ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 грудня 2019 року № 640/6611/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до третя особаРегіонального сервісного центру МВС в м. Києві (01011, м.Київ, вулиця Арсенальна, 9/11) Територіального сервісного центру №8045 Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві (02105, м.Київ, вулиця Павла Усенка, 8) Шосткинського міськрайонного відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області (41100, Сумська обл, м. Шостка, вулиця Онупрієнко, 17) Державне підприємство "Сетам" (01001, м.Київ, вулиця Стрілецька, 4-6) Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вулиця Архітектора Городецького, 13) Державної фіскальної служби України(04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру №8045 Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві (далі - відповідач-1), Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві (далі - відповідач-2), треті особи - Шосткинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, Державне підприємство СЕТАМ , Міністерство юстиції України, Державна фіскальна служба України, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просить: зобов`язати Територіальний сервісний центр №8045 Регіонального сервісного центру МВС у місті Києві провести державну реєстрацію транспортного засобу: легковий автомобіль: MITSUBISHI PAJERO; № рами (шасі): НОМЕР_1 ; рік випуску: 1991; колір: червоний; № двигуна: 6 НОМЕР_2 за ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ; паспорт серія номер НОМЕР_4 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС у місті Києві від 16 листопада 2006 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку про те, що транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO; № рами (шасі): НОМЕР_1 ; рік випуску: 1991; колір: червоний; № двигуна: 6 НОМЕР_2 був ввезений позивачем на територію України та не врахував, що зазначений транспортний засіб був придбаний ОСОБА_1 саме на території України.
Також позивач просив врахувати, що діючим законодавством України не встановлено обов`язку у переможця аукціону додатково сплачувати митні платежі, оскільки цей обов`язок покладено на державну виконавчу службу, а документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу є акт про проведені електронні торги.
Крім того, позивач зазначив про безпідставність посилання відповідача на пункт 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, оскільки транспортний засіб не був ввезений позивачем на митну територію України, а придбаний ним в Україні. При цьому, використання (експлуатація/розпорядження) незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів заборонено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У письмових поясненнях представник Державного підприємства СЕТАМ зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки саме державна виконавча служба несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, адже організаторів торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці органу державної виконавчої служби. Крім того, даний транспортний засіб було конфісковано за порушення митних правил в дохід держави шляхом реалізації на електронних торгів.
Також представник третьої особи повідомив, що у даному випадку позивач, який на підставі публічно-правового договору, у встановленому законом порядку, став власником придбаного ним автомобіля з перебитим ідентифікаційним номером позбавлений права реалізувати своє право на користування ним, оскільки в силу вимог пункту 15 Постанови №1388 позбавлений можливості зареєструвати даний автомобіль у встановленому законом порядку.
Представник Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у письмових поясненнях вказав, що визначений законом порядок виконання виконавчих документів про стягнення з боржника МПП Інваспорт коштів на користь стягувачів не передбачає сплату податків та зборів до бюджету від реалізації майна. Даний автомобіль був реалізований згідно ухвали Шосткинського міськрайонного суду №6-18/11 від 24 березня 2011 року про зміну способу і порядку виконання судових рішень в рамках зведеного виконавчого провадження про стягнення з МПП Інваспорт коштів на користь стягувачів шляхом звернення стягнення на автомобіль MITSUBISHI PAJERO, а не як майно, вилучене митними органами України. При цьому, кошти від реалізації придбаного ОСОБА_1 автомобіля MITSUBISHI PAJERO були розподілені та перераховані стягувачам зведеного виконавчого провадження №21398887.
У письмових поясненнях представник Регіонального сервісного центру в місті Києві повідомив, що сервісні центри не наділені повноваженнями вирішувати питання про надання особам пільг щодо сплати податків та зборів при митному оформленні транспортних засобів. Разом з тим, покладення на відповідача обов`язку здійснити державну реєстрацію автомобіля, що належить позивачу, фактично звільнить його від сплати обов`язкових платежів.
При цьому, усі ТЗ, що ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством. Здійснюючи державну реєстрацію ТЗ, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів) передбачених законодавством при імпорті автомобілів. Наявність документів про внесення зазначених платежів є обов`язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ.
У відповіді на відзив позивач наполягав, що діючим законодавством України не встановлено обов`язку у переможця аукціону додатково сплачувати митні платежі за придбаний товар, а документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу є акт про проведені електронні торги.
У поясненнях на адміністративний позов представник Державної фіскальної служби зазначив, що виконавче провадження, в межах якого реалізовано автомобіль MITSUBISHI PAJERO, відкрите в рамках кримінального провадження, а не в рамках адміністративного провадження у справах про порушенням митних правил, а відтак застосування Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць Державної фіскальної служби під час передавання майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2018 року №892/5/379 в межах розгляду даної справи є неправильним. На думку представника третьої особи, з цих же підстав безпідставними є посилання позивача на Порядок №1724, дія якого поширюється на вилучене митницями ДФС майно, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію. Також представник третьої особи зазначив, що навіть якщо допустити можливість застосування Порядку №892/5/379, то відповідно до пункту 12 даного Порядку заборонено передавання на реалізацію або безоплатне передавання конфіскованого майна до повного узгодження оцінки такого майна державним виконавцем та митницею ДФС.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
24 вересня 2018 року Державним підприємством СЕТАМ проведено електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме - автомобіля MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 .
За результатами проведених електронних торгів переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 , яким здійснено всі необхідні платежі, передбачені протоколом №301814 від 24 вересня 2018 року.
На підставі зазначеного протоколу №301814 від 24 вересня 2018 року начальником Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області видано акт про проведення електронних торгів.
З наявної в матеріалах справи копії постанови про звільнення майна боржника з-під арешту від 11 жовтня 2018 року (ВП №41829788) вбачається, що автомобіль MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 звільнено з-під арешту.
27 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ №8045 МВС у місті Києві із заявою щодо реєстрації транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 на підставі протоколу №359065 від 24 вересня 2018 року; акта про проведення електронних торгів від 11 жовтня 2018 року,; постанови про звільнення майна з-під арешту; ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2011 року; заяви про дослідження ТЗ; опису автомобіля.
За результатами розгляду вказаної заяви Регіональний сервісний центр в місті Києві листом від 05 листопада 2018 року №31/26-885 повідомив позивачу, що у ході розгляду звернення виникла необхідність у встановленні факту сплати митних платежів, які були передбачені під час переміщення транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 через кордон.
У зв`язку з вищевикладеним та з метою дотримання вимог пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, відповідач просив повідомити чи в повній мірі було сплачено податки та збори (мито, акцизний збір, податок на додану вартість), що передбачені під час переміщення майна через митний кордон України стосовно автомобіля MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 .
Водночас, 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що не отримував відповіді на звернення від 27 жовтня 2018 року звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві із інформаційним запитом щодо результату розгляду його звернення від 27 жовтня 2018 року про реєстрацію транспортного засобу.
Листом від 05 грудня 2018 року №31/26-Т-126із Регіональний сервісний центр МВС в місті Києві повідомив, що у регіональному сервісному центрі МВС в місті Києві відсутні будь-які дані, що підтверджують факт сплати митних платежів, передбачених під час переміщення автомобіля MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 через митний кордон України. Відтак, реєстрацію автомобіля MITSUBISHI PAJERO; 1991 року випуску, № кузова НОМЕР_1 на підставі акта про проведені електронні торги можливо буде здійснити лише за умови наданого самого акту, документу про внесення необхідних податків та зборів, а також сертифікату відповідності.
Незгода позивача із відмовою у проведенні реєстрації придбаного ним автомобіля зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у Шосткинському міськрайонному відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває зведене виконавче провадження ;21398887, до складу якого входять виконавчі провадження про стягнення з МПП Інваспорт коштів на користь стягувачів.
Постановою слідчого СВ Шосткинського МВ УМВС України у Сумській області від 07 липня 2008 року закрита кримінальна справа №78347 та речові докази, в т.ч. і автомобіль MITSUBISHI PAJERO, д.н. НОМЕР_5 , який належав засновникам МПП Інваспорт , передані у Державну виконавчу службу для звернення на користь держави.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 березня 2011 року змінено спосіб і порядок виконання судових рішень, звернувши стягнення на автомобілі, в т.ч. MITSUBISHI PAJERO, д.н. НОМЕР_5 для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, виданими Шосткинським міськрайонним судом, боржником за яким є МПП Інваспорт .
В подальшому, вказаний автомобіль MITSUBISHI PAJERO, д.н. НОМЕР_5 був описаний, арештований, оцінений експертом та переданий на реалізацію Державному підприємству СЕТАМ . При цьому, у висновку експерта, у заявці на передачі майна на реалізацію, на сайті Державного підприємства СЕТАМ розміщено інформацію про те, що даний автомобіль не розмитнений.
