пізніше 20 робочих днів з дати підписання акту (а.с.19-22).
На виконання умов договору 26.07.2019 ТОВ "Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс" здійснило часткову оплату за вказаним договором в сумі 340200 грн., що підтверджується платіжним дорученням №85 від 26.07.2019 (а.с.23).
Цього ж дня, ПП "Вартспецбуд" складено податкову накладну №22 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.17).
14.08.2019 ПП "Вартспецбуд" отримано квитанцію №9181766400, у якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №22 від 26.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена: "Обсяг постачання товару/послуги 43.99 перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (а.с.16).
У відповідь на це ПП "Вартспецбуд" направило до Головного управління ДФС в Рівненській області пояснення до податкової накладної №22 від 26.07.2019, у яких повідомило, що роботи виконувалися відповідно до договору підряду №20/06/19 від 20.06.2019, предметом договору було виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво загальноосвітньої школи в с.Залужжя, по вул АДРЕСА_1 А, Білогірського району, Хмельницької області (коригування)". Роботи виконувалися власними працівниками з матеріалів замовника та підрядника, матеріали доставлялися вантажним автомобілем. По завершенню робіт було підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт за формами КБ-2, КБ-3 від 26.07.2019, де було відображено та підписано фактичний обсяг робіт (а.с.15).
На підтвердження реальності здійснення відповідних операцій позивачем представлено акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року форми КБ-2в з підсумковою відомістю ресурсів та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за липень 2019 року форми КБ-3 (а.с.24-34). На підтвердження факту придбання позивачем необхідних для виконання робіт будівельних матеріалів надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (а.с.38-47).
30.08.2019 комісією ГУ ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1264151/42346933 про відмову у реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019 (а.с.13). Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: "Ненадання платником податків копій документів, а саме: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погодившись з правомірністю вказаного рішення, ПП "Вартспецбуд" звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За правилами п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
За правилами пунктів 5, 10 вищеназваного Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Пунктом 2 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:
2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкові накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної \ розрахунку коригування;
2.3. відсутність на дату складання податкової накладної \ розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;
2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зі змісту квитанції №9181766400 від 14.08.2019 встановлено, що реєстрація податкової накладної ПП "Вартспецбуд" №22 від 14.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з покликанням на те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".
Поміж того, що Критерії ризиковості здійснення операцій, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що ПП "Вартспецбуд" у податковій накладній визначило авансову оплату будівельних робіт, які мало виконати власними силами та засобами, а тому обсяг постачання таких послуг ні за який умов не можна було оцінити з точки зору наявності залишку таких послуг. Більше того, інші спеціалізовані будівельні роботи за ДКПП віднесені до класу 43.99, а такий вид послуг з кодами згідно з ДКПП не входить до переліку, визначеного ДФС у листі №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, як Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу .
Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019 даних про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості операцій немає.
Також у квитанції не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
Нечітке формулювання органом ДФС у квитанції №9181766400 від 14.08.2019 підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме з вказівкою про те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.
Відповідно до пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Разом з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, податкова накладна №26 від 26.07.2019, виписана ПП "Вартспецбуд" для ТОВ Будівельна виробнича компанія "Форвард Плюс" на суму ПДВ 56700 грн., нарахованого на часткову авансову оплату будівельних робіт по об`єкту "Будівництво загальноосвітньої школи в с.Залужжя, по вул АДРЕСА_1 , 1А, Білогірського району, Хмельницької області (коригування)". Виконання будівельних робіт власними працівниками з матеріалів замовника та підрядника, підтверджується актом приймання виконаних робіт за липень 2019 року та відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які позивач разом з договором долучав до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Судом достеменно встановлено, що ПП "Вартспецбуд" було надано контролюючому органу всі документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній №22 від 26.07.2019, як і відповідні письмові пояснення.
Таким чином, надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 26.07.2019.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення зазначеного відповідача №1264151/42346933 від 30.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, є незаконним, необґрунтованим та безпідставним. Оскаржуване рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та його скасування в судовому порядку.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 26.07.03.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.
Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019, так і шляхом зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на першого відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ПП "Вартспецбуд" в повному обсязі.
Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Приватного підприємства "Вартспецбуд" (код ЄДРПОУ 42346933, вул. Лісова, 5, с.Корчин, Костопільського району, 35051) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1264151/42346933 від 30.08.2019, яким Приватному підприємству "Вартспецбуд" відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 26.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Вартспецбуд" №22 від 26.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Вартспецбуд" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області та в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 25 листопада 2019 року.
Суддя Друзенко Н.В.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86298876 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Друзенко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні