Рішення

від 06.12.2019 по справі 826/3408/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2019 року № 826/3408/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. Овдієнко Михайло Дмитрович ТОВ Ітертех інвест про визнання протиправним та скасування рішення ,

Відповідно до вимог частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач-1), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В. (далі по тексту - відповідач-2), третя особа - ОСОБА_1 , ТОВ Ітертех інвест в якому (з урахуванням уточненого адміністративного позову) просить: скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича від 09 грудня 2016 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 (для будівництва індивідуального будівництва житлових будинків).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення пункту 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, відповідачем під час перевірки не було складено протоколу про правопорушення, а отже не було підстав для надання припису позивачу. При цьому, позивач стверджує, що саме в протоколі зазначається яку норму законодавства у сфері містобудування порушено об`єктом нагляду.

Також, позивач зазначив, що відповідач не оформив належним чином результати перевірки, чим грубо порушено вимоги пунктів 29 та 32 Порядку №698.

Крім того, позивач мотивує позовні вимоги тим, що вищевказані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є актом індивідуальної дії, з часу виконання замовниками дій щодо розробки проекту будівництва індивідуального садибного будинку на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на підставі таких містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, вичерпали свою дію.

На переконання позивача, відповідачем порушено принцип зворотної дії в часі.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, подав до суду клопотання про розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи.

В наданих суду письмових запереченнях представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України зазначив, що в акті перевірки та приписі чітко визначений пункт Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі - Порядок №109), який порушено позивачем під час надання зазначених містобудівних умов та обмежень.

Також, представник відповідача звернув увагу, що на виконання вимог припису від 09 грудня 2016 року позивач листом №055-1949 від 06 лютого 2017 року повідомив про виконання вимог головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова В.В., встановлених цим приписом, що свідчить про визнання позивачем законності дій відповідача під час позапланової перевірки та прийнятих ним рішень.

Додатково представник відповідача повідомив, що містобудівні умови та обмеження надаються на об`єкт будівництва та діють до закінчення його будівництва, а відтак вичерпують свою дію після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. На думку представника відповідача, положення частини 1 статті 58 Конституції України в даному випадку не можуть застосовуватись.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням клопотання представників позивача та відповідача, суд на підставі вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі в редакції Закону України №2147- VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Володимировм Валерійовичем відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 грудня 2016 року №904 на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 09 грудня 2016 року №б/н та депутатського звернення депутата Київської міської ради VIII скликання Мірошниченко І.М. від 02 грудня 2016 року №087/279/08/042/320 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), за результатами якої складено відповідний акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 грудня 2016 року.

За результатами перевірки встановлено, що замовнику гр. ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 на об`єкт будівництва "Будівництво житлових будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2", видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі:

- заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, зареєстрованих у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 жовтня 2013 року №О-4802;

- нотаріально засвідченої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, індексний номер витягу 9653119 від 19 вересня 2013 року, номер запису про право власності 2557862 від 19 вересня 2013 року;

- нотаріально засвідченої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Новоселицька , 17, індексний номер витягу 7470034 від 01 серпня 2013 року, номер запису про право власності 1988169 від 01 серпня 2013 року;

- нотаріально засвідченої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , індексний номер витягу 7785372 від 09 серпня 2013 року, номер запису про право власності 2068386 від 09 серпня 2013 року;

- нотаріально засвідченої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , індексний номер витягу 7470422 від 01 серпня 2013 року, номер запису про право власності 1988281 від 01 серпня 2013 року;

- ситуаційного плану (схеми) щодо місцезнаходження земельних ділянок;

- фотофіксації земельних ділянок;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 з червоними лініями;

- чергового кадастрового плану (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 09 жовтня 2013 року);

- кадастрової довідки 13-1677-К;

- містобудівного розрахунку щодо визначення обмежень, обтяжень та умов будівництва "Будівництво зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2".