Відповідно до частин 1-3 статті 62 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016року №1414-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №985 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 985), реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби (далі - майно), здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
За приписами пунктів 30-32 розділу VIII (Порядок звернення стягнення на майно боржника) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказои Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконання рішення про конфіскацію майна, якщо таке майно підлягає реалізації, здійснюється державним виконавцем.
Під час пред`явлення виконавчого документа про конфіскацію майна до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Майно, що підлягає конфіскації, вилучається державним виконавцем (крім нерухомого майна, або такого, що не може бути вилучено з об`єктивних причин). Виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт та яке підлягає конфіскації за рішенням суду, державний виконавець складає про це акт і звертається з повідомленням до органів досудового розслідування для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.
У разі якщо майно вилучено іншим уповноваженим органом, воно вилучається державним виконавцем у цього органу в тому випадку, якщо таке майно може бути реалізовано згідно з вимогами Закону. Вилучена іншим уповноваженим органом готівка за дорученням державного виконавця перераховується цим органом до державного бюджету на вказані державним виконавцем рахунки. У дорученні зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, реквізити судового рішення про конфіскацію цієї готівки, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця, строк виконання доручення, обов`язок цього органу щодо надання державному виконавцю підтвердження про перерахування коштів. Повідомлення про перерахування коштів є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, визначеному Законом.
Як передбачено частинами першою, другою статті 61 Закону №1404-VIII, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.
Відповідно до пунктів 4, 8, 9 розділу Х (Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності) Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431), після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, д.н. НОМЕР_5 був конфіскований за рішенням суду та переданий на реалізацію до державної виконавчої служби.
При цьому, реалізація вказаного рухомого майна здійснена у встановленому законодавством порядку шляхом електронних торгів, у позивача виникло право власності на зазначений транспортний засіб на підставі акту Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумськіф області про проведення електронних торгів від 11 жовтня 2018 року.
Згідно із частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 34 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок №1388), цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Пунктом 3 Порядку №1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Як передбачено пунктом 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
За приписами пункту 11 Порядку №1388 державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №985, про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
Як передбачено пунктом 15 Порядку №1388, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України Про судову експертизу порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС. Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.
Отже, акт про проведені електронні торги, виданий органом державної виконавчої служби, є в розумінні Порядку №1388 документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, та підставою для його державної реєстрації.
Водночас, наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачу відмовлено у реєстрації автомобіля MITSUBISHI PAJERO, д.н. НОМЕР_5 у зв`язку з необхідністю надання ним акту про проведені електронні торги, документу про внесення необхідних податків та зборів, а також сертифікату відповідності.
При цьому, судом вбачається, що позивач при зверненні до відповідача із заявою від 27 жовтня 2018 року про реєстрацію транспортного засобу не надав документу про внесення необхідних податків та зборів, а також сертифікату відповідності.
За приписами пункту 10 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 Про стандартизацію і сертифікацію передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на добровільну та обов`язкову.
Законом України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , який визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, внесено зміни до, зокрема вказаного вище Декрету, якими виключено норму щодо обов`язкової сертифікації транспортних засобів в державній системі сертифікації. Зазначені зміни набули чинності 01.01.2016 року і обов`язкова сертифікація ТЗ в держаній системі сертифікації згідно з зазначеним Декретом припинена.
Тобто, після 01 січня 2016 року сертифікація ТЗ в державній системі сертифікації (Укр СЕПРО) не здійснюється.
Натомість, єдиною законодавчо передбаченою процедурою видачі сертифікатів на транспортні засоби та частини є оцінка їх відповідності згідно з положеннями Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521.
На теперішній час до органів із сертифікації, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин, обладнання та органів із сертифікації, призначених на виконання робіт з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання відносяться: Державне підприємство Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут , Державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів , Державне підприємство Запорізький наукововиробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , Державне підприємство Львівський наукововиробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , Державне підприємство Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем , Державне підприємство Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів , Товариство з обмеженою відповідальністю Рівнестандарт , Державне підприємство Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації .
Сертифікат для реєстрації транспортного засобу позивач не надав, а його подання є обов`язковим, так як автомобіль на території України реєструється вперше. Відповідно, необхідним є також сплата всіх необхідних платежів при першій реєстрації автомобіля на території України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року № К/9901/23964/18, від 04 квітня 2019 року №К/9901/34439/18.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення виконав повністю.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню на користь позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86299568 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні