Постанова

від 10.12.2019 по справі 520/5521/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/5521/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М. (повний текст складено 11.09.19) по справі № 520/5521/19

за позовом Приватного підприємства "Модем"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Модем" (далі - ПП "Модем") звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання податкового повідомлення рішення № 0068765705 від 15 травня 2019 року в частині визначення грошового зобов`язання Приватного підприємства «Модем» на суму 250250,55 грн. щодо податкових накладних № 106 під 31.12.2018, № 105 від 31.12.2018, № 107 від 31.12.2018, № 108 від 31.12.2018, № 109 від 31.12.2018, №113 від 31.12.2018, №112 від 31.12.2018, №110 від 31.12.2018, № 111 від 31.12.2018, № 44 від 31.10.2018, № 83 від 30.11.2018;

- скасувати податкове повідомлення рішення № 0068765705 від 15 травня 2019 року в частині визначення грошового зобов`язання Приватного підприємства «Модем» на суму 250250,55 грн. щодо податкових накладних № 106 під 31.12.2018, № 105 від 31.12.2018, № 107 від 131.12.2018, № 108 від 31.12.2018, № 109 від 31.12.2018, №113 від 31.12.2018, №112 від 31.12.2018, №110 від 31.12.2018, № 111 від 31.12.2018, № 44 від 31.10.2018, № 83 від 30.11.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації зведених податкових накладних, які не надавалися покупцю, оскільки складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання.

Позивачем до суду відзив на апеляційну скаргу не надано, що не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду було встановлено, що основними видами діяльності ПП "Модем" за КВЕД є: 18.12 Друкування іншої продукції (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 73.11 Рекламні агентства. Основний вид діяльності ПП «Модем» - друкування іншої продукції (КВЕД 18.12) - включає в себе друкування газет, журналів та інших періодичних видань, що виходять менше чотирьох разів на тиждень, друкування книг і брошур та інше. Також, ПП «Модем» здійснює постачання і виготовлення підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва на митній території України.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПП «Модем» щодо дотримання граничних реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за жовтень, листопад, грудень 2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.04.2019 № 1272/20-40-57-05-18/24664555 (а.с.13-16), у висновках якого стверджувалось про порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно з порушенням граничних термінів здійснено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 106 від 31.12.2018; № 105 від 31.12.2018; № 107 від 31.12.2018; № 108 від 31.12.2018; № 109 від 31.12.2018; № 113 від 31.12.2018; № 112 від 31.12.2018; № 110 від 31.12.2018; № 111 від 31.12.2018;№ 91 від 15.12.2018; № 84 від 07.12.2018; № 93 від 11.12.2018; № 44 від 31.10.2018; № 83 від 30.11.2018.

На підставі таких висновків перевірки 15 травня 2019 року ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0068765705, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України до ПП "Модем" застосовано штраф у загальному розмірі 251400,81 грн, в тому числі:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 748415,07 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 74841,51 грн.,

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 7054,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1410,80 грн.,

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 583828,32 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 175148,5080 грн. (а.с.11).

Не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу щодо податкових накладних № 106 від 31.12.2018, № 105 від 31.12.2018, № 107 від 31.12.2018, № 108 від 31.12.2018, № 109 від 31.12.2018, № 113 від 31.12.2018, № 112 від 31.12.2018, № 110 від 31.12.2018, № 111 від 31.12.2018, № 44 від 31.10.2018, № 83 від 30.11.2018 на загальну суму 250250,55 грн., ПП "Модем" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, які складені позивачем мають наявність двох обов`язкових складових для звільнення від відповідальності у вигляді штрафу передбаченого п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, про що свідчить зміст самих податкових накладних та розрахунків коригування. Усі зведені податкові накладні та розрахунки коригування до зведених податкових накладних складено позивачем за товарами, які придбані останнім з податком на додану вартість та призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до пункту 197.1.25 статті 197 Податкового кодексу України. Такі податкові накладі та розрахунки коригування не надаються отримувачу (покупцю).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і далі - в редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі №807/68/18, на яку посилається сам заявник апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що податковий орган не заперечує той факт, що такі зведені податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання та не надавалися покупцю.

Таким чином, наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та факт того, що такі накладні не надавалися покупцю, не є спірними у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, зокрема: складання зведених податкових накладних та/або розрахунків коригувань до таких податкових накладних на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові накладні та розрахунки коригування, щодо яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у графі «Отримувач (Покупець)» містять назву платника податку - Приватне підприємство «Модем» , у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначено умовний код - 600000000000, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» - не заповнений, у верхній лівій частині містять код ознаки « 02» , типом причини не надання покупцю зазначено « 09» .

При цьому, позивач вказує, що усі зведені податкові накладні та розрахунки коригування до зведених податкових накладних складено позивачем відповідно до п.199.1 ст.199 ПК України за товарами, які придбані останнім з податком на додану вартість та призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 ПК України, оскільки діяльність позивача пов`язана із постачанням і виготовленням підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва на митній території України.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок №1307) (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, в тому числі: 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних покупцю. При цьому, окремо виділено тип причини ненадання податкових накладних покупцю - "04" - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 11 грудня 2018 року по справі №807/68/18, обставини якої стосувалися реєстрації зведених податкових накладних, які не надавалися покупцю, оскільки були складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання.

Однак, матеріали справи № 520/5521/19 свідчать про складення ПП "Модем" зведених податкових накладних та розрахунків коригувань із вказівкою типу причини не надання покупцю « 09» , а не "04", тобто, складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а не складені на постачання у межах балансу для невиробничого використання.

Відповідно до п.11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні податкові накладні та розрахунки коригування, щодо яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у графі «Отримувач (Покупець)» містять назву платника податку - Приватне підприємство «Модем» , у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначено умовний код - 600000000000, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» - не заповнений, у верхній лівій частині містять код ознаки « 02» .

Відповідно до п.199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно із п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Знідно із п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Колегія суддів звертає увагу, що податковим органом не надано до суду будь-яких доказів, які спростовували б доводи позивача про складення таких податкових накладних та розрахунків коригувань в межах операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість. Також податковим органом не надано до суду доказів, які свідчили б про постачання позивачем товарів, які призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, чи в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Натомість, матеріали справи містять докази, в тому числі витребувані судом апеляційної інстанції, і це не заперечується податковим органом, що діяльність позивача пов`язана із друкарською діяльністю, яка включає в себе друкування, виготовлення та постачання книг, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва на митній території України, в тому числі постачання ТОВ "Інтелект України" книжкової продукції та навчальних зошитів за різними навчальними предметами.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджено складання позивачем зведених податкових накладних та розрахунків коригувань, які не надавалися отримувачу (покупцю) та які водночас складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, що свідчить про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює, згідно приписів ст.316 КАС України залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 по справі № 520/5521/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 12.12.2019.