Постанова

від 05.12.2019 по справі 0840/3179/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3179/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (суддя Калашник Ю. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 996/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.07.2018 року про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача не має повноважень тлумачити на власний розсуд договір, визнавати його не дійсним та надавати йому статус трудового. Угода від 02.01.2017 укладена між позивачем та ОСОБА_1 є цивільно-правовим договором, складеним у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, що підтверджується змістом угоди та фактичним правовідносинам за цим договором. Укладена цивільна-правова угода між позивачем та ОСОБА_1 не визнана у встановленому порядку недійсною, жодних, передбачених законом обставин, які б свідчили про нікчемність угоди у акті не зафіксовано. Однак, відповідач з порушенням норм чинного законодавства, застосував до цивільно-правових відносин норми трудового права та виніс оскаржувану постанову за порушення трудового законодавства. Правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ Токмак Транс-Сервіс є цивільно-правовими та не можуть бути врегульованими Кодексом законів про працю України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що зі змісту договору від 02.01.2017 вбачається, що предметом договору є виконання певної роботи по доставці вантажу за призначенням, за наслідками виконання якої, замовник (позивач) зобов`язується оплатити виконавцеві виконану ним роботи.

За виконану роботу замовник сплачує винагороду у встановлений в договорі строк - 10 днів з дня прийняття роботи за актом виконаних робіт.

В пункті 3 розділу Розмір і порядок оплати договору передбачено відповідальність за невиконання зобов`язань по цьому Договору, передбачену цивільним законодавством, а не трудовим.

Оплата здійснювалась замовником щоквартально на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт з оформленням видаткового касового ордеру.

Обсяг робіт визначався сторонами при оформленні маршрутних листів, де був зазначений маршрут, місце доставки вантажу та кілометраж. Вартість послуг зазначена сторонами в маршрутних листах та актах виконаних робіт.

Крім того, в розділі Предмет договору в пункті 1 сторони узгодили, що виконавець несе відповідальність, передбачену цивільним та господарським законодавством за ввірений йому товар для перевезення.

Умови розірвання договору від 02.01.2017 передбачають саме цивільно-правові підстави, а саме, можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Тобто, у правовідносинах між фізичною особою та позивачем містяться ознаки, характерні саме цивільно-правовим відносинам між замовником та виконавцем.

Договір підписаний його сторонами, волевиявлення сторін спрямоване на виникнення відносин цивільно-правового характеру. Це підтверджено умовами договору - виконання робіт на власний ризик, відсутність адміністративної підпорядкованості між сторонами, встановлення цивільної відповідальності в договорі, умовами його розірвання.

Робота за договором виконувалась не систематично, протягом першого кварталу 2017 року виконавець здійснив 12 рейсів, за які отримав винагороду із розрахунку 0,80 грн. за 1 км, що підтверджено маршрутними листами та актом виконаних робіт від 31.03.2017.

Згідно даних звітів 1-ДФ за 2018 рік вбачається, що у 4 кварталі 2017 року та 1 кварталі 2018 року виконавець не надавав послуги за договором від 02.01.2017, що свідчить про надання послуг фізичною особою не систематично, а у разі виникнення необхідності - за замовленням позивача. Такий характер робіт (за замовленням сторони договору) притаманний саме цивільно-правовим договорам.

Відсутність постійного обсягу робіт з боку замовника та неможливістю виконання роботи систематично з боку виконавця, серед іншого, обумовила сторони договору укласти цивільно-правовий договір.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що даний цивільно-правовий договір має ознаки трудового договору, а відносини, що склались з його виконання трудові, про що свідчить порядок оформлення договору та порядок його виконання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.06.2018 по 15.06.2018 інспектором праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Рубаном К. О. проведено інспекційне відвідування ТОВ Токмак Транс-Сервіс (код ЄДРПОУ 36936719), за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП996/581/АВ від 15.06.2018. (а.с.12-14)

Під час інспекційного відвідування в акті перевірки зафіксовано такі порушення законодавства:

1)ч. 1 ст. 24 КЗпП України, а саме допуск до роботи ОСОБА_1 - без укладання трудового договору. Так, у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) б/н від 02.01.2017, укладеним між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ Токмак Транс-Сервіс (замовник) вбачаються ознаки трудового договору, а саме:

-Предметом, договору є здійснення доставки вантажу за призначенням. При цьому у вищевказаному договорі відсутній обсяг робіт.

-У трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 відсутня одна із суттєвих умов - ціна, або вартість виконаних робіт.

Так, відповідно до розділу у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 Розмір і порядок оплати п.п.1, 2 зазначено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за домовленістю, оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття Замовником роботи за актом виконаних робіт.

Конкретні суми за певний обсяг робіт у трудовій угоді - відсутні.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформлюються актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.

У вищевказаній трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 відсутня інформація щодо попередньої або поетапної оплати, при цьому відповідно до наданих Актів виконаних робіт до трудової угоди (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017, оплата здійснюється періодично, за місяць виконаної роботи, що зазвичай буває під час роботи по трудовому договору.

-Постійний характер праці. Так, відповідно до розділу у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 Термін дії договору п. 1 зазначено, що дана угода укладена на невизначений строк і вступає в силу з моменту його підписання тобто з 02.01.2017 на невизначений термін. Виходячи з вищевикладеного, відносини, які складаються між Виконавцем та Замовником передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці.

Враховуючи вищезазначене, у трудовій угоді (цивільно-правовий договір) №б/н від 02.01.2017 укладеною між з ОСОБА_1 , як Виконавець та TOB Токмак Транс-Сервіс в особі генерального директора Лукашенко С. В., вбачаються ознаки трудових договорів.

З огляду на недопущення підміни трудових відносин цивільно-правовими встановлено, що керівництвом TOB Токмак Транс-Сервіс порушено ч.1 ст.24 КЗпП України, а саме допуск до роботи ОСОБА_1 без укладання трудового договору.

2) ч. 1 ст.115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці , а саме: порушено періодичність виплати заробітної плати. Так, на підприємстві порушується періодичність виплати заробітної плати. Відповідно до законодавства заробітна плата виплачується ... не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Так, заробітна плата працівникам за грудень 2017 року виплачена 31 січня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей №3 від 31.01.2018 на суму 5796,00 грн.

Заробітна плата працівникам за січень 2018 року виплачена 28 лютого 2018 року, згідно відомості на виплату грошей №8 від 28.02.2018 на суму 6842,50 грн.

Заробітна плата працівникам за лютий 2018 року виплачена 29 березня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей №13 від 29.03.2018 на суму 6776,99 грн.

Заробітна плата працівникам за березень 2018 року виплачена 30 квітня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей №18 від 30.04.2018 на суму 6842,50 грн.

Заробітна плата працівникам за квітень 2018 року виплачена 31 травня 2018 року, згідно відомості на виплату грошей №23 від 31.05.2018 на суму 6842,50 грн., що є порушенням вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Генеральний директор ТОВ Токмак Транс-Сервіс був ознайомлений з актом перевірки та 15.06.2018 отримав його примірник на 5 аркушах.

На підставі висновків Акту та вказаних порушення відповідачем 15.06.2018 винесено припис №ЗП996/581/АВ/П, яким позивача зобов`язано:

1) усунути порушення вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України у строк 1 місяць.

2) усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці - у строк 1 місяць.

05.07.2018 заступником начальника прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП996/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою за порушення керівництвом ТОВ Токмак Транс-Сервіс вимог статті 24 КЗпП України, а саме допуск до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено на ТОВ Токмак Транс-Сервіс штраф у розмірі 111690,00 грн. (а.с.10-11).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність ознак трудових правовідносин між ТОВ Токмак Транс-Сервіс та ОСОБА_1

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Токмак Транс-Сервіс в особі директора Лук`яненка С. О. (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено Трудова угода б/н від 02 січня 2017, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити доставку вантажу за призначенням в максимально короткий термін, використовуючи для цього оптимальний маршрут переміщення.

Пунктом 2 цього договору передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає дію правил внутрішнього розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю.

Оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття замовником роботи за актом виконання робіт.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків згідно з чинним цивільним законодавством.

Договір може бути розірвано за погодженням сторін.

Отже, вказаним договором обумовлена періодичність виконання відповідних робіт (надання послуг), без фіксації конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці, без обліку робочого часу та необхідністю дотримання виконавцем певного трудового розпорядку. Робота, визначена в договорі, має тимчасовий характер. У договорі відсутня будь-яка регламентація трудової діяльності, визначення робочого часу та часу відпочинку виконавця, їх обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тощо, робіт, яка притаманна трудовому договору, а саме постійний характер виконання робіт.

Так, як вбачається з матеріалів справи, робота за договором виконувалась не систематично, зокрема, протягом першого кварталу 2017 року виконавець здійснив 12 рейсів, за які отримав винагороду із розрахунку 0,80 грн. на 1 км на загальну суму у розмірі 1861,82грн.

На підтвердження факту надання послуг фізичною особою за цивільно-правовою угодою, позивач надав податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за період 2017-2018 роки.

Відповідно до наданих органам податкової служби розрахункам, наявна інформація про нарахування винагороди ОСОБА_1 та сплата податків за договором цивільно-правового характеру згідно довідки ознак доходів до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4.

Відповідно до даних звітів 1-ДФ за 2018 рік, у 4 кварталі 2017 року та 1 кварталі 2018 року виконавець не надавав послуги за договором від 02.01.2017, що вказує на відсутність систематичності у наданні послуг фізичною особою, та наданні відповідних послуг у разі виникнення необхідності - за замовленням позивача.

Оплата робіт у відповідності з умовами угоди проводилась саме по факту виконаних робіт за відповідними актами (на підтвердження чого позивачем надано акти виконаних робіт), а не за сам процес виконання трудових обов`язків протягом трудового дня.

Таким чином, оскільки для трудових відносин характерна систематична виплата заробітної плати, то у спірному випадку, згідно договору виконання робіт, оплата здійснюється разова, при цьому, підставою для її виплати є підписані акти виконаних робіт, що також є ознакою саме цивільно-правових відносин.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає помилковими висновки відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що позивачем порушено вимоги трудового законодавства в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору.

Приймаючи до уваги, що зазначений цивільно-правовий договір містить ознаки цивільно-правової угоди, а не трудових взаємовідносин, в діях позивача відсутній склад порушення, визначений ч.3 ст.24 КЗпП України, а отже оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції про правомірність прийнятої відповідачем постанови.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

За приписами ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн., за подачу апеляційної скарги сплачено 2643,00 грн., отже, загальний розмір документально підтверджених витрат позивача, а саме: судового збору становить 4405,00 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП996/581/АВ/П/Пт/ТД-ФС від 05.07.2018, про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс штрафу у розмірі 111690 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Транс-Сервіс судовий збір у розмірі 4405,00 грн.

Постанова набирає законної сили з 05.12.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 10.12.2019.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров