Рішення

від 10.12.2019 по справі 580/3154/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року справа № 580/3154/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - Трояна Ю.О. (згідно з ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША СОЦІАЛЬНА АПТЕКА" до Головного управління ДПС у Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

08.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» (18028, м.Черкаси, вул. Пастерівська, буд.178; код ЄДРПОУ 38843045) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаської області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 20.02.2019 №0027355012, яким застосовано штраф у сумі 41852,56 грн. за затримку реєстрації податкових накладних (далі - ПН).

В обґрунтування позову вказано, що акт камеральної перевірки, за наслідками якої прийняте спірне ППР, не може бути доказом встановлених перевіркою порушень, оскільки під час її проведення не досліджувалися первинні документи та дати виникнення податкових зобов`язань, з якими Податковий кодекс України (далі - ПК України) пов`язує обов`язок реєстрації ПН. Також порушення граничних строків на реєстрацію ПН, за що прийняте спірне рішення, стосувалися ПН, які не видавалися отримувачам послуг. На думку позивача, такі обставини відповідно до норм ПК України звільняють його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН. Стверджує, що несвоєчасна реєстрація ПН, які не надаються покупцю, не порушує жодних прав платників податків та не несе витрат бюджету. Вказує, що правова позиція позивача відповідає рішенню Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №820/2297/18 та інших судів. Крім того зазначає, що застосований податковим органом штраф перевищує на 11 копійок визначену ПК України санкцію у 10% від загальної суми податку у ПН, зареєстрованих з порушенням встановленого законом граничного строку. Тому просить спірне рішення визнати протиправним і скасувати, а судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 11.10.2019 суд відкрив провадження у справі, відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження та вирішив на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) її розглянути у спрощеному провадженні. Також встановив відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 16.10.2019, а позивач - 28.10.2019.

12.11.2019 від відповідача суду надійшов письмовий відзив з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказує, що в результаті камеральної перевірки виявлено порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН, за що прийняте спірне ППР про нарахування штрафу. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №807/68/18 стверджує про хибність тверджень позивача про те, що штраф за порушення граничного строку реєстрації ПН, які не надаються покупцю, не застосовується. На спростування аргументу позивача про не дослідження під час перевірки первинних документів зазначено, що предметом камеральної перевірки є виключно дослідження даних електронних систем і дослідження первинних документів не є предметом такої перевірки. Щодо посилань позивача на завищення суми штрафу на 11 копійок акцентував, що сума штрафу розраховується окремо за кожною ПН і при її визначенні здійснюється заокруглення обрахунку в третьому розряді цифри більше 6 у бік збільшення. Тому відповідач вважає, що у спірних правовідносинах діяв в межах, спосіб і порядку, визначених законом.

19.11.2019 представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якому додатково зазначив, що спірні донарахування стосуються ПН, які не надаються покупцю. З цього приводу просив врахувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №420/1964/19 та Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №160/854/19. Вказує, що податковому органу було відомо про порушення позивачем граничного строку реєстрації ПН з лютого 2017 року. Проте звернень до позивача про припинення порушень до часу перевірки не відбувалося, що призвело до зайвого надмірного застосування штрафних санкцій та є порушенням принципу належного урядування .

Ухвалою від 25.11.2019 суд задовольнив клопотання відповідача та призначив судове засідання для розгляду справи у спрощеному провадженні.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно з даними ЄДРПОУ позивач є юридичною особою з 19.08.2013, основним видом діяльності є здійснення роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами.

21.12.2018 головний державний ревізор-інспектор відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаської області О. Булаженко провів камеральну перевірку позивача, про що склав акт від 21.12.2018 №490/23-00-50-12-007/38843045 (далі - Акт).

В акті зафіксовані виявлені порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН: від 11.02.2017№84, від 14.02.2017 №89, від 12.02.2017 №86, від 13.02.2017 №87, від 15.02.2017 №91, від.28.02.2017 №118, від 14.02.2017 №90, від 15.02.2017 №94, від 13.02.2017 №88, від 29.03.2017 №176, від 13.03.2017 №143, від 15.03.2017 №147, від 14.03.2017 №146, від 13.03.2017 №144, від 11.03.2017 №140, від 15.03.2017 №148, від 12.03.2017 №142, від 10.03.2017 №138, від 14.03.2017 №145, від 30.03.2017 №178, від 31.03.2017 №180, від 27.04.2017 №233, від 29.04.2017 №238, від 30.04.2017 №240, від 26.04.2017 №231, від 10.04.2017 №200, від 09.04.2017 №197, від 09.04.2017 №198, від 11.04.2017 №201, від 08.04.2017 №196, від 27.04.2017 №234, від 28.04.2017 №235, від 30.04.2017 №239, від 10.04.2017 №199, від 29.04.2017 №237, від 28.04.2017 №236, від 14.04.2017 №207, від 12.04.2017 №204, від 13.04.2017 №206, від 11.04.2017 №202, від 13.04.2017 №205, від 14.04.2017 №208, від 12.04.2017 №203, від 15.04.2017 №209, від 15.04.2017 №210, від 13.05.2017 №265, від 11.05.2017 №262, від 12.05.2017 №264, від 12.05.2017 №263, від 14.05.2017 №267, від 11.05.2017 №261, від 13.05.2017 №266, від 14.05.2017 №268, від 15.05.2017 №270, від 15.05.2017 №269, від 31.05.2017 №302, від 30.05.2017 №300, від 09.07.2017 №380, від 10.07.2017 №382, від 09.07.2017 №379, від 10.07.2017 №381, від 11.07.2017 №384, від 15.07.2017 №392, від 13.07.2017 №387, від 15.07.2017 №391, від 11.07.2017 №383, від 12.07.2017 №385, від 13.07.2017 №388, від 14.07.2017 №390, від 14.07.2017 №389, від 12.07.2017 №386, від 29.07.2017 №420, від 28.07.2017 №417, від 28.07.2017 №418, від 30.07.2017 №421, від 31.07.2017 №424, від 29.07.2017 №419, від 27.07.2017 №415, від 27.07.2017 №416, від 30.07.2017 №422, від 31.07.2017 №423. Від 14.08.2017 №542, від 13.08.2017 №449, від 07.08.2017 №437, від 09.08.2017 №441, від 11.08.2017 №445, від 10.08.2017 №443, від 06.08.2017 №435, від 05.08.2017 №434, від 06.08.2017 №436, від 12.08.2017 №448, від 07.08.2017 №438, від 08.08.2017 №440, від 11.08.2017 №446, від 08.08.2017 №439, від 05.08.2017 №433, від 09.08.2017 №442, від 10.08.2017 №444, від 14.08.2017 №451, від 15.08.2017 №454, від 15.08.2017 №453, від 12.08.2017 №447, від 13.08.2017 №450, від 31.08.2017 №485, від 03.09.2017 №491, від 05.09.2017 №495, від 07.09.2017 №500, від 11.09.2017 №507, від 12.09.2017 №510, від 15.09.2017 №515, від 10.09.2017 №506, від 05.09.2017 №496, від 04.09.2017 №493, від 08.09.2017 №502, від 13.09.2017 №511, від 04.09.2017 №494, від 15.09.2017 №516, від 14.09.2017 №513, від 07.09.2017 №499, від 09.09.2017 №504, від 02.09.2017 №489, від 06.09.2017 №498, від 08.09.2017 №501, від 14.09.2017 №514, від 09.09.2017 №503, від 13.09.2017 №512, від 06.09.2017 №497, від 12.09.2017 №509, від 10.09.2017 №505, від 03.09.2017 №492, від 13.10.2017 №571, від 14.10.2017 №573, від 13.10.2017 №572, від 11.10.2017 №576, від 12.10.2017 №569, від 15.10.2017 №575, від 14.10.2017 №574, від 15.10.2017 №576, від 12.10.2017 №570, від 30.10.2017 №606, від 31.10.2017 №608, від 31.10.2017 №607, від 15.11.2017 №637, від 14.11.2017 №635, від 14.11.2017 №636, від 13.11.2017 №634, від 15.11.2017 №638, від 31.12.2017 №731, від 28.01.2018 №56, від 30.01.2018 №60, від 31.01.2018 №62, від 29.01.2018 №58, від 30.01.2018 №59, від 31.10.2018 №61, від 29.01.2018 №57, від 15.02.2018 №91, від 11.02.2018 №84, від 14.02.2018 №90, від 28.02.2018 №117, від 30.04.2018 №239, від 30.04.2018 №240, від 22.04.2018 №224, від 30.06.2018 №361, від 31.07.2018 №426 та від 31.07.2018 №425, - на загальну суму ПДВ 418524,45 грн.

Позивач не заперечував фактів порушення граничних строків реєстрації виписаних ним, як платником ПДВ, вказаних ПН.

ГУ ДФС у Черкаської області прийняло спірне ППР від 20.02.2019 №0027355012, яким застосувало до позивача штраф в розмірі 41852,56 грн за порушення граничних строків реєстрації ПН терміном до 15 днів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 утворено, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної податкової служби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, у відповідних сферах діяльності. Відповідно до Додатку 2 цієї постанови Головне управління ДФС у Черкаській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Черкаській області. Станом на час вирішення спору функції ГУ ДФС у Черкаської області здійснює відповідач.

Стосовно доводів позивача, що під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися первинні документи та дати виникнення податкових зобов`язань, з якими ПК України пов`язує обов`язок реєстрації ПН, суд врахував таке.

Згідно з підп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, під час камеральної перевірки позивача податковий орган не мав правових підстав для отримання від нього додаткових документів на підтвердження звільнення операцій, щодо яких виписані зазначені ПН. Зважаючи, що під час камеральної перевірки відповідач використав дані ЄРПН щодо дат реєстрації позивачем ПН, порушення процедури та порядку для прийняття спірного рішення відповідач не допустив.

Аргумент позивача, що виписані ним ПН не видавалися покупцям, оскільки вони не є платниками ПДВ, суд не врахував з таких підстав.

Відповідно до під.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок №1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС), які викладені у постанові від 11.12.2018 у справі №807/68/18 та обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаній постанові ВС зазначив, що системний аналіз ст.201, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, Порядку №1307 дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Посилання позивача на протилежну правову позицію, викладену в рішеннях Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №820/2297/18, Одеського окружного адміністративного суду від23.05.2019 у справі №420/1964/19 та Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №160/854/19, суд вважає необґрунтованою, оскільки КАС України не передбачає врахування рішень судів першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору щодо інших сторін. Натомість підлягають врахуванню правові висновки ВС.

Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про недоведеність фактів наявності в спірних правовідносинах сукупності умов щодо віднесення операцій позивача, з приводу яких він виписав та зареєстрував у ЄРПН з порушенням граничних строків ПН, до тих, які звільненні від ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою. Таких документів позивач не надавав і відповідачу до часу прийняття спірного ППР.

Оцінюючи законність спірного ППР суд врахував, що відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної визначена статтею 120-1 ПК України.

Зокрема, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Застосований відповідачем у спірному ППР розмір штрафу 10% відповідає обсягу та формі відповідальності платника за вказаний вид порушення терміном до 15 календарних дні.

Доводи позивача, що застосований податковим органом штраф перевищує на 11 копійок визначену ПК України санкцію у 10% від загальної суми ПН, зареєстрованих з порушенням строку, не є обгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються індивідуальні контрольні картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Індивідуальна контрольна картка містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в індивідуальній контрольній картці проводяться у гривнях з двома десятковими знаками .

Суд врахував, що складом податкового правопорушення, передбаченого ст.120-1 ПК України, є факт порушення граничного строку реєстрації кожної ПН в ЄРПН. У спірних правовідносинах позивач допустив 165 таких фактів.

Під час математичного розрахунку встановленого ПК України штрафу в розмірі 10% суми ПДВ, вказаної у кожній з податкових накладних, сума штрафу розраховується з трьома десятковими знаками.

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 № 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" передбачено такі правила заокруглення: сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок; сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Враховуючи, що статтею 120-1 ПК України передбачено санкцію за порушення строків реєстрації окремих податкових накладних з урахуванням кількості днів прострочення, а не загальної суми податку у всіх податкових накладних, зареєстрованих з простроченням, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно з урахуванням правил заокруглення розрахував позивачу спірні зобов`язання щодо кожної ПН. Як наслідок, заокруглені суми коштів сумовані і становлять 41852,56 грн, що відповідає сумі спірного ППР.

Посилання позивача на відсутність звернень податкового органу про припинення порушень, що призвело до зайвого надмірного застосування штрафних санкцій, суд не врахував, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено повноважень контролюючого органу здійснювати попередження платника податків про наявність порушення та необхідності його усунення. Факти порушень, як вказано вище, встановлюються саме в порядку проведення податкової перевірки.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням меж, порядку та способу дій, визначених законом, а спірне ППР є правомірним.

Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, а понесені позивачем судові витрати - відшкодуванню відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША СОЦІАЛЬНА АПТЕКА" (код ЄДРПОУ 38843045) до Головного управління ДПС у Черкаської області (код ЄДРПОУ 43142920) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0027355012, яким застосовано штраф у сумі 41852,56 грн. за затримку реєстрації податкових накладних, - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.12.2019.