За результатами розгляду поданих документів встановлено, що у пункті 10 загальних даних (основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва) містобудівних умов та обмежень, які підписані Директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Целовальником Сергієм Анатолійовичем, у таблиці, пункт 9 зазначено: кількість поверхів - цокольний + 4 поверхи наземних, що фактично дорівнює 5 поверхам, а у містобудівному розрахунку, розробленому Дочірнім підприємством "Виробничо-технічна агенція" у 2013 році під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 ), у підпункті 1.2 пояснювальної записки (техніко-економічні показника об`єкта) у таблиці пункт 7 зазначено: поверховість - цоколь + 2 + мансарда, що фактично дорівнює 4 поверхам, тобто містобудівні умови та обмеження видані з порушенням п. 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" - перевищенням поверховості забудови у садибній забудові, що не відповідає намірам забудови земельної ділянки, чим порушено пункт 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 та частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі вказаного акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Володимиром Валерійовичем 09 грудня 2016 року прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 на об`єкт будівництва "Будівництво житлових будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2", прийнятого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19 серпня 2015 року (далі по тексту - Порядок №698).

Відповідно до пункту 2 Порядку нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Пункт 4 Порядку передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Пункт 29 Порядку встановлює, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

Відповідно до пункту 32 Порядку якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Наведені правові норми вказують, що за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного наділені правом видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, суд керується наступними мотивами.

ОСОБА_1 є замовником об`єкта будівництва "Будівництво житлових будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частина п`ята статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Наявні у справі докази підтверджують, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за заявою ОСОБА_1 видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 на об`єкт будівництва "Будівництво житлових будинків на вул. Новоселицькій , 17 , 19 , 21 та АДРЕСА_2".

За твердженням відповідача Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надано вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з порушенням п. 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" - перевищенням поверховості забудови у садибній забудові, що не відповідає намірам забудови земельної ділянки, чим порушено пункт 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 та частини 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Абзац другий пункт 2.4 вказаного Порядку передбачає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б спростовували факт надання третьою особою усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень та доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд встановив, що у пункті 7 загальних даних спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки цільовим призначенням земельної ділянки зазначено будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для обслуговування житлових будинків і господарських будівель; у пункті 10 основних техніко-економічних показників об`єкта будівництва спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначено кількість поверхів - цокольний + 4 поверхи наземних.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено, що цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснюється забудова, не відповідає Генеральному плану міста, не зазначено, яке саме цільове призначення слід зазначити; крім того, у справі відсутні докази, що свідчать про інші невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення порядку надання позивачем містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 09 грудня 2016 року є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Тобто, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об`єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об`єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.

Таким чином, приймаючи рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, інспектор ОСОБА_3 вийшов за межі наданих йому повноважень. Крім того, чинна на момент видання спірних містобудівних умов та обмежень редакція Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не передбачав можливості скасування містобудівних умов та обмежень.

Таку можливість законодавець передбачив лише у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Суд також звертає увагу на порушення відповідачем приписів статті 58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 09 квітня 2015 року №320-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, зокрема внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині здійснення архітектурно-будівельного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу Порядок №698 набрав чинності 25 вересня 2015 року.

Як вбачається з обставин справи, відповідач провів позапланову перевірку Департаменту містобудування та архітектури щодо видачі спірних містобудівних умов та обмежень у грудні 2016 року, разом з тим, містобудівні умови та обмеження видані 30 жовтня 2013 року.

Наведене підтверджує, що перевірка правомірності видачі позивачем спірних містобудівних умов та обмежень у порядку архітектурно-будівельного нагляду здійснена з поширенням нових правил на минуле.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З таких підстав, на думку суду, дія положень щодо здійснення архітектурно-будівельного нагляду не може поширюватись на правовідносини, що виникли до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" та Порядком №698.

Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку №698 передбачено зупинення рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, в разі можливості усунення виявлених порушень; проте, відповідач не довів неможливість усунення виявлених перевіркою порушень, та обов`язковість скасування містобудівних умов та обмежень без попереднього зупинення їх дії.

Так само, суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем пункту 29 Порядку №698, в частині не складення протоколу, виходячи з того, що відповідач визнає факт відсутності відповідного протоколу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 на об`єкт будівництва "Будівництво житлових будинків на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2", прийнятого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийняте за відсутності законних підстав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а обраний спосіб захисту інтересу позивача - достатнім, оскільки визнання протиправним й скасування оскаржуваного рішення фактично поновлює попередній юридичний стан у оскаржуваних правовідносинах.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконав.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки адміністративний позов задоволено на користь суб`єкта владних повноважень, а матеріали справи не містять доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для присудження судових витрат на користь позивача - відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26314687) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльність уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича від 09 грудня 2016 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 30 жовтня 2013 року №19179/0/12/009-13 (для будівництва індивідуального будівництва житлових будинків).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук